Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Голова велика, та дуже дика.
- Голова добре, а дві — краще.
- Голова задумала, а ноги несуть.
- Голова і очі говорять «ходімо, робімо», а ноги — «сидімо».
- Голова найбільше радиться з очима та вухами.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Співає, як жаба на кладці.
- Співає, як жайворонок.
- Співає, як муха в глечику.
- Співає, як півень на току.
- Співає, як порося в тину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- По-справжньому починаєш турбуватися за свого хлопчика лише тоді, коли він, ідучи, закриває за собою двері зовсім тихо.
NN - Потрібні нові вуха для нової музики.
Фрідріх НІЦШЕ - Потрібно чимало мужності, щоб сказати те, що думають усі.
Жорж Дюамель - Поцілунок між жінками означає лише те, що їм в цю хвилину більше нічого робити.
Джордж БАЙРОН - Починаєш курити, щоб довести, що ти чоловік. Потім намагаєшся кинути курити, щоб довести, що ти чоловік.
Жорж Сіменон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вся таїна буття — у розрізі жіночої спідниці.
Олександр ПЕРЛЮК - Всяке покращення життя веде до його погіршення.
Олександр ПЕРЛЮК - Гарний адвокат кращий за співучасника.
Олександр ПЕРЛЮК - Глибші від Маріанської западини лише кишені олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК - Головне — чим частіше називати народ мудрим, а решта — не його собача справа.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Тарас ШЕВЧЕНКО "І день іде, і ніч іде", 1860 - Якби з ким сісти хліба з'їсти,
Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б таки якось жилось. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби з ким сісти хліба з'їсти...", 1860 - Змовчана правда краща од голосної брехні.
Пантелеймон КУЛІШ "Хата", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|