Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краса багатства не в скарбах, а в тім, щоби завжди допомагати тим, хто потребує.
Філон - Багатство природне – це достаток хліба і води, одежі простої, а хто зайвого бажає достатку, той душу свою мучить.
Філон - Казав, що убозтво – самонавчальна філософія, бо вона словом спрямовує, а ділом спонукає.
Ксенофонт - Коли й багатьма землями володієш за життя, а вмер – трьома ліктями володітимеш.
Філістіон - Муж, що викриває, ліпший за облесника.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як до каші, то всі наші, як до моркви — всі помовкли.
- Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес, та все задурно.
- За бджіл не скажу, а мед солодкий.
- Сюди ник, туди ник, та й день зник.
- У піст готуй до Бога міст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без господаря земля - кругла сирота.
- Без господаря хата - пустка.
- Без добрив збирайтесь лише на врожай бур'янів.
- Без догляду земля занепадає.
- Без догляду дім - сарай.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мовчи, дурень, начальником станеш.
Анатолій Сельдешов - Могло бути гірше. Твій ворог міг бути твоїм другом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Мода — настільки нестерпний різновид каліцтва, що приходиться змінювати її кожні півроку.
Оскар УАЙЛЬД - Моду можна купити.
Стиль необхідно мати. - Може, й правда, що лисина — ознака чоловічої потенції, але вона зменшує ваші можливості довести це.
Роберт Орбен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо жінка галасує про емансипацію, значить, її чоловік — під каблуком!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо злетів над колективом, не кривдь його згори.
Анатолій ШКЛЯР - Якщо і далі так розбудовуватимемо державу, то в ній не залишиться нічого державного.
Володимир ДУГАР - Якщо іншого шляху нема, значить, його просто не проплатили.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо існують компетентні органи, навіщо нам некомпетентні?
Олексій КАРАТЄЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вовки-сіроманці, орли-чорнокрильці,
Гості мої милі!
Хоть мало-немного обождіте,
Поки козацька душа з тілом розлучиться.
Тоді будете мені з лоба чорні очі висмикати,
Біле тіло коло жовтої кості оббирати.
І комишами вкривати.
"Втеча трьох братів із города Азова" (дума) - Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
