Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі - Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс - Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос. - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У вдови два норови.
– ... а у вдівця нема й кінця.
- Ніхто не винен, сама я.
- Ну як би нещастя, — а то так сталось.(ато дурний розум).
- Не Боже карання — своє дурування.
- Не Бог на смерть веде, сам чоловік іде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гордий, як павич.
- Гордиться, як піп на вівтарі.
- Горить, як за умерлого душу.
- Горить, як мокре.
- Горить, як сухе листя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Самурай насамперед повинний постійно пам'ятати — пам'ятати вдень і вночі, із того ранку, коли він бере в руки палички, щоб скуштувати новорічну трапезу, до останньої ночі старого року, коли він віддає свої борги — що він повинний померти. От його головна справа.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Гріш ціна людині, якщо його переваги обмежуються тільки мудрістю і талантом.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Боротьба й полеміка тільки тоді мають сенс, коли ними рухають принципові розходження.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Повага до мови — один з атрибутів поваги до народу.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Для мистецтва дорогі як краса, так і потворність.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Невмируща міць народа усе лихе переживе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Легше б згинути враз було в борні,
Аніж тратити день за днем в журбі.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Простить мучителів... я не відчую в собі сили!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні,
Як одна душа!..
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
