Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії. - Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп. - Справжній спосіб помститися ворогові — не бути схожим на нього.
Марк Аврелій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ласий, як до ковбас.
- Ласий, як кіт на сало.
- Ласий, як циган на сало.
- Ласка не коляска: сівши не поїдеш.
- Ласкаве телятко дві матки ссе, а буйне жодної.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чорний, як каглянка.
- Чорний, як мара.
- Чорний, як негр.
- Чорний, як нічка..
- Чорний, як сажа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У політиці, як і в граматиці, помилка, яку здійснюють всі, проголошується правилом.
Андре Мальро - У політичній дискусії гарячність обернено пропорційна знання.
Джей. Джі. Сі. Мінхін - У Росії всякий рух починається з лівої ноги, але з рівнянням направо.
Козьма Прутков - У Росії дві напасті. Внизу — влада пітьми, вгорі — тьма влади.
Володимир Гіляровський - У синьому небі тріпочуть яскраві прапори,
Ми крокуємо на вибори, як на парад. Хто сказав, що в країні не вистачає паперу? Поглянь — тут на кожному паркані плакат! Олександр Тумасян
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Раніше козлом відпущення був двірник, тепер— міністр.
Юрій РИБНИКОВ - Одні мають все, що забажають, інші — все, що дадуть.
Юрій РИБНИКОВ - Чим гірше економіці, тим краще грабіжникам.
Юрій РИБНИКОВ - Коли старі кумири розчаровують, створюють — нових.
Юрій РИБНИКОВ - І народ не в змозі оплатити виступи народних артис¬тів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Втішаймося розлукою,
розлукою, котра наші дні перетопить у золото, наші дні, в ще одну зорю перекує, бо завбоге небо
- у розлуці.
Ігор Калинець "Приготовляння до осені", 1973 - Ой в полі могила з вітром говорила:
"Повій, вітре, ти на мене, щоб я не чорніла. Щоб я не чорніла, щоб я не марніла, Щоб на мені трава росла, да ще й зеленіла!" Історична пісня - В Царіграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку. Ой п'є Байда та не день, не два, Не одну нічку, та й не годиночку. Історична пісня - Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою Козаки йдуть. А попереду Дорошенко – Веде своє військо, веде запорозьке Хорошенько. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|