Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хворий просить у Бога здоров’я, багатий просить ще грошей, а бідний дякує Богу за дітей хороших.
- Хлопче, не облизуй макогона, бо буде в тебе жінка лиса.
- Ховається від роботи, як пес від мух.
- Ходила до бабки ворожить, вона сказала: як не вмреш, то будеш жить.
- Хотіли, та хотій не дав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Забубонів, як старий дяк.
- Завелось, як на сироватці.
- Завзятий, як панське щеня.
- Завзятий, як перець.
- Завив, як вовк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Цитата — неправильне повторення чужих слів.
Амброз Бірс. - Цитата — це ризик під чужу відповідальність.
Владислав Гжещик. - Цитати — протези думки.
Юрій Базилєв. - Цитати виривай із себе.
Станіслав Єжи Лец. - Цитати кращі за аргументи. Цитатами можна виграти дискусію, не переконавши суперника.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ворожою кров’ю і гуком мортир виписує нарід протести.
Олег Ольжич - Все можна виправдати високою метою — та тільки не порожнечу душі.
Павло Тичина - Все, що йде поза рамами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий синтементалізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації.
Іван ФРАНКО - Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.
Українська приказка - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс...
Іван Котляревський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой доле людськая, чом ти неправдива,
Що до інших дуже щира, а до нас зрадлива?
Рекрутська пісня - Де ти бродиш, моя доле?
Не докличусь я тебе.
Степан Писаревський
"Доля". 1827 - Прощай, мій покою, пускаюсь у море!
І, може, недоля і лютеє горе
Пограються з човном моїм.
Євген ГРЕБІНКА
"Човен", 1833 - Тече вода в синє море
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка" ("Тече вода в синє море..."), 1838 - Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
