Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не противитись злому. I коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, - пiдстав йому й другу.
Євангеліє від св. Матвія - Нiхто двом панам служити не може, - бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Боговi служити й мамонi (багатству, грошам).
Євангеліє від св. Матвія - Не судiть (своїх ближнiх), щоб i вас не судили, бо яким судом судити будете, таким же осудять i вас, i якою мiрою будете мiряти, такою вiдмiряють вам.
Євангеліє від св. Матвія - I чого в оцi брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оцi не чуєш?
Євангеліє від св. Матвія - Не давайте святого псам, i не розсипайте перед своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми i, обернувшись, щоб не розшматували й вас.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гірка гостина, коли лиха година.
- Гість першого дня золото — другого срібло — третього мідь, а четвертого до дому їдь.
- Голова не до ради, а зад не до крісла.
- Голодній кумі, хліб на умі.
- Горе дворови, де корова розказує волови.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вони між собою, як риба з водою.
- Вони такі милі і гарні, як голубів пара.
- Вони, як ті цигани.
- Воно мені так потрібно, як лихо.
- Ворушиться, мов жук у снопі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Немає нічого більш стомлюючого як невеселий розум.
Іван ТУРГЕНЄВ - Немає нічого важче за усвідомлення тільки що зробленої дурості.
Іван ТУРГЕНЄВ - Немає нічого дурнішого за бажання завжди бути розумнішим від усіх.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає такої дурості, котру не можна було б виправити за допомогою розуму, і немає такої мудрості, котру не можна було б зіпсувати дурістю.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Ніхто не застрахований від можливості сказати дурість.
Лихо коли її висловлюють обдумано.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим менше уваги звертати на чоловіка, тим легше жити з ним у любові і злагоді.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо жінка каже “ні”, то це ще не означає, що вона не сказала “так”.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі наші нещастя від бажання бути щасливими.
Олександр ПЕРЛЮК - Першими від політичних імпотентів відвертаються політичні хвойди.
Олександр ПЕРЛЮК - Керівництво пам’ятає про народ, інакше у нього не було б такої охорони.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі — Життя. Євген МАЛАНЮК "Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|