Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожному — своє.
Цицерон. - Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коза – не тварина, п’яниця – не людина.
- Коли б не гульня, не згубив би трудодня.
- Коли б не їли, не пили, то б в золоті ходили.
- Коли б сього добра та хоч ще піввідра"
- Коли батьки п’ють-гуляють, діти без ласки і тепла зростають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
- Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
- Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
- Аби болото, а жаби будуть.
- Аби болото, а чорти знайдуться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Судження наших ворогів про нас ближчі до істини, ніж наші власні.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Суди про своє здоров'я по тому, чи радує тебе ранок та весна.
Генрі Торо - Сумнiви — перший крок до фiлософiї.
Дідро - Сумнів приносить мені не меншу, насолоду, ніж знання.
Данте - Суперечка зрівнює розумних та дурнів — і дурні це знають.
Олівер Уендел Холмс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хочеш втекти від реальності — йди у владні структури.
Василь КРАСНЮК - Хочешь відчути себе щасливим – поглянь на нещасного.
Володимир КНИР - Хреститись пізно, коли на тобі поставили хрест.
Володимир ШАМША - Хто – з ким? Яка це проблема: політична чи сексуальна?
Володимир ШАМША - Хто б i паношився, якби не пiдпанки! Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні,
Квіти столочені, сльози розкочені
Я переллю у пісні.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти,
Ні захисту від бурі, злив і грому.
Іван ФРАНКО
"Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать...
Олександр ОЛЕСЬ
"Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Олександр ОЛЕСЬ
"О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі
І з гір високих понесу
Народові скрижалі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Лишу я співи про красу...", 1908
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
