Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти так бажай жити, щоб більш сильні тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших за тебе.
Плутарх - Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сидить, позичивши очі в Сірка.
- Сидить розринився.
- Сидить, як собака на сіні.
- Синицю хоч і на пшеницю.
- Сичить, як змія.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Проворний, як вітер у полі.
- Проворний, як муха в окропі.
- Прозорий, як вода.
- Пройшли года, як вода.
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найнермовірніше у дивах є те, що вони таки іноді трапляються.
Гілберт Ґільберт ЧЕСТЕРТОН - Найперше багатство — це здоров'я.
Ральф Волдо Емерсон - Найпитомішою прикметою вдачі москвина є його садистична жорстокість.
Максим Горький - Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, — це дружба.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Найпростіша форма виживання – вбивство.
Еліас Канетті
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Краса органічної природи є ілюзійна силою своєї органічності. Метелик це не що інше, як тарган на крилах.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Що вищий театр, то нижча драматична література.
Володимир ДЕРЖАВИН - Жоден філософ не спромігся б утворити свою систему, якби почав з неухильного виконування моральних імперативів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Рубіж літературної творчості: письменник не може створити персонажа розумнішого за самого автора.
Володимир ДЕРЖАВИН - При читанні масовий читач прагне уявити собі, як усе це відбувалося б у дійсності; справжній аматор і цінитель літератури намагається уявити собі, що почував і думав автор речі, творячи її.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля - Іззивай їх, моя думо, На ріднеє поле. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|