Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій - Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ - Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості. - Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стук-грюк, аби з рук.
- Там добре, де нас нема.
- Терпи, козаче, отаманом будеш.
- Тиха вода греблю рве.
- У страху очі великі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Задумався, як собака на човні.
- Зажерливий, як свиня.
- Зажурена, мов у воду опущена.
- Зажурився, як явір над водою.
- Зажурилась, мов засватана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Злочинця необоримо тягне на місце злочину проти подружньої вірності.
Лешек КУМОР - Моя дружина говорить, що її не хвилює, чим я займаюся, коли я у від’їзді, за умови, що це не приносить мені задоволення.
Чі Тревіно - Не вривайся до дружини з криком: Я все знаю! А то вона, чого доброго, запитає тебе, у якому році була битва під Трафальгарі.
“Пшекруй” - Не горюй, якщо у твоєї дружини хтось був до тебе: гірше, якщо в неї хтось буде після.
Костянтин МЕЛІХАН - Невірність як смерть — вона не знає нюансів.
Дельфіна Жирарден
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Релігія — зазвичай опіум дурного народу і лікарський засіб для розумних.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Релігія — творча сила: народжує єретиків.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Реформи здебільшого реформісти роблять для себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рибалка — великий педагог: примушує рибу шукати глибину.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рибу їдять для того, щоб порозумнішати, а м’ясо — щоб зберегти запаси риби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
