Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хочеш бо ти в Цигана пугу видерти.
- Кланятися чужим богам, мавши свої!
- Чужих богів шукає, а своїх дома має.
- Нащо ти другого бога взиваєш, коли свого маєш?
- Що тому богу молитися, котрий не милує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як панна.
- Ходить, як переляканий.
- Ходить, як по бритвах.
- Ходить, як побитий.
- Ходить, як припутень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Головний ворог кохання – байдужість, а не ненависть.
Льюїс. - Життєва суть, Вона проста: її уста. Його уста…
Федоров. - Є люди, яких люблять всі і яких, тим не менше, ніхто не кохає.
Кнорр. - Закоханому невідомі недоліки коханої.
Фаррохі. - Кожна людина носить в глибині свого "Я" маленьке кладовище, де поховані ті, кого вона кохала.
Ролан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Рід людський за правду стане
Хоч неправді “потура”!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Хай мертва буква вас не мане
До свар, заслонюючи суть…
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Борців не лякають пригоди:
Шлях, мочений кров’ю та потом,
Нас виведе в панство свободи
Не нині, не завтра, так потім!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Мало нас, та се – дарма;
Міцна віра рушить скали.
Тим загибелі нема,
Кому світять ідеали!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Не додавай знесиленим журби,
Не добивай зневір’ям підупалих.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
"Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,
Мій дикий поклик цілоденний,
Первоцвіт мій, перволюб мій!
Іван Драч
"Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968 - Собі поети право залишають,
Всі інші відкидаючи права:
Належати до тих, кого вбивають,
А не до тих, хто холодно вбива.
Леонід Первомайський
"Коли не замовкає...", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
