Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живуть, як пес із кішкою.
- Коби здоров'я було, а гріхи були й будуть.
- Що мож самому, то не лишай другому.
- Старий уже лише на суєту.
- На старість чоловік уже переходить на дітинський розум.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Співає, як порося в тину.
- Співає, як порося під лавкою.
- Співає, як пташка.
- Співає, як соловейко.
- Спішить, як ведмідь за горобцями.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Смішну фразу треба голубити, ласкаво погладжуючи по підметах.
Ілля Ільф. - Совість — це емоційний страж переконань.
Василь Сухомлинський. - Сократ задавав стільки запитань, що обурені мешканці Афін примусили його випити отруту. Король Лір запропонував своїм донькам анкету, внаслідок чого він і всі його доньки загинули жахливою смертю.
Роберт Лінд. - Сокровенну суть, ефективність журналістики можна визначати за багатьма критеріями. Однак усі вони фокусуються у найвластивішому вимірі — чи людина стає кращою внаслідок інформаційно-публіцистичної діяльності мас-медіа?
Йосип Лось. - Сонети від безсоння.
Андрій Крижанівський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Свині не здихають від старості.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Напрям сильного вітру видно без флюгера.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Що життя добрий учитель – це так.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) Але не кожен його учень – здібний. - Нулі певні, що авторитет мільйона тримається на них.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Цінуй чужі думки, але не настільки, щоб привласнювати їх.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|