Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- То не козак, що отаманом не думає бути.
- Тобі на зависть, мені на користь.
- Тобі не питать, мені не казать.
- Тобі хоч діжу з тістом, то все мало.
- Товчеться, як Марко по пеклу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Роздувся, як ковальський міх.
- Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Роззявив губу, як жаба на гусінь.
- Роззявив рот, як вершу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Демократія — це годувальниця честолюбства.
Берк - Демократія — це диктатура закону, а не тих, хто за посадою зобов’язаний цей закон відстоювати.
Володимир Путін - Демократія — це лише мрія: вона стоїть в одному ряду з казковою Аркадією, Санта Клаусом і райським садом…
Генрі Луїс Менкен - Демократія — це наука і мистецтво управління цирком з мавпячої клітини.
Генрі Луїс Менкен - Демократія — це спосіб, за допомогою якого добре організована меншість керує неорганізованою більшістю.
Василь Розанов
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають у болото.
Євген ДУДАР - Вбивав час, поки той не вбив його.
Євген ДУДАР - Про героїв старих воєн згадують переважно перед новими.
Євген ДУДАР - У тих, хто повзає, інфарктів не буває.
Євген ДУДАР - Любов до ближнього вимагає жертв.
Євген ДУДАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І ти слова його живії
В живую душу прийняла. І на торжища і в чертоги Живого істинного Бога Ти слово правди понесла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу Воспоєм чесним собором, Серцем нелукавим. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|