Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА - Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Прийшов з ліса — і йди собі до біса!
- Віддай жінку, а сам у соломку.
- Віддай жінку, а сам свисти в сопілку.
- Ти б може тату (Іване, Петре і т.д.) і мед їв, та де ж його взяти!
- Тоді будеш мати, як старий чорт візьметься помірати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щоки пухкі, як пампушки.
- Щоки червоніють, як червоні яблука в саду.
- Щоки, як кавуни.
- Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
- Язик, мов лопата, строчить, як з автомата.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слава мов ефір: спершу присипляє, а потім випаровується.
Цаль Меламед. - Слави він очікував від нащадків, гонорар вимагав із сучасників.
Еміль Кроткий. - Слів бережися солодких, неначе ворожих стріл, друже, Милі підлизи-слова ранять, мов ворог, не менш.
Митрофан Довгалевський. - Слізка сильніше одна діє, ніж цілий потік.
Іларіон Ярошевицький. - Сліпуче сонце уяви запалюється тільки від дотику до землі. Воно не може горіти в порожнечі. В ній воно згасає.
Костянтин Паустовський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бог створив усе, Сатана зробив усе цікавим.
Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ - Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО - Чи нас Господь почує усіх разом,
Коли так просить кожен про своє?
Ліна КОСТЕНКО - Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
Ліна КОСТЕНКО - Нерівня душ – це гірше, ніж майна!
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильніша од гармат.
- Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесенному,
Горе тому сиротині,
Від родини відлученному!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Журба", 1830 - Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України!
Чи там раду радять, як на турка стати,
Не чуємо на чужині.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
В калюжі, в болоті серце прогноїла
І в дупло холодне гадюк напустила,
А дітям надію в степу оддала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
