Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мій батько не брехав, і мені не велів.
- Хіба я на себе буду біду волокти!
- Хоч позивати перед великі вікна (на суд за правду).
- Не дасьте мені збрехати (і ви моє слово ствердите).
- Люби Боже правду! — (Як скаже правду в вічі; або як сказав, та ремствують).
Хліб їж, а правду ріж.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кишеня – колиска поривань і домовина совісті.
Юліан Тувім - Кількість дурнів незчисленна.
Г. Галілей - Кінець може тривати довше, ніж вся попередня історія.
М. Хайдеггер - Класика — це те, що кожен вважає за потрібне прочитати і ніхто не читає.
Марк Твен - Книжки потрібні, щоб нагадати людині, що її оригінальні думки не такі вже й нові.
Авраам Лінкольн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Їжака голою сідницею не налякаєш.
Флоріан БОДНАР - Із усіх молочних продуктів я надаю перевагу молочному поросяткові.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Інколи прожити життя набагато легше, ніж поле перейти. Особливо якщо це поле олігарха.
Василь ТИТЕЧКО - Інтелектуали на високих державних постах небезпечні: інколи вони самі вірять у те, що говорять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Інформація — це ті знання, яких ви набуваєте, коли шукаєте зовсім інші.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
