Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА - Перш за все батька і матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якiй ти стiльки зобов'язаний.
Григорій СКОВОРОДА - Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пізно копати криницю, коли зайнялася хата. (шрі-ланка)
- Розсипаний рис збереш, а втрачену честь не повернеш. (шрі-ланка)
- Того, що маємо, — завжди мало, того, чого немає, — завжди треба. (шрі-ланка)
- І голодному, і ситому одне сонце світить. (шрі-ланка)
- На одному коні два вершники не їздять. (шрі-ланка)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сказав, як у воду глянув.
- Сказав, як у дзвін ударив.
- Сказав, як у око вліпив.
- Сказала, як ножем у серце вдарила.
- Скалить зуби, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Слову — свободу, свободі — слово!
Володимир Черняк. - СЛОГАН КОРПОРАЦІЇ ІВМ:
Комп'ютер має недостатньо розуму для того, щоб робити помилки. - Служать ідеї, а не її служителям.
Володимир Брюґґен. - Смак — це естетичне сумління.
Жан Поль. - Смак — це коли треба вчасно зупини. . .
Джангулі Ґвілава.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки можна панькатися з батьками таких форм?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки народу треба обібрати, щоб стати народним?
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки не зробили б для народу, він нічого не забуде!
Олександр ПЕРЛЮК. - Скільки років ми виходимо з кризи, а вона все поглиблюється та поглиблюється.
Олександр ПЕРЛЮК. - Скільки треба вчитися на безробітного?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова. Григорій СКОВОРОДА "Всякому городу нрав і права..." - Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо! Клади на зеленій травці, На молоденькій муравці. От яструб над головою, Висить, хоче ухватить, Вашою живе він кров'ю, От, от, кігті він гострить. Григорій СКОВОРОДА "Ой ти, птичко жовтобока..." - Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|