Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як маєш брехати, то краще мовчати!
- Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.
- Як мед, то ще й ложкою.
- Як Микита воли мав, то Микита й кумував.
- Як Москаль скаже сухо, то піднімайсь по самі вуха, то ще замочишся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Живе, як у бога за дверима.
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
- Живеш, як у решеті: вітер
- Живий, аж шкура на ньому горить.
- Живіт, як барило.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- З погляду біології, якщо вас щось кусає, воно, швидше за все, жіночої статі.
Скотт Круз - З радістю йти на роботу і з радістю повертатися додому зовсім не те ж саме, що з радістю йти з будинку і з радістю бігти з роботи.
А. Н. Нікітін - З релігією виходить те ж саме, що з азартною грою: почавши дурнем, скінчиш шахраєм.
Франсуа ВОЛЬТЕР - З тими, хто не мав би права з ними сидіти, жінки часто лежать.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - З того, що лікар знає назву хвороби, не слід робити висновок, що він знає, що це за хвороба.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо влада псує людину, то що вже говорити про безвладдя?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ми – за відкрите суспільство, але без протягів.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Найлегше заволодіти масами тоді, коли маси нічим не володіють.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Щоб почати з нуля, треба ще до нього дійти.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Від частої переоцінки цінності знецінюються!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт, Гадь повзе тут між людських стосунків. Тільки спільності, що погляди на дріт. Михайло ОСАДЧИЙ "Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
- Одержимість — це зовсім окрема субстанція, необхідний поряд з іншими компонент для повноцінного духовного життя.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|