Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
Лао-ЦЗИ - Хто говорить, що займатися філософією рано чи вже пізно, подібний тому, хто говорить, що бути щасливим рано чи вже пізно.
Епікур - Хто для багатьох страшний, той багатьох повинен боятися.
СОЛОНІЙ - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
КОНФУЦІЙ - Хто зробив благодіяння, має мовчати, розповідати про нього слід тому, хто його одержав.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На дурного вся надія, а він взяв та й порозумнішав.
- Дурень думкою багатіє.
- Дурне сало без хліба!
- Дурневі чудо, а попові хліб.
- Дурний, дурний, а об вугол не б'ється!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хропе, як кінь.
- Хруснуло, як горіх, шугнуло, як у міх.
- Худа, як драбина.
- Худий, аж ребра світяться.
- Худий, як дошка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо ви цілковитий невіглас, ви неодмінно підкинете декілька свіжих думок.
Герберт Прокноу. - Якщо викреслити з життя помилки, може залишитися тільки підпис.
Геннадій Малкін. - Якщо висипати вміст гаманця собі в голову, ніхто вже не відбере його у вас.
Бенджамін Франклін. - Якщо висловлювання журналіста називають "неетичним", можна бути майже впевненим, що воно правильне.
Катерина Дьоготь. - Якщо витиснути з роману весь спирт, залишиться тільки вода.
Аркадій Давидович.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Самокритична людина обмежує своє право говорити правду.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я, а лікування у лікаря — для вашого гаманця.
Володимир ТАНЦЮРА - Свиня корито знайде.
Борис РЕВЧУН - Світ справедливий: красуні — для насолоди, некрасуні — для героїчної праці в ім’я батьківщини.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Світ такий тісний, що постійно відчуваєш себе в обіймах чиновника.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною, Дівчино, прощай! Степан Писаревський "За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку, Зелений барвіноньку! Сватай мене дівчиноньку! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку, Обійму тя, поцілую, Пригорну к серденьку. Іван ВАГИЛЕВИЧ "Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має? Маркіян ШАШКЕВИЧ "Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Тарас ШЕВЧЕНКО "Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|