Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Щоб свою люльку прикурити, ладен чужий дім підпалити. (інд.)
- Богу молися, але й лікарю поклонися. (інд.)
- З одним колесом колісниця далеко не замчиться. (інд.)
- Послухай пораду, але сам давай раду. (інд.)
- Кувати треба спішить, пока залізо пашить. (інд.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Упав так, що аж носом заорав.
- Упав, як грім на голову.
- Упав, як міх з воза.
- Уперся, як баран у сіно.
- Упертий, як баран.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Починаючий Іуда вкладає у свій поцілунок багато щирого почуття.
Веслав Брудзіньський - Почуття дають неопрацьований матеріал.
Георг Зіммель - Поширювати правду можна було б і усно, для популяризації брехні, зазвичай, використовується чималий апарат.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Права жінок — це обов’язки чоловіків.
Карл Краус - Правда — це бомба, що вбиває двох: того, у кого нею кинули, і того, хто її кинув.
Франсуаза Партюр’є
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тим, хто обходить дев’ятою дорогою, заважають ті, у кого хата скраю.
Флоріан БОДНАР - Тирани страшні народною любов’ю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Ті, хто розказує нам байки, живуть, як у казці.
Флоріан БОДНАР - Тільки допустивши нездар до влади, у нас з’ясовують, на що саме вони здатні.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Тільки напившись, зрозумієш, що істина в вині і що вона гірка.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба! Іван ФРАНКО "На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|