Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скільки до доброчесності додаси, стільки віднімеш від насолоди.
Демонакс - Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт - Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген - Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід - Бог може сотворити що схоче, людина ж та добра, яка корисне обмірковує.
Аристотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто в морі не був, той страху не бачив. (фр.)
- Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить. (азерб.)
- Хто для шибениці народився, той не потоне. (англ.)
- Хто ласкавий до дітей, тому шана від людей. (колумб.)
- Хто має одну дитину, той її раб, хто має десять, той над ними пан. (литв.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Проханий шматок, як у горлі кілок.
- Прудка, як дзиґа.
- Прудкий, як заєць.
- Пряма, як тополя.
- Прямий, як вірьовка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нація лише в тому випадку має характер, якщо вона вільна.
Сталь - Наша любов завжди повинна бути сильнішою за нашу ненависть. Треба любити Росію й російський народ більше, ніж ненавидіти революцію й більшовиків.
Микола Бердяєв - Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, – спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.
Джон Кеннеді - Недобре бути надто вільним, недобре ні в чому не знати нужди.
Блез ПАСКАЛЬ - Немає на світі держави вільнішу за нашу, яка, насолоджуючись ліберальними політичними закладами, кориться разом із тим найменшій вказівці влади.
Козьма Прутков
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Стан безглуздого неприборканого гніву так само призводить до загибелі, як і стан безглуздої доброти і ніжності.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Добре міркувати про чесноту – ще не означає бути доброчесним.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Не вміти добре висловлювати свої думки – недолік; але не мати самостійних думок – ще багато більший недолік.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Страх – рясне джерело пороків.
Костянтин УШИНСЬКИЙ - Добра звичка є моральний капітал, закладений людиною у свою нервову систему.
Костянтин УШИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти? Володимир САМІЙЛЕНКО "Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ "Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі... Як їх забуть? Куди від них втекти? Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Людина єсьм...", 1894
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|