Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми повинні стати рабами закону для того, щоб бути вільними.
Цицерон - Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого.
Платон - Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як я мав, то рід мене знав, як упав, ніхто не підняв.
- Як, лютий, не злись, як, березень, не кривись, а весною пахне.
- Яка Варка — така й шкварка.
- Яка власть, така і снасть.
- Яка Гапка – така й сапка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Добре, як собаці на перелазі.
- Добре, як собаці на прив'язі.
- Добрий, як баранчик, тільки по-вовчому виє.
- Добрий, як з медом.
- Добрий, як перець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тільки вміючи слухати й відповідати, можна бути добрим співрозмовником.
Франсуа де Лярошфуко. - Тільки дрібні людці бояться дрібних статейок.
П'єр Огюстен Бомарше. - Тільки закінчуючи задуманий твір, ми з'ясовуємо для себе, з чого нам варто його почати.
Блез Паскаль. - Тільки інтонація переконує.
Дельфіна де Жирарден. - Тільки криве дзеркало — творче.
Александр Кумор.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Релігія — творча сила: народжує єретиків.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Реформи здебільшого реформісти роблять для себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рибалка — великий педагог: примушує рибу шукати глибину.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рибу їдять для того, щоб порозумнішати, а м’ясо — щоб зберегти запаси риби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ринковий механізм: одна банда спонукає до діяльності іншу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Над тобою
Палають німби мук і скорбот, І подвиг твій, Обпечений ганьбою, Благословив розстріляний народ. Василь СИМОНЕНКО "Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій шлях. Василь СИМОНЕНКО "Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять. — Грицю, Грицю, врубай дров! — Ох, Гриць щось-то нездоров. — Грицю, Грицю, молотити! — Гриць нездужає робити. — Грицю, Грицю, роби хліб! — Ахи, ахи, щось охрип! — Грицю, Грицю, хоч женитись? — Не могу одговоритись! Народна пісня Вона ж ручками-пучками Хліб-сіль одробляла, Да все синів годувала, Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати! Борис ГРІНЧЕНКО "До праці", 1881
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|