Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН - Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні бє ні лає, та ні про що не дбає.
- Наказав мене Бог– з таким чоловіком.
- Завязаний світ (заміжжям).
– Світ собі завязала. - Ой лихо що зробила, — що пяницю полюбила!
- Летить миска до порога, нещаслива моя доля.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вони такі милі і гарні, як голубів пара.
- Вони, як ті цигани.
- Воно мені так потрібно, як лихо.
- Ворушиться, мов жук у снопі.
- Впав у біду, як курка в борщ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Віктор КОНЯХІН - Діти змушені вчитися на помилках Міністерства освіти.
Віктор КОНЯХІН - Пошився в дурні за останньою модою.
Віктор КОНЯХІН - Бити в усі дзвони – треба бути професійним хуліганом.
Віктор КОНЯХІН - Усі – вільні! Пам’ятникам залишитись.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ступивши на планету Земля, інопланетяни відразу ж відчули себе не в своїй тарілці.
Анатолій СЕМЕНОВ - Так вибивався в люди, що отримав струс мозку.
Василь ТИТЕЧКО - Терплячість народу вихваляють ті, хто сидить на його шиї.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Тим, у кого є все, хочеться чогось більшого.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Ті, хто так гарно обіцяє світле майбутнє, не зовсім кепсько живуть і сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць! Дні! Який це музей Дрібниць. Євген ПЛУЖНИК "Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ Назва збірки памфлетів, 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|