Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не можна ні мертвяка розсмішити, ні нерозумного розуму навчити.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З великими панами не заходити.
- З панами добре знатись, та не дай Бог цілуватись.
- Панське кохання — гірке горювання.
- Панська ласка до порога.
— ... а поріг переступив, то вже ласку втратив. - Панська ласка літом гріє, а на зиму кожуха треба старатися.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кидає словами, як теля хвостом.
- Кинув слово, мов на вітер.
- Кинув, мов собаці.
- Кисле, мов кваша.
- Кисле, як оцет.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Героєві властиво зближатися з героями; таємнича це і прекрасна властивість – одне з чудес природи.
Бальтасар ҐРАСІАН - Героїзм – таким є настрій людини, що прагне до мети, крім якої він узагалі вже не враховується. Героїзм – це добра воля до абсолютної самозагибелі.
Фрідріх НІЦШЕ - Герой – це людина, яка знає, що є блага, дорожчі за життя; людина, яка присвятила своє життя служінню державі, себе одну – служінню багатьом.
Готхольд Ефраїм Лессінг - Герой – це той, хто творить життя всупереч смерті, хто перемагає смерть.
Максим ГОРЬКИЙ - Герой не хоробріший за звичайну людину, але зберігає хоробрість на п’ять хвилин довше.
Ральф Уолдо Емерсон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Потішають молодих дзеркала принадні.
Климентій ЗИНОВІЇВ - Гріхи – то завжди минуле.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Ксеноманія, чужебісся тобто, – це неміч смертоносна.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Кожне життя є наслідок солодкої любові, а кожна любов є початком гіркого життя.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Робить народ наш усе, наче пісню співа.
Олександр ІЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих... Олександр ОЛЕСЬ "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|