Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея - Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП - Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В чоботях ходить, а босії сліди робить.
- Гадина в єго словах дихає.
- Гадка за горами, а смерть за плечами.
- Гірка гостина, коли лиха година.
- Гість першого дня золото — другого срібло — третього мідь, а четвертого до дому їдь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ставився, як лев, а загинув, як муха.
- Стар, як яр.
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
- Стара, як котюга, а бреше, як щеня.
- Старався, як мурашка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Навіть сузір’я не є вільними союзами зірок.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Надгробний напис: “Життя проходить, на жаль, не без наслідків”.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Найкраща міра епохи: відстань між карликом і гігантом.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Найкраще ставлять підніжки карлики, це їхній рівень.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Найстрашніше, коли ти самотній сам у собі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Природа створює справжні речі, а мистецтво – фіктивні. Малювання заслуговує бути названим сном тих, що не сплять.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Твори мистецтва ніби продовжують твори природи.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Ненависть є не що інше, як невдоволення злом як злом.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Зберігати – продовжувати акцію творення.
Георгій КОНИСЬКИЙ - В природі ніщо не відбувається випадково, а лише для певної мети.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Олександр ОЛЕСЬ
"Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі,
З стражданням на устах і кров'ю на чолі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908 - Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє?
Крається серце від болю, одчаю,
Як тільки долю твою нагадаю, -
Горе моє!
Микола ВОРОНИЙ
"Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний!
Григорій ЧУПРИНКА
"Рідний край", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
