Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ. - Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гуляє бабуля, поки на хребті кошуля.
- Це не панського роду — пє горілку як воду.
— ... а горівочка, як дівочка; зведе хлопця, як дідочка.
- І чарка нова, та горілки нема: хилю, хилю — не тече, коло серця пече.
- І ти тут, і я тут — а хто у нас дома? а хто у нас порубає солому на дрова? (пяна баба співала).
- Утопив свій маєток в животі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорно, як на вдовиному полі.
- Чорнобрива, як руде теля.
- Чорнобрива, як ясочка.
- Чуб, як в їжака.
- Чудний, як бублик.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Творчість — це не розкіш для обраних, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами.
Г. Іванов - Творчості, як і будь-якої діяльності, можна навчитися.
Г. Апьтшуллер - Ти можеш!» — повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» — повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» — повинен повірити в себе учень.
В. Шаталов - Урок — перше вогнище, зігрівшись біля якого людина прагне стати мислителем.
Г. О. Пуліна - Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить.
М. Форбс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Доми купують бездомні, а душі — бездушні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Донедавна казали «порвав, як тузик грілку». Тепер крутіше казати «порвав, як Кисельов чужий бюлетень».
Борис РЕВЧУН - Дорогих гостей, як і дорогі ліки, треба приймати після їди.
Флоріан БОДНАР - Досвід — це не те, що відбувається з людиною, а те, що робить людина з тим, що з нею відбувається.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Древком можна загнати під будь-який прапор.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
