Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15 - Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I - Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ - Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство, і байдужа до того, що безповоротно линуть дні її життя.
Абу-ль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добрий борщик, та малий горщик.
- Добрий сусід врятує від ста бід.
- Добрі млинці у Тані, як карасики в сметані.
- Добрі смішки з чужої лемішки, а як наварили, то й самі заголосили.
- Догадавсь — та й вареники в шапку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Повели, як козу на ярмарок.
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
- Повертається, як віл.
- Повертається, як муха в окропі.
- Повертається, як слон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Є два розряди холостяків: одні занадто швидкі, щоб їх впіймати, інші занадто повільні, щоб варто було їх ловити.
NN - Є два способи командувати жінкою, але ніхто їх не знає.
Франк Хаббард - Є два типи чоловіків: одні молоді, симпатичні, з майбутнім; інші подумують про одруження.
“Пшекруй” - Є дві мирні форми насильства: закон і пристойності.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Є дві однаково зручні позиції: або вірити усьому, або в усьому сумніватися; те й інше рятує від необхідності думати.
Анрі Пуанкаре
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сама природа дбає за то, аби між людьми не було рівності.
Іван ФРАНКО - Против рожна перти,
Против хвиль плисти, Сміло аж до смерти Хрест важкий нести! Іван ФРАНКО - Правда против сили!
Боєм проти зла! Між народ похилий Вольності слова! Іван ФРАНКО - Ще те не вродилось
Остреє залізо, Щоб ним правду й волю Самодур зарізав! Іван ФРАНКО - Слова – полова,
Але огонь в одежі слова – Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея. Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь. Василь СТУС "Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять. — Грицю, Грицю, врубай дров! — Ох, Гриць щось-то нездоров. — Грицю, Грицю, молотити! — Гриць нездужає робити. — Грицю, Грицю, роби хліб! — Ахи, ахи, щось охрип! — Грицю, Грицю, хоч женитись? — Не могу одговоритись! Народна пісня Вона ж ручками-пучками Хліб-сіль одробляла, Да все синів годувала, Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати! Борис ГРІНЧЕНКО "До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі. Борис ГРІНЧЕНКО "Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить. Іван ФРАНКО "Як те залізо з силою дивною...", 1881
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|