Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не йди за більшістю на зло.
Біблія. - Не кажи: "Чому це минулі дні були краще за нинішні?" — бо не від мудрості ти запитуєш про це.
Біблія, Екклезіаст, 7, 10 - Не помилитися — це вже успіх.
Хун Цзичен. - Не привертайте на себе погибель діяннями рук ваших.
Біблія: Премудрість Соломона, - Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- День вечору — не сніг, що розтанув.
- День сьогоднішній — молодший учорашнього.
- Де порядок, там успіх.
- Дерево для скрипки чути ще в лісі.
- Дерево цінується за плодами, як людина за ділами.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Така честь, як собаці в ярмарок.
- Таке добре, як моя лиха доля.
- Таке лихо надворі, що не видно й світу.
- Такий бідний, як мак начетверо.
- Такий він мені рідний, як десята вода на киселі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- І нехай їхній курс долара подавиться нашим рубльом!
Сергій Нехаєв - І пізнаєте істину, і істина зведе вас з розуму.
Олдос Хакслі - І попелюшка може стати королевою, якщо буде повертатися додому до півночі.
Славіан Троцький. - І почуваю: він мій, як це не огидно...
Майя Четвертова - І чого тільки не вистачає чоловіку, коли його вистачає жінці?
Ігор Сиволоб
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ці фальсифіковані колготки розповзлись уже по всіх базарах.
Флоріан БОДНАР. - Цікаво, скільки треба заплатити, щоб обійняти посаду, призначену для боротьби з корупцією?
- Цілком логічний висновок: якщо порятунок потопельників — справа рук самих потопельників, то боротьба з корупцією — справа рук самих корупціонерів.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Через те, що жінка в дискусіях зі мною завжди доводить свою правоту, вирішив записати її до групи саперів.
Василь ТИТЕЧКО - Чи належить паркан до засобів масової інформації?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця, Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія З закуреного темного віконця. Агатангел Кримський "Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє І святими почуттями Серце надихає. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Ні! я суб'єктивний,
Я — з егоїстичних: Все чуттів шукаю Тонко естетичних. Агатангел Кримський "Світові скорботи", 1901 - До мене, як горожанина,
Ставляй вимоги — я людина. А як поет — без перепони Я стежу творчості закони. Микола ВОРОНИЙ "Іванові Франкові", 1902 - Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|