На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
       ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.)
  • Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
       Ціцерон
  • Жити, Луцилій, значить — боротись.
       Сенека.
  • Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
       Гіппократ
  • З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
       Соломон 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Казаному кінця немає,
       
  • Катюзі по заслузі.
       
  • Київ не одразу збудовано.
       
  • Кігтик застряг-пропав птах.
       
  • Кінець діло хвалить.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Кричить, реве наче ведмідь
       
  • Кричить, як з шкури вилазить.
       
  • Кричить, як ошпарений.
       
  • Кріпиться, наче диня на морозі.
       
  • Кров, наче водиця.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Аліменти — штраф, який доводиться платити одному за помилку двох.
       Марті ЛАРНІ
  • Будь терпиміший до чужих помилок. Можливо, ти й сам з’явився на світ помилково.
       Лешек КУМОР
  • Він вчився на помилках, але його обійшли ті, хто вчився по книгах.
       Владислав Катажиньський
  • Все — шляхом, та не тим.
       О.В. ІВАНОВ
  • Давайте вчитися на чужих помилках — репертуар своїх занадто одноманітний.
       Лешек КУМОР 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Корупціонери й шахраї – найскромніші люди: галасують не про власні успіхи, а про розквіт держави.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
  • Кохання — світло життя, шлюб — плата за світло.
       Роман КРИКУН
  • Крапки над "і" не врятують, коли думаєш через єpи. Ростислав ДОЦЕНКО
       
  • Краще вже сухар з водою Аніж цукор із бідою.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Краще вже сухар з водою
    Аніж цукор із бідою.

       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Тут і кості зотліють твої
    На взірець і для страху
    Всім, що рвуться весь вік до мети
    І вмирають на шляху.

       Іван ФРАНКО
    "Мойсей", 1905
  • І підуть вони в безвість віків,
    Повні туги і жаху,
    Простувать в ході духові шлях
    І вмирати на шляху.

       Іван ФРАНКО
    "Мойсей", 1905
  • Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
       
  • Смерть.
       Ольга КОБИЛЯНСЬКА
    "В неділю рано зілля копала", 1909
  • Видиш, брате мій,
    Товаришу мій,
    Відлітають сірим шнурком
    Журавлі у вирій.
    Чути: кру! кру!кру!
    В чужині умру,
    Заки море перелечу,
    Крилонька зітру.

       Богдан ЛЕПКИЙ
    "Журавлі", 1910
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ