Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто істину творить, іде до світла, щоб явлені були діла його, бо в Бозі вчинені.
Євангеліє - Якщо хибної уяви позбавитись про міських людей, марнославство знайдеш, та без розуму.
Філон - Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бери Петре, на розум.
- Пішла його псалтира на перець.
- Пише, як сорока лапою.
— ... сорока по тину.
- Написав, мов курка лапою.
— От написав, неначе сорока.
- Писав писака, читав собака.
— Писав писака: хто прочитає, тому стегняка (або: і той собака).
— Як напише писака, то не розбере й собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Січе, як ціпом.
- Скаже слово, наче витвердить.
- Скаже слово, як снопа зв'яже.
- Скаже, наче сокирою відрубає.
- Скаже, як з воза ляпне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Є п’єси настільки слабкі, що ніяк не можуть зійти зі сцени.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Жадаєте свободи? То ви консерватор! Треба йти в ногу з прогресом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Житія праведників надаються для творців малих форм: вони завше короткі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Життя — шкідлива штука. Від неї всі вмирають.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Життя примушує людину багато дечого робити добровільно.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.
Юрій ЛИПА - Тільки віра вища
І чеснота в будові
Вирве душу з грища
І правду – з крові.
Юрій ЛИПА - Чин хвалить не людина.
Юрій ЛИПА - Там, де є українці, там завжди є мистецтво.
Юрій ЛИПА - Історія нашого духу і крові – то історія наших провідників, нашої еліти.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ
"Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
