Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА - А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА - Лiд на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свiдчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голодне око не засне глибоко.
- Голодній кумі хліб на умі.
- Голодному сироті довариться в животі (про недоварену страву).
- Горбатого могила виправить.
- Горбатого простує могила, а злобивого дубина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хитрий, як біс.
- Хитрий, як вовк.
- Хитрий, як лисиця.
- Хитрий, як Панасова гуска.
- Хитрий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чи потрібна глибина широким натурам?
Юрій Рибников. - Чим більше правил, тим більше охочих стати винятком.
Леонід Сухоруков. - Чим важча помилка, тим легше здобути урок.
Леонід Сухоруков. - Чим відрізняється брехня від правди? Брехня завжди має свідків, правда ніколи.
Михайло Задорнов. - Чим глибше розумієш суть проблеми, тим важче пояснити її іншим.
Андрій Коваль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Каяття – для часів спокійних.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Хто починає з втрати незалежності суджень, кінчає втратою сил душевних.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Щоразу, коли чоловік наближається до жінки, темрява вражає його розум.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Коли чоловік не має мови, то не має він імені також.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
