Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
- Платон мій друг, та істина дорожча.
Арістотель - Поблажливе ставлення до дурості властиве кожній розумній людині.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ні до печі, ні до речі.
- Се Химка хазяйка.
- Химка хазяйка, та лопати нема.
- Як з собачого хвоста сито.
– Не буде з псячого хвоста сита. (Такий кепський господар, майстер і т. п.).
- Як би собаки побачили, то б три дні брехали (на таку невдалицю, ... недбалицю).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарна дівка, як маківка.
- Гарна молодиця, хоч з лиця води напийся.
- Гарна, мов змальована.
- Гарна, мов печеричка.
- Гарна, мов цариця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина людині вовк.
Плавт - Людина може все! Особливо робити вигляд, що все може.
NN - Людина наївна! Вона вірить, що думає, і думає, що вірить.
Стас Янковський - Людина народжується вільною, але живе рабом жорстоких законів, створених її батьками і дідами.
Джеміль Джебран - Людина не те, чим вона хоче бути, але те, чим вона не може не бути.
Сомерсет Моем
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.
Симон ПЕТЛЮРА - Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.
Симон ПЕТЛЮРА - Шукайте правди в своїй громаді.
Симон ПЕТЛЮРА - Наша сила – в єдності, а порука успіху наших змагань – в державній слухняності!
Симон ПЕТЛЮРА - Справа здобуття української державності – це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
Симон ПЕТЛЮРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
