Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Десяту уже он пасе (десяту сватає).
- Гарбуза взяти.
– А що, дістав гарбуза?
– Йому печеного гарбуза дали.
- Коли б вам гарбуз не покотився!
- Дав йому віна вязочку сіна, клубок соломи і міх полови.
– Дам тобі віна три вози сіна, сучку і байрак і семеро собак, і того вола, що дома нема.
- Нащо нам гроші, коли ми самі хороші!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тепло, як за лихим паном.
- Ти в цьому розумієш, як ведмідь на зорях.
- Ти мені набрид, як гірка редька.
- Тиняється, як злодій по ярмарку.
- Тиха, як вода в криниці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У поетів вірші, як діти, народжуються від жінок.
Інна Гофф - У політиці змушений або зраджувати свою державу, або — своїх виборців; я віддаю перевагу другому.
Шарль де Голль - У половині випадків добрі спонукання творять зло, а злі спонукання в половині випадків творять добро.
Марк ТВЕН - У порожню жінку можна вкласти багато грошей.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - У поцілунку двох жінок є щось від боксерського рукостискання.
Генрі Луїс МЕНКЕН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поет розширює зміст нашого внутрішнього “я”, зворушуючи його до глибини.
Іван ФРАНКО - Чим менші таланти, тим більше роблять шуму.
Іван ФРАНКО - Граматики – то грабарі живої мови. Вони не розуміють тої мови, а знають тільки свої правила.
Іван ФРАНКО - Живий язик не має граматики.
Іван ФРАНКО - Живий язик можна і треба студіювати, як живу рослину, але не можна і не слід засушувати і заковувати в мертві правила і формулки.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
