Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Послухай дурня, то й сам будеш дурень.
- Кого Бог хоче покарати, то перше розум вiдiйме.
- Луччий мудрий, хоч лихий, як добрий, а дурний.
- Лучче з розумним у пеклi, нiж з дурним у раю.
- Чим мудрий встидаєцця, тим дурний величаєцця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Любить, як пес дідька.
- Любить, як порох в очі.
- Любить, як рідну матір.
- Любить, як сіль в очі.
- Любить, як собака дідька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телевізор — це велика брехня малого екрана.
Аркадій Давидович. - Телевізор — це снодійне, яке вмикають у розетку.
Е. Маккензі. - Телевізор може замінити лише телевізор зі ще більшим екраном.
Аркадій Давидович. - Телеграфний стовп — це добре відредаговане дерево.
NN - Телеекран — чудовий винахід для демонстрування старих фільмів.
Кейт Вотергаус.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Все тече, а до рота не потрапляє.
Олександр ПЕРЛЮК - Все тече, все пливе за кордон.
Олександр ПЕРЛЮК - Все у вас вийде, інша справа — що з цього буде?
Олександр ПЕРЛЮК - Все, що відкладається на завтра, розкрадається сьогодні.
Олександр ПЕРЛЮК - Все-таки погано, що у нас демократія, — уже не можна все звалити на диктатуру.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода,
Минула молодость моя.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Огні горять, музика грає...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
