Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель - Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ - Прагнучи до щастя інших, ми знаходимо своє власне.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Завжди здається, що трава на тому березі зеленіша. (таміл.)
- Зроблене нашвидкуруч скоро й розвалиться. (таміл.)
- Кому небо править за дах, тому дощ не страшний. (таміл.)
- Корабель без керманича не попливе. (таміл.)
- Краще з розумним ворогувати, ніж із дурнем дружити. (таміл.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сказав, як відрубав.
- Сказав, як гвіздком прибив.
- Сказав, як зав'язав.
- Сказав, як на лопаті вивіз.
- Сказав, як у воду глянув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Яскрава уява знебарвлює дійсність.
Володимир Брюґґен. - Ясний стиль — увічливість літератора.
Жуль Ренар. - Ясними ми називаємо думки, мутні настільки ж, як наші власні.
Марсель Пруст. - Ясність — настільки очевидна властивість істини, що їх нерідко сплутують.
Жозеф Жубер. - Ясність — це не атрибут письма, це саме письмо.
Ролан Барт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жив по-новому, а крав по-старому.
Степан АБРАМІЮК - Жив тим, що було по кишені.
Василь МОМОТЮК - Живучи одним днем, благополучно дожив до пенсії.
Василь МОМОТЮК - Життя — що вода солона. Чим більше п’єш, то спрага більша.
Валентина БУГРІЙ - Життя занадто коротке, щоб через балаканину пропускати чарку.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|