Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи знаєш ти, яких лiкiв заживають ужаленi скорпiоном? Тим-таки скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Чим бiльше гальмуєш природу, тим бiльше її збуджуєш.
Григорій СКОВОРОДА - Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА - Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА - Як лiки не завжди приємнi, так i істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч кума, але чортом дивиться.
- Хоч не влад, та широко ступає.
- Хоч море велике, та вода не годиться.
- Хоч одвірка ламай, а з хати виходь.
- Хоч плач, пане, а коса не бере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола Вороний
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан Лепкий
"Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави;
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Олександр Олесь
"Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан Лепкий
"Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап Луцький
"На верхах", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Важко дати визначення любові; про неї можна лише сказати, що для душі це бажання панувати, для розуму – внутрішня спорідненість, а для тіла приховане і витончене бажання володіти, тим, що любиш.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Важче зберегти вірність у коханні щасливому, ніж у коханні нещасливому.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Визнаючи за собою маленькі недоліки, цим ми намагаємося переконати навколишніх у тому, що в нас немає великих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Виявити мудрість у чужих справах набагато легше, ніж у власних.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Глузування часто є ознакою убогості розуму: воно приходить на допомогу, коли бракує вагомих аргументів.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Дорога до Бога веде через Батьківщину.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Життя, почате із творчого слова, невмируще.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Без честі нема людини.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних рис.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Вони вибудували свій Собор — як естафету духу, як найвищу вежу, що має сторожувати безперервність духу — голос предків і заповіт нащадкам, які не мають права зректися і запродатись чужим богам, не сміють опуститися нижче вираженого в Соборі ідеалу Людини.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Нині кожен, хто це усвідомив, розуміє, що йдеться не про поетизацію вселюдського Собору, а передусім про цілком конкретні втілення його в собі, про вироблення власної індивідуальності як частки власного народу, як надійної опори для культури та духовного життя. І перед кожним — різка альтернатива — бути або сином свого народу, або його лукавим наймитом і мародером.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але пам'ятаймо, що нам історія просто на чолі записала всю обережність, пасивність, перечікування і лінь предків, і кожне нове покоління від колиски розплачується за це своєю долею і честю. І заново визбирує духовну спадщину наших донкіхотів серед намулу спадщини рабів.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
