Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блудливому дати і мерця прикрасити – однаково.
Плутарх - Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен - Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен - Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
Діоген - Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто шага не береже, той не варт і копійки.
- Хто шкодує вухналя, згубить підкову.
- Хто що везе, то те й гризе.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє.
- Хто як постеле, так і виспиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
- Біла земля не вродить і проса.
- Більше дасть вовни дурна овечка, ніж мудрий цап.
- Більше землю вдобряй - матимеш урожай.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Який зиск міняти правління, якщо люди і звичаї не змінюються.
Буаст - Який уряд найкращий? Той, що вчить людину керувати самим собою.
Йоганн Вольфганг Ґете - Якщо братаються два народи, значить, вони йдуть проти третього.
Зофія Налковская - Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву.
Бернард Шоу - Важлива лише одна річ – опанувати в собі головне: пристрасть до великого, чистого, красивого, справедливого та щиро, по-братськи ділиться цим із усіма людьми навколо.
Леон Дегрель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Той, кого ви купили, — рано чи пізно вас продасть.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто вже досягнув своєї мети, багато втратив.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто вже завязав, ще просто не похмелявся.
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто стоїть біля колодязя, знає, куди плювати!
Олександр ПЕРЛЮК - Той, хто украв мільйон, вже не крадій, він мільйонер.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого;
За правду битися готов я до загину
З-за тину.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині.
Іван ФРАНКО
"Панські жарти", 1887 - Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух,
Неодмінним зістається
Лиш невпинний, вічний рух.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Дві планети". 1888
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
