Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ - Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Іди помаленьку, доженеш і стареньку.
— Помало, то і стару зловимо.
- Не лізь поперед батька в пекло.
— ... нехай батько попереду.
- Хто глибоко оре, той хліба не їсть.
- Хоч не скоро, та здорово.
— Хоч не хутко, аби добре.
- Не так хутко діється, як хутко говориться.
— Не так швидко робиться, як мовиться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- "Безмежнеє поле в сніжному завою..."
Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон Куліш
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван Франко
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, - чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола Вороний
"До моря", 1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Для нього недоумок — похвала.
О.В. ІВАНОВ - Дурень — це людина, що вважає себе розумнішою за мене.Станіслав Єжи ЛЄЦ
- Дурень багато про що говорить, прийнявши вчений, поважний вигляд.
С. Стальский - Дурень і невіглас мають п’ять прикмет: сердяться без причини, говорять без потреби, змінюються невідомо для чого, втручаються в те, що зовсім їх не стосується, і не вміють розрізнити, хто бажає їм добра і хто — зла.
Індійський вислів - Дурень шукає щастя вдалині; мудрий ростить його поруч із собою.
Д. Оппенхейм
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Правда постійно торжествує, але ніяк не може восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда, загнана в глухий кут, особливо небезпечна для брехні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Працівники культури, освіти, охорони здоров’я отримують маленьку зарплату тому, що її їм платять люди малокультурні, темні і хворі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Праця звучить гордо, бо людина її рабиня.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Природа торжествує: бур’яни пішли вгору...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: "минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу". Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати "вічними", але вони будуть і "мінливі".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1928 - Це — європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, — знайомий нам чорнокнижник із Вюртемберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його як допитливий людський дух.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Без російського диригента наш культурник не мислить себе. Він здібний тільки повторювати зади, мавпувати. Він ніяк не може втямити, що нація тільки тоді зможе культурно виявити себе, коли найде їй одній властивий шлях розвитку. Він ніяк не може втямити, бо він боїться — дерзать!
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її Шпенглер оголосив "на закаті", не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона. Ньютона, Маркса і т. д.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник
"Статті", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
