Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він — як зла курка: їсть у нас, а несеться у сусіда.
- Восени багач, а навесні — прохач.
- Воскова вдача: аби до тепла, так і тане.
- В очах мигтить, а в голові свистить.
- В очереті шукає сучка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скаче, як дурна коза.
- Скаче, як жаба.
- Скаче, як м'яч.
- Скаче, як сорока.
- Скаче, як теля на мотузку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов — річ ідеальна, шлюб — реальна; змішування реального з ідеальним ніколи не проходить безкарно.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Любов — це єдина сила, що здатна перетворити ворога в друга.
Мартін Лютер Кінг - Любов — це жадання невідомого, доведена до божевілля.
О. Петьє - Любов — це завіса між двома закоханими.
Д. Джебран - Любов — це клітка з пруттям із щастя.
Клаудія Кардіналі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Відвертий дурень схожий на справний парашут — роз¬кривається одразу.
Юрій РИБНИКОВ - Дискусія припиниться, якщо один з розумників набе¬ре в рота води.
Юрій РИБНИКОВ - Така вже натура в людини: коли її похвалиш, вона відразу починає доводити протилежне.
Юрій РИБНИКОВ - Дивився на людей звіром — і знаходив багато споріднених душ.
Юрій РИБНИКОВ - Ким бути? Людиною — завжди всюди і в усьому.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю сповитий, Що вже забув і поважать себе, Потративши свої колишні сили... Як я люблю твої сумні могили, Україно! Як я люблю тебе! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п'яниць та розбишак великих! Пантелеймон КУЛІШ "До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний, Приблуда степовий, наслідник розбишацький, Що й досі чествує свій путь і дух козацький? Пантелеймон КУЛІШ "До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний, Я — овечий патріот! Думка в мене — розбудити І з неволі слобонити Весь овечий наш народ. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода, Голос правди занімів. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|