Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ходив би в золоті, якби не дірка в роті.
- Минула середа і тижня нема.
- Спить, як заєць під межею.
- Прибери пень, то буде сподобень.
- Де свої кусаються, хай чужі не мішаються.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Підкосило, як косою.
- Підкрадається, як вовк до овець.
- Підлазить, як чорт під монастир.
- Підлатався, як май грушами.
- Підробився, як той на качалках.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я ненавиджу людей, що тримають собак. Вони — боягузи, у яких кишка тонка, щоб кусати людей самим.
August Strіndberg - Я ненавиджу телебачення.Я ненавиджу його так само, як земляні горішки. Спробуй зупинися, коли гризеш земляні горішки.
Орсон Уеллс - Я нещирий — навіть зараз, коли кажу вам це.
Жуль Ренар - Я ніколи не буваю самотнішим, ніж на самоті.
Катон Старший - Я ніколи не вдарю лежачого, хіба що він спробує встати.
Веслав Брудзіньський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Краще повага без любові, ніж любов без поваги.
Юрій РИБНИКОВ - Подаруємо прекрасній половині наші обов’язки !
Юрій РИБНИКОВ - Гарний сім’янин: справно платить аліменти.
Юрій РИБНИКОВ - Коли чоловікові й жінці немає про що говорити, вони дивляться телевізор.
Юрій РИБНИКОВ - Як часто характеристика чоловіка залежить від настрою дружини !
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880 - Лиш боротись, значить, жить...
Vivere memento!
Іван ФРАНКО
"Vivere memento!", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
