Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За Тетяну сто кіп дав, бо Тетяну сподобав; за Марусю пятака, бо Маруся не така.
- Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.
- Опанас воли пас, Катерина бички,
- почекай, не втікай, куплю черевички.
- Ой чук поберемся, та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Витріщив очі, як зарізаний баран.
- Витріщив очі, як сова.
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Помиляйся колективно!
Станіслав Єжи Лец. - Помилятися — властивість людини, прощати — властивість Бога.
Александр Поп. - Поміркованість — фатальна риса. Тільки крайнощі сприяють успіхові.
Оскар Уайльд. - Попит на гроші завжди вищий за пропозицію.
Микита Богословський. - Поп-музика потрібна для того, щоб нести в народ думки, занадто дурні навіть для телевізійних ток-шоу.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слабкий ворогів не має, слабкий – сам собі ворог.
Андрій КОВАЛЬ - Бог милосердний. Допоки у доброму гуморі.
Андрій КОВАЛЬ - Зірки не зникають у світлі сонця, вони просто стають непомітні.
Андрій КОВАЛЬ - Росія завжди втікала від своїх проблем за межі своїх кордонів.
Андрій КОВАЛЬ - Лестощі легко переходять у наклеп.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
