Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН - Характер є не що інше, як тривала навичка.
ПЛУТАРХ - Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки баби, поти й ради.
- Поки жива бабуся, я нікого не боюся.
- Добра жінка мужові свому вінець, а лиха кінець.
- Перша жінка від Бога, друга від людей, а третя від чорта.
- Смерть і жена від Бога призначена.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Свистить, як соловейко.
- Свіжа, мов квітка.
- Свіжа, хороша, як сироїжка.
- Свіжа, як квітка вранці.
- Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Недостатньо лише бажати: треба робити.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Незайняті люди завжди великі балакуни. Чим менше думаєш, тим більше говориш.
Шарль Луї Монтеск’є - Незатишний, холодний, жорстокий і брехливий світ, на який ми ремствуємо, — все це ми для інших.
Фелікс Хвалібуг - Нелюбимий завжди самотній у юрбі.
Жорж Санд - Немає іншого засобу помститися публіці, як змусити її рукоплескати вам.
К. Гольдоні
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Заробляєш гроші — втрачаєш здоров’я, поновлюєш здоров’я — втрачаєш гроші.
Роман КРИКУН - Затикати рота ми уміємо ще й тепер. Та коли ми врештi усвiдомимо ту iстину, що сказав Вольтер?
Ростислав ДОЦЕНКО - Захочеш бути стовпом суспільства, доведеться затесатись серед дубів.
Флоріан БОДНАР - Зброя личить чоловіку.
Тарас БЕДНАРЧИК - Звикають до пітьми не лише очі, а й розум.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється,
Поти серце українське
З панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
