Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Верблюдовi легше пройти через голчине вушко, нiж багатому в Боже Царство ввiйти.
Євангеліє від св. Матвія - I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія - Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не тільки світла, що у вікні: є й за вікном.
- Не то черви, що ми їмо, а то черви, що нас з’їдять.
- Не тоді собак годують, як на охоту йдуть.
- Не той прав хто прав, а той прав, у кого більше прав.
- Не хорохорся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чистий, як небо.
- Чистий, як свиня в дощ.
- Чистий, як скло.
- Чіпляється, як реп'ях до кожуха.
- Чіпляється, як реп'ях до штанів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ясність — настільки очевидна властивість істини, що їх нерідко сплутують.
Жозеф Жубер. - Ясність — це не атрибут письма, це саме письмо.
Ролан Барт. - Ясність — це правильний розподіл світла й тіні.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Ясність прикрашає глибокі думки.
Вовенарґ. - Ясність та істина не збігаються, але ясність — додаток до істини.
Нільс Бор.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Для чортів і пекло рай.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - До виборів хочуть добра для всіх, після виборів — для себе.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - До двох бід, які псують нерви, — дурні і дороги — додалася третя: реклама.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Добре все вміти, але не дай, Боже, все самій робити!
Наталія ІВАНКІВ - Добре мати хатинку в селі. Вранці вибіг на город, а увечері заповз назад.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, — погребли тополі в глибокій печалі своїх калинових, вишневих пісень, бо вже ослонився безокрай чужинний, і гнеться в жалобі кривавий розмай. Прощай, Україно, моя Україно, чужа Україно, навіки прощай! Василь СТУС "Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі. Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, — Ой не жди, не жди того козаченька, видно, така доля. Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|