Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід - Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати.
- Була б Ганна панна, коли б не шестеро дiтей.
- В утечi гине бiльше воякiв, нiж в атацi.
- Дай Боже і купити, і продати, і гроші додому принести
- Дай, Боже, воювати – за чужими плечима.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Одинокий, як листок.
- Одна, як билина в полі.
- Одяглася, як царівна.
- Озирається, як собака на ярмарку.
- Опустив вуха, як лопух на дощ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Домашня робота сама по собі не погана — але нелюдськи самотня.
Пeт Лауд - Доповідач: людина, що розмовляє в чужих снах.
Уістен Хью Оден - Дорога до істини вимощена парадоксами.
Оскар УАЙЛЬД - Дорожче всього обходяться непродажні жінки.
Франсуа Моріак - Дорослішання — це коли дитина починає виховувати матір.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше людина знає, тим більше вона може забути.
Володимир ЧЕРНЯК - Одні бояться, що їх зрозуміють неправильно, а інші – що правильно.
Володимир Черняк - Хто впевнений у собі, той помиляється впевнено.
Володимир ЧЕРНЯК - Роби те, що тобі до вподоби, і тобі подобатиметься те, що ти робиш.
Володимир ЧЕРНЯК - Імітація діяльності – найбільш творчий вид діяльності.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша! Ми всі тепер сидим в тюрмі! Всі п'єм одну ми скорбну чашу, Одна вона — тобі й мені. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Борис ГРІНЧЕНКО "Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|