Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар - Якщо сліпий веде сліпого, то обидва потраплять до канави.
Біблія. - Якщо ти можеш збирати з нас податки двічі в рік, ти можеш дати нам і два рази літо та два рази осінь.
Плутарх. - Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.Тож живіть мудро — прагніть до задоволення.
Епікур.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чужі діти череваті й головаті і багато їдять, а вже мої — як паненята.
- Людям як болото, а матері, як золото.
- Дивіться, як котенята в каганець.
- Гребе як кітка лапою (діти з миски).
- Скаче, наче скакелюха.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Голос, як у соловейка.
- Голос, як у цимбал, а сам, як шакал.
- Голосить, як по мертвому.
- Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
- Голосочок, як дзвіночок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Лише вільний громадянин має вітчизну; раб, кріпак, підлеглий деспоту мають тільки батьківщину.
Анатоль Франс - Лише той рівний іншому, хто це доводить, і лише той гідний волі хто вміє її завоювати.
Шарль Бодлер - Любов до Батьківщини – перша чеснота цивілізованої людини.
Наполеон I - Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Любов до Батьківщини повинна походити з любові до людства, як частка із загального.
Віссаріон Бєлінский
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вибір — за народом, лише підрахунок голосів за його спиною. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Від кохання виросли крила... і понесли у гречку. Флоріан БОДНАР
- Від часів Леніна нічого не змінилось: мистецтво виживати належить народові. Віктор ІГНАТЕНКО
- Вільна людина завжди говорить усе, що думає. Але не всім. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Він жив, як вареник у маслі, поки не урвалася масниця. Віктор ВОВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать? Чи вас з поля, чи вас з моря, Чи з високої гори, Чи з чужої чужини? Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили, Що-сте свої ніжки зложили, Нащо-сте свої ручки навхрест склали? Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька! Ти вже мені ватерку не накладеш, Ти вже мені водиці не внесеш, Ти вже мені дровець не принесеш, Їсточки не приставиш... Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне, За решоткою задавить, Хреста ніхто не поставить, І не пом'яне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|