Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хтось захотів би землі вашої, то киньте йому до уст повно, хай покладе до пащі своєї і не каже жодного слова. Будете синами своїх Богів, і сила їхня пребуде з вами до кінця!
Велесова Книга (17-В) - Hе можна жити приємно, не живучи розумно, морально й справедливо. І навпаки, не можна жити розумно, морально й справедливо, не живучи приємно.
ЕПІКУР - Багатий не той, хто багатий, а той, хто знає, скільки йому потрібно”.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Багато говорити і багато сказати — не є те ж саме .
CОФОКЛ - Багато особистостей, подібно неопрацьованим алмазам, мають блискучі риси, сховані під брутальною зовнішністю.
ЮВЕНАЛ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Києм того, хто не береже свого.
- Кинув своє смажене і побіг за чужою редькою.
- Кисличка від кислички різнитися не має звички.
- Кишеня в злодія у мішку.
- Кінчив усю науку, а книг не брав у руки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мовчить, як німий.
- Мовчить, як сорока в гостях.
- Мовчить, як стіна.
- Моє щастя таке, як тієї курки, що качата вивела.
- Мокрий, як кіт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В Америці телебачення заробляє стільки грошей, роблячи найгірше з того, на що воно здатне, що воно не може дозволити собі робити найкраще.
Фред Френдлі. - В Англії свобода преси означає свободу оприлюднювати ті упереджені думки власника газети, проти яких не заперечують рекламодавці.
Ганнен Суоффер. - В газетах можна вже прочитати все, але важко довідатися про щось.
Малицький. - В історії залишаються фрази максимум із семи слів.
Гуґо Штейнгаус. - В його устах і одновірш задовгий.
Людмила Покхиленко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Твої успіхи – найдошкульніша помста твоїм ворогам.
Андрій КОВАЛЬ - Життя змушує жити.
Андрій КОВАЛЬ - Стань національним надбанням – і твоя нація стане духовно багатшою.
Андрій КОВАЛЬ - Ковтаючи образу, ковтай і кривдника одразу.
Андрій КОВАЛЬ - Найкраща відповідь та, яка припиняє подальші запитання.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897 - Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
