Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Краще з розумним каміння тягати, ніж із дурнем плов їсти. (вірм.)
- Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. (вірм.)
- Краще чорт, якого знаєш, ніж ангел, про якого не відаєш. (вірм.)
- Не той більше знає, хто довше живе, а той, хто більше ходив по світу. (вірм.)
- Не хрестився, не хрестився, а як почав — палець в око встромив. (вірм.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Буде за худобою догляд - буде й прибуток.
- Буде земля, то й корову купите.
- Буде і на кропиву мороз.
- Будинок, що розвалюється, ніякими підпірками не втримаєте.
- Була б корівка, буде й дійничка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Більшість тиранів вийшла, власне кажучи, з демагогів, які завоювали довіру народу тим, що обмовляли знатних.
Аристотель - Боїмось жорстких рішень; проте вони відповідають сильним духом, мужні характери полягають у крайнощах.
Ніколя де ШАМФОР - "Вище голову!" — сказав кат, одягаючи петлю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - "З одного хреста можна було би зробити дві шибениці", — із презирством сказав фахівець.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - "Я нонконформіст, — заявив він. — Свій незламний аскетизм поборюю послідовним гедонізмом".
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Страшний Суд відносять до майбутнього. Насправді він виявився розтягненим у часі.
Юрій МЕЛІХОВ - Чим краще пізнаємо довкілля, тим менше його стає.
Юрій МЕЛІХОВ - Спочатку вчаться говорити, потім мовчати, але ніхто не вчиться слухати.
Юрій МЕЛІХОВ - Найзліші шаржі малює час.
Юрій МЕЛІХОВ - Важко знайти душу, в яку ще не ступала нога людини.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ "Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ "Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|