Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Говорити лихе, а промовчувати добре – однаке є зло.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Де добродійність там заздрість.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Добродійність ворогів у друзів перетворює.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Борода як в старого, а розуму нема і за малого.
- З великого розуму!
— ... у дур заходить. — ... та в голову зайшов. - Ум за розум зайшов.
— Ум за ум заорав. - Оттакої небувалої!
- Оттакої пресвятої!
— ... соли за копійку. — ... Пресвятої ще й не бувало!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Руки довгі, як у злодія.
- Руки холодні, як у жаби.
- Руки, як граблі.
- Руки, як копистки.
- Руки, як у рака клешні.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вже тільки тому, що людина не тікає, вона подвоює свою силу.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Якщо ти не зробиш справи відразу ж, не сходячи з цього місця, вона залишиться незробленою до кінця життя.
- Основне правило поводження наказує бути швидким на початку і наприкінці, але не квапитися в середині.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Випливати по Шляху щирості означає жити кожний день так, немов ти вже помер.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Не позичай чужої сили, але покладайся на свою власну.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи знайдеш ти куточок землі, де б не проживали безголові?
Справді, наскільки керманич цінніший гребця рядового, А від солдата простого важливіший вождь є у війську, Саме настільки і розум людський перевищує доблесть. Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Очевидно, дуже мало людей керуються розумом – керманичем свого плавання.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Злодій за кражу і вбивця за вбивство несуть якусь кару,
Смерть забирає ж у нас зовсім безкарно усе. Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Тим важча хвороба божевілля володіє кожним, чим він розумнішим здається для інших.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Лікар себе почуває погано, коли я здоровий,
Знов, як погано мені – краще для нього стає.####Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар, Жаль запалав, прибоєм океана Загомонів його страшний пожар. Леся УКРАЇНКА "...Порвалася нескінчена розмова", 1898 - Темна ніч, вітрець тихесенький
Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Темна ніч...", 1900 - Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна. Леся УКРАЇНКА "Ритми", 1900 - Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|