Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бачу, дитино, по словах, що твоя шляхетна порода!...
Гомер - Безвладдя гірше усякої влади.
Катон - Безумець скаржиться, що люди не знають його; мудрець скаржиться, що він не знає людей.
КОНФУЦІЙ - Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли пролити їх на ваших могилах.
ПІФАГОР - Бесіду варто вести так, щоб співрозмовників з ворогів робити друзями, а не друзів — ворогами.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шукай вітра на облозі.
- На кого злість лізе — гірш ножа ріже.
- Лучше злосливому шнурок на шию заложит ніж бідних людей правдивих зводити.
- За лучину, знайде причину.
- Не з сива, не з дива.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У нього стільки правди, як у кози хвоста.
- У попа здачі, як у кравця остачі.
- У селі пан, а у городі бур'ян.
- Убрався у правду, як татарин у зброю.
- Убрався, як марюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменство було б лише безмежним жонглюванням друкарськими знаками, якби воно не ставило за мету мандри до одвічно благородних задумів.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Кожна мова — настільки складний феномен, що протягом життя людина здатна вивчити досконало лише одну.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Благородство й принциповість у деякі епохи в собі несуть насіння людського нещастя.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найкраща картина та, за яку хоч один раз вимагатимуть душу від художника.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Генії відрізняються від звичайних літераторів і тим, що в їхніх дзеркалах люди будь-яких часів пізнають власні пристрасті.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Напрям сильного вітру видно без флюгера.
Дмитро АРСЕНИЧ - Що життя добрий учитель – це так.
Дмитро АРСЕНИЧ Але не кожен його учень – здібний. - Нулі певні, що авторитет мільйона тримається на них.
Дмитро АРСЕНИЧ - Цінуй чужі думки, але не настільки, щоб привласнювати їх.
Дмитро АРСЕНИЧ - Стань полководцем власних думок: навчи їх хоробрості.
Дмитро АРСЕНИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема.
Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
"Дума про Марусю Богуславку" - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА
"Всякому городу нрав і права..." - Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо!
Клади на зеленій травці,
На молоденькій муравці.
От яструб над головою,
Висить, хоче ухватить,
Вашою живе він кров'ю,
От, от, кігті він гострить.
Григорій СКОВОРОДА
"Ой ти, птичко жовтобока..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
