Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще боротися серед небагатьох хороших людей проти більшості поганих, ніж серед більшості поганих проти небагатьох хороших.
Антісфен. - Краще бути гідним заздрощів, аніж гідним співчуття.
Геродот - Краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля.
Демокріт - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
Конфуцій. - Краще радитися перед дiями, анiж потiм роздумувати над ними.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вертиться, як вюн в ополонці.
- Вертиться, як сорока на плоті.
- Вертиться, як чорт у бочці.
- Звивається, як пес в сливах (як їсти хоче, не знає що діяти — крутиться).
- Крутиться, як посолений вюн. Крутиться (мордується), як сите порося.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Відкидає, як пружина.
- Відмовляється, як стара дівка гарного жениха.
- Війна, як вода,— в одного бере, другому дає.
- Військо йде, як мак цвіте.
- Військо наступило, як чорна хмара.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ВЕЛИКОГО АЛА:
Добре рішення можна успішно застосувати майже до будь-якої проблеми.
- ОСНОВНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ НАСЛІДОК ЗАКОНУ ВЕЛИКОГО АЛА:
Добре гасло вище за добре рішення.
- ЗАКОН ВЕРНЕРА ГЕЙЗЕНБЕРГА:
Є речі, настільки серйозні, що з їх приводу можна тільки жартувати.
- ЗАКОН ВИМИКАННЯ:
Щоб вимкнути комп'ютер, треба натиснути кнопку "Увімкнути".
- ЗАКОН ВІНКОРНА:
Є три категорії людей: ті, які вміють рахувати, й ті, які цього робити не вміють.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми молимося на чужих богинь, залишаючись атеїстами зі своїми дружинами.
Флоріан БОДНАР - Ми так звикли до неправильного, яке вважали правильним, що тепер правильне нам видається неправильним.
Анатолій МАКСИМЕЦЬ - Мобільний телефон — як п’яниця в родині: постійно розтринькує сімейний бюджет.
Василь ТИТЕЧКО - Мова московських телеканалів — особлива: на слух завжди здається, що тебе обматюкали, навіть якщо це звичайна реклама.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Мова не про те, мова не про це. А взагалі, про що мова?
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Ми вийшли в світ, щоб зберегти в нашій спільноті свободу духу й життєвих форм, що знищені там.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Золота копула духу розбита бурею війн, а нової не вдалося створити. Живемо епігонами й наше мислення мав познаки мислення епігонів.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
