Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Для мене нема нiчого дорожчого чи солодшого, нiж душа, яка мене любить, хоч би бракувало всього іншого.
Григорій СКОВОРОДА - Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишаеться в ньому ж.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов все повднуе, будуе, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує?
- Хiба не мертвою є душа, позбавлена iстинної любові?..
Григорій СКОВОРОДА - Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цінь, цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти, (ніби так синиця в клітці говорила. Кажуть, як присікається щось: біда, халепа і т. д.)
- Ну, і що йому казати!
— Що ти будеш казати!
- Хоч не питайся.
- Прогнівили Бога. Хоч ти Божу матір проси!
- Хоч до Бога реви.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як князь ранений - день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна Кравченко
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло Драй-Хмара
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло Драй-Хмара
"В село", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто не був підмайстром, ніколи не стане майстром. Однак майстром не стане і той, хто вічно майстрам у вічі заглядає.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Тільки з мудрецями ворогували царі. І жоден цар ніколи, навіть дурний, не повісив божевільного.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Людина повинна намагатися звикнути до самотності, бо зрештою вона. залишиться віч-на-віч з собою.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Взагалі генії в одному схожі на великих полководців та імператорів: помирає той чи інший геній, а спадкоємців у нього немає.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Набагато краще красиво говорити, ніж писати.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки гарячих дискусій ні про що !
Юрій РИБНИКОВ - Гроші можна зневажати, якщо все дістається безкош¬товно.
Юрій РИБНИКОВ - Батьки били в литаври, а вчителі б’ють на сполох.
Юрій РИБНИКОВ - Із насіння яблука незгоди виростають плоди ворож¬нечі.
Юрій РИБНИКОВ - Кум королю не забуває використовувати своє при¬дворне становище.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
