Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їхало помело: в гостях у віхтя було.
- Кажи жінці правду, та не всю.
- Казав, що сиру не їв, а по зубах знати.
- Карпо Харитонові рідний Федір.
- Клуб без музиканта — сирота.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прилип, як п'яний до шинку.
- Прилип, як смола до чобота.
- Прилип, як смола до штанів.
- Прилип, як солома до чобота.
- Прилипли, як мухи до меду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хай буде чимало, аби добре.
Жанна ГОЛОНОГОВА - Хаос – це незрозумілий нам порядок.
Генрі Міллер - Характер зустрічається рідше, ніж героїзм.
Поль КЛОДЕЛЬ - Хвіст у людини відпав, а необхідність їм виляти залишилася.
Євген Кащєєв - Хеппі енд — ось наша національна релігія.
Мері МАККАРТІ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де кричать ревнощі, там замовкає розум.
Юрій РИБНИКОВ - У злопам’ятних чвари багатосерійні.
Юрій РИБНИКОВ - Свідоцтво про шлюб одержати легко — важко зберегти сім’ю.
Юрій РИБНИКОВ - Холод у подружніх стосунках починається з пустого холодильника.
Юрій РИБНИКОВ - У відділі розлучень навіть квіти в’януть.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
