Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія - ...Повстане народ i царство - на царство.
Євангеліє від св. Матвія - Повстане багато фальшивих пророкiв i зведуть багатьох.
Євангеліє від св. Матвія - ...Ви побачите гидоту спустошення: хто читає, нехай розумiє.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Брехун раз на рік правду скаже, та й то кається.
- Бреше — і не заїкається.
- Бреше — і оком не моргне.
- Бреше — як шовком шиє.
- Бреше тай дивиться, хочби очі заплющив.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без догляду тільки мурашки плодяться.
- Без дощу виноград - одна шкірка.
- Без корму чекати від курки яєць - дуже довго.
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
- Без роботи день роком стає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гумор — це спроможність бачити три сторони однієї медалі.
Нед Рорем. - Гумор? Це від лукавого.. .
Андрій Крижанівський. - Гумор вмикає механізм думки.
Марк Твен. - Гумор є дотепність глибокого почуття.
Федір Достоєвський. - Гумор і сатира від однієї матері, але від різних батьків.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Весною лірики особливо щедрі не жертвоприношення для пародистів.
Юрій РИБНИКОВ - Крилаті слова не долітають до тих, у кого протяги в голові.
Юрій РИБНИКОВ - З усіх жанрів письменникові найбільше вдавалися автографи.
Юрій РИБНИКОВ - Для одних книга — джерело знань, для інших — бізнес.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо рукописи не повертаються до автора, значить, вони комусь потрібні.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався. Але невсипущий, твердий роботяга, Із рук не пускав ти народного стягу. Василь МОВА "Ол. Як. Кониському", 1885 - Кожний з нас нехай працює,
Бо настала вже пора! Гей! Возьмімся всі до діла, Щоб пропала доля зла! Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Уже пора", 1885 - Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину: Долю робітника без одпочину... Борис ГРІНЧЕНКО "У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|