На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
       Конфуцій
  • Людину видає влада.
       Піттак
  • Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
       К. Гельвецій.
  • Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
       Епікур.
  • Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
       Цицерон 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Поки не суддя, доки й не п’яниця.
       
  • Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до корчми пити.
       
  • Прийшов нестаток, випив остаток.
       
  • Продав на карбованець, пропив на полтиник, прогуляв і другий, тільки й бариша, що болить голова.
       
  • Пропив би й дітей своїх.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Підробився, як той на качалках.
       
  • Підростем, як скибка в руках.
       
  • Підскакує, як зінське щеня.
       
  • Підтримує, як повішеного мотузок.
       
  • Піймала, як сорока Якова.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Володіння тим, що любиш, є радість більша, ніж сама любов.
       Марсель Пруст.
  • Кохання несумісне зі страхом.
       Публілій Сір.
  • Порушення любовних клятв безкарне.
       Публілій Сір.
  • Любовну рану зможе загоїти лише той, хто завдав її.
       Публілій Сір.
  • Кохання може розквітнути лише коли воно вільне і спонтанне.
       Рассел. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Як важко бути чесним, недурним і бідним!..
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Як люди добрішають, коли захоплюють місце в громадському транспорті!
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Як нам бракує благородного гніву!..
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Якби філософи і поети могли виховати уряд і народ, їх не цькували б.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Яке щастя, що є на світі перемога не тільки Піррова, а й Ющенкова!
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • У вічну славу Батька і Сина
    Й Духа Святого Голуба...
    Ой зацвіла біла калина
    Біля Синього Жолоба...

       Лавро Миронюк
    "У вічну славу...", 1920
  • Як купала мене мати
    у любистку,
    Трусив зорі Див із лану
    у колиску.

       Тодось ОСЬМАЧКА
    "Казка", 1925
  • Тож п'яній і п'яній, княгине, —
    Поки сонце ще ходе рано,
    Поки небо твоє ще синє,
    Веселись, моя ладо!

       Олекса Стефанович
    "Осіннє", 1929
  • Вечір горить синім полум'ям,
    холодним, німим, присипляючим:
    хімічна реакція одного дня,
    оксидація життєвого прагнення.

       Юрій Тарнавський
    "Думки про мою смерть", 1956
  • Час цідить пісок з долоні в долоню,
    І смерть, може, стукнула легко об шибу
    Гілкою чорних акацій.

       Віра Вовк
    "Чорні акації", 1961
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ