Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч вовки коня з’їли, та ми воза не дали.
- Хоч і мороз припікає, зате комарів немає.
- Хоч кривоніс, аби Бог приніс.
- Хоч малі собачки, але палицю бери замашну.
- Хоч не в лад, та широко ступає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Б'є, як у бубон.
- Б'ється, як пташка в клітці.
- Б'ється, як риба в ополонці.
- Б'ється, як рибонька об лід.
- Б'ється, як телячий хвіст у петрівку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Радіо — це вулик, у якому гуде цілий світ.
К. Евон. - Радіо — чудовий винахід, що дозволяє людям, яким нема чого сказати, сказати це людям, які їх не слухають.
NN - Радіо — щось більше, ніж телебачення без бачення. Незрозуміле, але факт.
Яніна Іпохорська. - Радіо будить думку. Навіть тоді, коли дуже хочеться спати.
Еміль Кроткий. - Радіо зближує народи, але сварить сусідів.
Еміль Кроткий.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Аби увійти в історію, недосить дати щедрі чайові її швейцарові.
Валентин ШУЛЬГА - Він устиг увійти в історію, але незабаром з тріском вилетів звідти.
Валентин ШУЛЬГА - Не варто обганяти час на бездоріжжі – закидає грязюкою.
Валентин ШУЛЬГА - Не поспішайте звільнятися від тягаря минулого – завтра воно стане раритетом.
Валентин ШУЛЬГА - Не товпіться: майбутнього може на всіх не вистачити.
Валентин ШУЛЬГА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Псалом новий Господові
І новую славу Воспоєм чесним собором, Серцем нелукавим. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала, То вона б вам, добрі люди, Всю правду сказала! Степан РУДАНСЬКИЙ "Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати; Треба всюди, добрі люди, Приятелів мати. Степан РУДАНСЬКИЙ "Баба в церкві", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді. Боцман каже капiтановi: – Слухай, капiтане, давай вип’ємо. Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу. Вiн пiднімає пляшку і каже: – Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам! То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко! - То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|