Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Прилагоджувати одну добру справу до іншої так щільно, щоб між ними не залишалося ні найменшого проміжку, — ось що я називаю насолоджуватися життям.
Марк АВРЕЛІЙ - Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ - Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живуть між собою, як риба з водою.
- Житло під вербою, а вкриваюсь бороною.
- Життя прожити — не поле перейти.
- Жінка, яка не любить, тільки життя чоловікові губить.
- Журивсь на смітничку батіг, що хльоскать, як колись, не міг.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Помирились, як порося з вовком.
- Поміч у свій час, як дощ у засуху.
- Поможе, як мертвому припарка.
- Поніс, як норовиста кобила.
- Попав, як ворона в юшку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Де взяти стільки думок, щоб заселити всі вибудувані концепції?
Юрій Базилєв. - Де закінчується зміст, там одразу ж починається міф.
Ролан Барт. - Де мало слів, там вагу вони мають.
Вільям Шекспір. - Де нема фактів, там панує почуття.
Освальд Шпенглер. - Де шаблон, там помилок нема, де творчість,там щохвилини можлива помилка. Через численні помилки та хиби й формується майстер.
Вікентій Вересаєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Циркулювання в середовищі країни мови іншої держави шкідливіше, ніж циркулювання її валюти.
Ігор Каганець - Час працює на тих, хто працює на нього.
Ліна КОСТЕНКО - Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
Микола Гоголь - Чи гуманно будити народ, коли він постійно не досипає?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чи товк хто-небудь воду у ступі Баби Яги?
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний, Я — овечий патріот! Думка в мене — розбудити І з неволі слобонити Весь овечий наш народ. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода, Голос правди занімів. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона, Щоб довго не возив на той бік Ахерона Народу без пуття, без честі і закона, Що з вовчого на світ приходить лона. Пантелеймон КУЛІШ "До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі, Повинен стратить риси рідні, Безслідно стертися з землі! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Поетам-українцям", 1894 - Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|