Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім" - З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Налякав міх, що й торби боїться.
— Кого міх налякав, тому і торба не дасть спати.
- Стріляна ворона нехай уже хоч к бісу летить.
- Полоханий заяць і пенька боїться.
- Кого гад укусив, той і глисти боїться.
- Лякана ворона, куща боїться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голубе, як небо.
- Гомін, як на базарі.
- Горбатий, як верблюд.
- Гордий, як павич.
- Гордиться, як піп на вівтарі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І повішені можуть гойдатися в недозволений бік.
Станіслав Єжи Лец. - І політичні, й комерційні рекламні ролики тривають 30 секунд, але політик устигає за цей час набрехати більше.
Е. Маккензі. - І помилки робив я неминучі, І сто разів зривався я із кручі, Завжди мене мій рятував народ.
Іван Кочерга. - І розділові знаки можуть довести до точки.
Володимир Красовський. - І сама цнота не уникає подряпин наклепу.
Вільям Шекспір.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли оголошують війну палацам, миру не буває і в халупах.
Валентин ЧЕМЕРИС - У житті, як у метро: одні піднімається, інші опускаються.
Валентин ЧЕМЕРИС - Всього лише проста прибиральниця, а як вона запросто заходить до будь-якого кабінету! .
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли стоїш у черзі, чомусь не хочеться думати про крила.
Валентин ЧЕМЕРИС - Як часто у боротьбі за збереження біосфери чия-небудь сфера неодмінно виявиться скраю.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня - Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
