Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА - Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чому козак не гладок! попоїв та на бок.
— Чого козак гладкий? наївсь, заснув, та й нема гадки.
- Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
—... то козак би і вмер лежа.
- Не Бог панів родить, а лихо їх робить.
- Біс та його діти панують у світі.
- Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Безрідний бурлака, як собака.
- Бере, як багатого за живіт.
- Бере, як віл на роги (як вола за роги).
- Бережи, як ока в лобі.
- Бережись підлесливого, як потайного собаки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Скільки вже разів зламували скарбницю національної мови, щоб цю мову збагатити.
Станіслав Єжи Лец. - Скільки відкриттів можна зробити прихованою камерою!
Е. Мишнаєвський. - Скільки відповідей ще чекають на свої запитання.
Борис Крутієр. - Скільки доводиться брехати, доки навчишся говорити правду!
Михайло Генін. - Скільки дурниць говорять люди тільки тому, що бажають сказати щось нове.
Вольтер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки бруду треба вилити на опонентів, щоб вийти сухим із води!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Скільки доведеться зробити зла, доки наживеш повні хороми добра!
Іван ТОКАРЧУК - Скільки треба напустити туману, аби ніхто не помітив, що ти в тіні?
Флоріан БОДНАР - Скільки треба тупцювати на місці, аби крізь землю провалитись?
Флоріан БОДНАР - Чому на нас навішують ярлики, коли нам ціни нема?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
