Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Йому урвався бас.
- Йому хоч кіл на голові теши, а він своє гне.
- Казав пан: “Кожух дам”, – та слово його тепле.
- Казав сліпий: “Побачимо”, казав глухий: “Почуємо”.
- Кипить – будем пить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Набрався, як лин мулу.
- Набрався, як май груш.
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Стислість — сестра таланту, але мачуха гонорару.
А. Свободін. - Стислість дуже добра в тому разі, якщо нас розуміють, — або якщо нас не розуміють.
Семюель Батлер. - Стислість: сестра шпаргалки.
Костянтин Меліхан. - Стихія будь-якої людини, я глибоко переконаний у цьому, не праця, а споглядання.
Чарльз Лем. - Стільки розплодилося пророків, які волають у пустелі, що в пустелі вже й не проштовхнутися.
Кароль Іжиковський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше радників, консультантів, помічників, тим важче жити народу.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чим довше живеш, тим більше усвідомлюєш, яке коротке життя!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чиновники при падінні не розбиваються. У них завжди м’яка посадка — з одного крісла в інше.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чому нашим гарантам ми гарантуємо все, а вони нам — нічого?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чому політики не можуть знайти між собою спільну мову? Бо у кожного з них своя кишеня.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф — Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Євген МАЛАНЮК "Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, — І в дальнє море — у суботній час — Вона зове і пориває нас. Максим РИЛЬСЬКИЙ "В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|