Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Утискаючи інших, мудрий робиться дурнем.
Біблія: Екклезіаст. - Учись навіть у ворогів.
Овідій. - Хай діла твої будуть такими, якими ти хотів би згадувати їх на схилі літ.
Марк Аврелій - Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Молодий той, хто здоровий.
Італ. - Молодого не посилай женитися, а старого — осла вибирати.
Іран. - Молодому женитися рано, а старому — пізно.
Болг. - Мудра людина не надає значення людині за її слова і не легковажить словами тільки тому, що вони промовлені нікчемною людиною.
Кит. - Мудреці повинні бути вдячні дурням: якби не вони, то не знали б, хто мудреці.
Євр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
- Такий мороз, аж зорі скачуть.
- То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
- У місячні ночі сніг не тане.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Оптиміст – це людина, яка ще не читала ранкову газету.
NN - Оптиміст є людина, якій ніколи не вистачає досвіду.
Donald R. Perry Marquіs - Оптимісти винайшли аероплан, песимісти винайшли парашут.
NN - Оптимісти вірять у щасливий кінець світу.
Юрій Базилєв - Оригінальна думка? Немає нічого легше. Бібліотеки просто набиті ними.
Стівен ФРАЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мало, щоб добро було з кулаками, треба, щоб зло було з синяками.
Роман КРИКУН - Мамонти зникли, а бюрократи - ні. Хто ж сильніший?
Юрій РИБНИКОВ - Маси вирішують все, що за них вирішують інші.
Володимир ШАМША - Масове знищення людей — це ми вже проходили.
Ростислав ДОЦЕНКО - Мафія так ожиріла, що вже їй на руки не налазить жоден наручник.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди: Цілуй, цілуй, цілуй її — Знов молодість не буде! Олександр ОЛЕСЬ "Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки: Весна, бажання і утіхи, І вся краса життя й землі. Олександр ОЛЕСЬ "Вона ішла... але здавалося мені...", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|