Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бог, створивши жінку, відпочив від справ творіння, бо в ній втілилася вся премудрість і влада Творця. Дружина ціла і досконала, а чоловік почуває недолік у позбавленні ребра, з якого вона створена.
Корнелій Агріппа - Брехунові потрібна гарна пам’ять.
Квінтіліан - Будучи поставлений у владу, не тримай на посаді при собі лукавих людей; у чому вони погрішать, за те тебе звинуватять, як начальника.
Солоній - Будь другом істини до мучеництва, але не будь її захисником до нетерпимості.
ПІФАГОР - Будь подібний скелі, об яку безупинно б’ється хвиля, вона ж стоїть, і ревучий потік води заспокоюється навколо неї.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловік без ремесла, що човен без весла.
- Чоловік возом привозить, а жінка голкою повиносить, та ще й нарікає на нього.
- Чоловік не скотина — більш відра не вип’є.
- Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.
- Чоловік що ступить, то згрішить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В полі жито, як лава.
- В хаті, як у вагоні.
- В хаті, як у віночку.
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Республіка найбільше наближає людей до рівності.
Вольтер (1694-1778), французький письменник, філософ - Рівноправність — святий закон людства.
Йоганн Шиллер (1759-1805), німецький поет, драматург і мислитель - Самі жаркі місця в пеклі уготоване тим, хто за часів великого морального кризи залишається нейтральним.
Данте - Найнеслухняніші з підлеглих стають найсуворішими правителями.
Ален (Еміль-Огюст Шартьє) - Свобода і здоров’я мають одне спільне: по-справжньому цінуєш їх тільки тоді, коли їх не вистачає.
Анрі Франсуа Бек (1837-1899), французький драматург
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З усього найкращого зазвичай вибирається найгірше.
Василь МОМОТЮК - З чоловіка зі сталевими нервами жінка нитки не сукає, вона сукає з нього троси.
Флоріан БОДНАР - З якою швидкістю повинна знімати камера, аби з’явився шанс отримати фото жінки з закритим ротом? Флоріан БОДНАР
- За гроші чому б і не погрішити. Проти істини.
Флоріан БОДНАР - Збараніти можна, рахуючи цілу ніч овець, коли поруч стільки телиць.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
