Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям - Ми не стільки жадаємо допомоги друзів, як впевненості, що ми її одержимо.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Втопили кота миші в помийниці, та тільки мертвого.
- Втратив млина — викидай і жорна.
- Втратив хвилину — втратив і годину.
- Втратили сокиру, аби топорище вернулося.
- Втрачена волосина здається мотузкою.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мачушине добро, як зимове тепло.
- Мачушине серце, як осіннє сонце.
- Маюся, як голий у терну.
- Меле язиком, як лисиця хвостом.
- Меле язиком, як пес хвостом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли держава починає вбивати, вона завжди називає себе батьківщиною.
Юхан Стріндберг - Конституційне право будь-якого громадянина — посилати і бути посланним.
Юрій Татаркін - Занепад суспільства починається, коли людина запитує себе: «Що буде?» І не питає себе: «Що можу зробити?».
Дені де Ружемон - Звання і титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною безперечні, але народові цієї країни невідомі.
Бернард Шоу - Здорова політика не вважає себе вправі копатися в совісті своїх поданих.
Буаст
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Караюсь, мучуся, але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
N.N."О думи мої! О славо злая!" - Ким? за що закуті?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Коли
Ми діждемося Вашінгтона?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий" - Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина" - Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань —
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський
"Отут їі...", 1958 - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ
"Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі,
і круглявіють бедра в невинності
спрагою видив дівочих.
Вадим ЛЕСИЧ
"Кінець літа", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
