Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни".
Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон - Цей Леонід Лакедемонський, що мало мав воїнів, все ж йшов на персів, і хтось спитав його: "Як з військом малим йдеш на таку силу?" Відповідав: "З малим іду, але з тими, хто хоче, і достатніми для битви".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім літ минуло, як музика грала, а він і досі танцює.
- Сім мішків гречаної вовни.
- Сім п'ятниць на тиждень у п'яниць.
- Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо.
- Сіткою води припасає для біди.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
- Материне серце, як літнє сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- В усіх речах важливий кінець.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Досить, якщо воїн просто завзятий.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Не можна жити, відчуваючи, як серце палить ганьба.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Не можна жити далі, коли знаєш, що ти більше не можеш бути воїном.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Якщо самурай щодня не зміцнює своєї рішучості, кщо він не замислюється навіть у сні, що означає бути воїном, якщо він у неробстві проводить день за днем, він гідний покарання.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожний українець має знати, що медичне голодування краще за звичайне.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Кожний цар гідний свого двору.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли владі не вистачає аргументів, вона створює... нові гілки влади.
Василь КРАСНЮК - Коли демократія набирає обертів — глухне бюрократична машина.
Леонід ЗАБАРА - Коли їдять твоє сало, тебе або шанують, або завойовують.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
