Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ - Гарний початок — половина справи.
ПЛАТОН - Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- “Чому чорт мудрий?” — ” Бо старий.”
- Чорна корова, а біле молоко дає.
- Чорт не плаче, коли чернець скаче.
- Чужих богів шукає, а своїх дома має.
- Шафрану не перетрешь, а жінки не перепрешь.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Іван Франко - "Безмежнеє поле в сніжному завою..."
Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике Поле, Огнем переливається-жахтить. Пантелеймон Куліш "Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає... Молодий огонь в душі Меркне, слабне, погасає. Іван Франко "Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить. Осип Маковей "Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава, За що тобі пісні від нас і слава? Осип Маковей "Природа", 1899
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я ніколи не мав неприємностей через те, чого я не сказав.
Калвін Кулідж - Як колишній дипломат скажу: я згодний з вашими питанням.
Володимир Лукін - Якби змій спокушав Єву мовою нинішніх журналістів, ми і тепер би жили в раї.
Х.А. Шеррінг - Якби одного разу вранці я пройшов по ріці Потомак яко посуху, заголовки вечірніх газет говорили б: "ПРЕЗИДЕНТ НЕ ВМІЄ ПЛАВАТИ!"
Ліндон Джонсон - Який чудовий некролог! З таким би жити і жити!
Михайло Генін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гроші найкраще тримати у банках. Трилітрових.
Василь ТИТЕЧКО - Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Давайте жити дружно: ви — за наші подачки вам, ми — за прихватизовану у вас народну власність.
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте людині повну свободу – і вона не знатиме, що з нею робити.
Юрій РИБНИКОВ - Далеко зайшли: десятиріччями ж йшли семимильними кроками.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні Наклепи злобні і тупі докори, Потоки божевільної брехні. Василь СИМОНЕНКО "Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ "Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться! - У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку. У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму. У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити! Так вип'ємо за справжніх чоловіків!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|