Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
Ціцерон. - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека. - Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Довір таємницю п’яниці-знатимуть і далекі, і близькі.
- Доки не комірник, доти й не п’яниця.
- Допавсь, як віл до браги.
- Допавсь, як ужака до молока.
- Допився до того, що в хаті вітер віє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не помиряться, як два коти над салом.
- Не рвися, як собака на ланцюгу.
- Не стало, як його корова язиком злизала.
- Не так страшно п'яти вовків, як улесливого лиходія.
- Не так чоловік мішком, як жінка горшком рознесуть із дому.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не варто говорити всієї правди, але варто говорити тільки правду.
Жуль Ренар. - Не варто знайомитися зі своїми друзями раніше, ніж до них прийде слава.
Жуль Ренар. - Не варто орієнтуватися на громадську думку. Це не маяк, а мандрівні вогні.
Андре Моруа. - Не варто спростовувати те, що супротивник не спромігся довести.
Жан Дюссо. - Не витрачайте брехню марно, звідки вам знати, коли вона й справді може знадобитися!
Марк Твен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Раби речей не можуть бути аристократами душі.
Юрій РИБНИКОВ - Напис на лобі: "Недозволених вкладень немає".
Юрій РИБНИКОВ - Чим обмеженіша людина, тим легше їй пізнати себе.
Юрій РИБНИКОВ - Найскромніший подарунок дорожчий за найблагородніший жест.
Юрій РИБНИКОВ - Коли в душі борються сором і гріх, гріх стає соро¬м’язливим.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух. Володимир САМІЙЛЕНКО "Дві планети". 1888 - Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток... Іван МАНЖУРА "Уривок", 1889 - Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі, Бо єсть Божая правда на світі, Та розсуде і вас, і її! Іван МАНЖУРА "Нечесна", 1889 - Не може древо ледаче давати плоду доброго.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1890 - І западе в живі серця
За правду обида, До жорстоких катів мерця Сплодиться огида. Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|