Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада нерозумна – причиною зла буває.
Демосфен - Притча говорить: дітям ножа не давай; я ж речу: ні дітям багатства, ні мужам-невігласам силу і владу не можна давати.
Плутарх - Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід - Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пан нашкодив, а старця повісили.
- Панам користь, а нам хворість.
- Панам косять, а собі хліба просять.
- Панам косять, а собі хліба просять.
- Пани грішать, селяни спокутують.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Біжить, як німий в суд.
- Біжить, як окропом ошпарений.
- Біжить, як тінь.
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лисі можуть загравати з невисокими.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Лиходія вам розкриє один момент, чесний же пізнається роками.
CОФОКЛ - Лихоліття , а гарненькі жінки і не підозрюють про це.
Аркадій Давидович - Лицарська епоха — час, коли найпіднесеніші почуття чоловіків діставалися їхнім коням.
Елейн Кендалл - Лицемір: людина, що вбила обох батьків і просить про полегкість, посилаючись на те, що вона сирота.
Авраам ЛІНКОЛЬН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Все залежить від того, чого вам більше хочеться: їсти чи жити чесно.
Флоріан БОДНАР - Все створив Бог, все інше натворила людина.
Флоріан БОДНАР - Все тече, а до рота не потрапляє.
Олександр ПЕРЛЮК - Все тече, все протікає.
Олександр ПЕРЛЮК - Все тече... Тому й ріки висихають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові тебе несе до вічних стратосфер. Юрій Клен "Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія: Кладе вінок на щедрий сплет коси І зором воскрешати світ уміє. Олег Зуєвський "Отут їі...", 1958 - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі, заялозений похіттю й потом засмаглих і звинних тіл. Вадим ЛЕСИЧ "Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі, і круглявіють бедра в невинності спрагою видив дівочих. Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце і поцілунками в далеку праніч засвічували зорі. Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|