Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в мистецтві лікувальному, де лікар зцілити хоче тіло хворе, більше йому нашкодить, шкоди додавши, так і душа навчена хибним догматам, що є зловірними: скільки не намагайся перевчити її, лише спаскудиш, ще більше підстав для зловір'я їй додаючи.
Аристотель - Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол - Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Орел не ловить мух.
- П’яне серце чисте не буває.
- Перейшов на ліки — пропав навіки.
- Пий, їж і гуляй — тут і пекло, тут і рай.
- Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Від доброго дерева - добрий і плід.
- Від доброго кореня - добрий і одкорінок.
- Від догляду і кінь слухнянішає.
- Від колеса не чути й голосу.
- Від привозного насіння врожай - часто кращий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я пишу для себе, а друкую для грошей.
Олександр Пушкін. - Я пишу для того, аби збагнути, що я думаю.
Данієль Бурстин. - Я пишу кров'ю з носа.
Станіслав Єжи Лец. - Я повторюю своє запитання: "Ура?. . "
Владімір Вішнєвській. - Я почав заплющувати очі на свої вади: набридло ними милуватися.
Михайло Генін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Спочатку було слово. Потім з’явилося пустослів’я.
Олександр СУХОМЛИН - У наш час найлегше об’їстися рекламою делікатесів.
Олександр СУХОМЛИН - Мистецтво безсмертне. Особливо мистецтво виживання.
Олександр СУХОМЛИН - Якщо держава – це я, то кому я плачу податки?!
Олександр СУХОМЛИН - Рукописи не горять. Особливо ті, в яких багато води.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
