Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка - Майте сiль у собi i мир мiж собою.
Євангеліє від св. Марка - Камiнь, що його будiвничi вiдкинули, той нарiжним стане каменем.
Євангеліє від св. Марка - Вiн є Бог не мертвих, а живих!
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Відмовляється, як кіт від риби.
Япон. - Він так довго за нею ходив, що черевикам а полегшало, коли вони побралися.
Ірланд. - Вір очам, а не вухам.
Груз. - Вітер, що дме на сусіда, і тебе не обійде.
Япон. - Вмілий майстер не залишає слідів.
Кит.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хороша парочка, як баран та ярочка.
- Хороша, як квітка.
- Хороша, як свиня в порошу.
- Хороше, мов у бога за пазухою.
- Хороший, як кров з молоком.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мистецтво дає нам можливість одночасно знайти і втратити себе.
Томас Мертон - Мистецтво є посередник того, що не можна висловити.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Мистецтво існує тому, що реальність не є ні реальною, ні значущою.
Джеймс Грем Баллард - Мистецтво не відтворює видиме, але робить видимим те, що не завжди таким є.
Пауль Клеє - Мистецтво не те, що ви бачите, але те, що змушує бачити інших.
Дега
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Совість прокинулась — і побачила юрбу безсовісних.
Юрій РИБНИКОВ - Погане підвищує ціну гарному.
Юрій РИБНИКОВ - Завжди знаходьте час робити людям добро!
Юрій РИБНИКОВ - Розум торжествував би, аби не бовдури зі зв’язками.
Юрій РИБНИКОВ - Чим більше друзів, тим менше вільного часу.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА
"Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні,
Без тебе захід смутно гас
І сонце сходило в безодні...
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ти не прийшла", 1913
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
