Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч у мене шуба овеча, та душа чоловіча.
- Ми в кожусі, та при своїм дусі, а ви в лисах, та в мислях.
- Наші лати переходять панські шати,
- До вбогого йди сорочки позичати, а до богатого ніколи не йди.
- Не той убогий, що мало має, а той, що багато жадає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зуби, як у миші.
- Зуби, як у тигра.
- Зуби, як частокіл.
- Зустрівся, як з братом.
- Зустрівся, як з ворогом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дивно: чому ми так само, як і перед батьками, відчуваємо провину перед вчителями? І не за те зовсім, що було в школі — ні, а за те, що сталося з нами після.
Валентин Распутін (нар. 1937 р., російський письменник) - Для того щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того щоб навчитися самому.
Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ) - Найголовніше — це прищеплювати смак і любов до науки, інакше ми виховаємо просто ослів, навантажених книжковою премудрістю.
Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ) - Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і художества плодом є правильна практика.
Григорій Сковорода (1722 — 1794, український філософ і поет) - Знання — як і небеса — належать усім. Жоден учитель не має права приховувати їх від будь-кого, хто про них просить. Викладання — мистецтво віддавати.
Абрахам Джошуа Гешель (1907—1972, єврейський філософ)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Головне у коханні — речові докази.
Олександр ПЕРЛЮК - Головне у справі дерибану — стабільність!
Олександр ПЕРЛЮК - Гроші — це ніщо, без якого ти ніхто.
Олександр ПЕРЛЮК - Гроші потрібні шакалам, а навіщо вони людям?
Олександр ПЕРЛЮК - Гумор — це обезглавлена сатира.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ
"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський
"Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
