Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Трохи гірші ті правителі, яких народ любить і піднімає. Ще гірше ті, яких народ боїться, і найгірші за всіх всіх ті правителі, якими народ нехтує.
Лао-ЦЗИ - У великих справах вже саме бажання — достатня заслуга.
Проперцій - У гніві нічого не говори і не роби, поки не промовиш подумки всі двадцять чотири літери абетки.
Афінодор - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного – неприязнi до дурня.
Саадi - У здоровому тілі — здоровий дух.
ЮВЕНАЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як пропав міх, то й на батька гріх.
- Як Рябка годують, так Рябко і бреше.
- Як Рябка годують, так Рябко і бреше.
- Як світ, так і диво.
- Як сироті женитись, то й ніч мала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лащиться як собака.
- Легенький, як пір'їнка.
- Легке, як з роси і води.
- Легкий, як пух.
- Легко, як дурному з гори бігти.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щоб посилити свій аргумент, треба підвищити голос.
Семюель Джонсон. - Щоб пояснити соломинку, довелося б розкласти на частини весь світ.
Ремі де Гурмон. - Щоб припинити лихослів'я, не звертай уваги.
Бальтасар Ґрасіан. - Щоб прославитися, потрібно сорок років малювати, або двадцять років писати бестселери, або десять років грати головні ролі в театрі, або п'ять років блискуче грати в кіно, або впродовж місяця щодня зачитувати на ТБ кулінарні рецепти.
Вєслав Брудзинський. - Щоб розбагатіти письменницькою працею, треба писати так, аби вас прочитали люди, які під час читання ворушать губами.
Дон Маркіс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Колись творилися слова, тепер – абревіатури.
Ліна КОСТЕНКО - Не було епохи для поетів, але були поети для епох!
Ліна КОСТЕНКО - Діапазон мети і метушні
Поету мстить в неправедному слові.
Ліна КОСТЕНКО - Колись були Орфеї, а тепер корифеї.
Ліна КОСТЕНКО - Податись можна, а подітись – ні.
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
