Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розбійник якийсь в морі тонув і голий на берег вибрався. Ісократ побачив, що від холоду той потерпає, і вдягнув, і взув його, і їжу дав, і відпустив його. Коли ж паплюжити його почав один через те, що незнаного розбійника захистив, відповідав: "Не як людину вшанував розбійника, а єство людське вшанував".
- Вдячність – мов місяць: коли уповні, тоді прегарний.
Плутарх - Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх - Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен - Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Маєш удома козу, терпи й цапів під дверима.
Норв. - Маленька голка, та не ковтнеш.
Япон. - Марно від кохання стерегтися.
Польськe - Марно не полохайся, але страх у серці май.
Aзерб. - Мати — богиня роду, з нею не сваряться.
Чуваська
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Осінній іній - на суху й сонячну погоду.
- Осінь збирає, а весна поїдає.
- Осінь усьому лік веде.
- Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.
- Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Неусвідомлені помилки повторюються.
Борис Парамонов. - Нехай буде проклятий наш час; я писатиму для античності.
Чарльз Лем. - Нехай людині нема жодної вигоди в брехні — це ще не значить, що вона говорить правду: брешуть просто задля брехні.
Блез Паскаль. - Нехай схвалення людей буде наслідком твого вчинку, а не метою.
Лев Толстой. - Нехай я в тупику, але тупик-то творчий!
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що більше потьомкінських і царських сіл, то мальовничіша й багатша країна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Щоб кинути тінь на велику людину, треба бути не меншим за неї.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Щоб розмовляти українською, потрібна мужність, російською — досить нахабства.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я вивчив російську тільки тому, що з українською до вузу не приймали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я щасливий, що на моїх дітях природа відпочиває. Хай нарешті, бідна, відпочине!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
