Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
Лукрецій - Тіла ваші суть храм живучого в вас Святого Духа, якого маєте ви від Бога, і ви не свої.
Апостол Павло - Тіло, душа, дух. Тілу належать відчуття, душі — прагнення, духу — основоположення.
Марк АВРЕЛІЙ - Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво.
СОКРАТ - Тільки тоді приймай в руки владу, коли навчишся коритися.
Солон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Гад повзучий.
- Ганяють, як Сидорову козу (як солоного зайця).
- Гей, воли, до болота, яка плата така й робота.
- Гіркий, як редька.
- Гість в дім – радість в дім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виламується, як ячний бублик.
- Вилетів, як горобець із стріхи.
- Вилетіло, як мак, а учинило, як птах.
- Вилилась вода, як дівоча ласка.
- Вилилась у матір, як з воску.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про свободу треба судити за ступенем свободи найнижчих.
Джавахарлал Неру (1889-1964), політичний і державний діяч Індії - Прогрес — це спосіб людського буття.
Віктор Гюго (1802-1885), французький письменник - Птах у клітці — навіть наполовину не птах.
Генрі Уорд Бічер (1813-1887), американський громадський діяч - Птаха у клітці не знає, що вона не може літати.
Жюль Ренар - Радити можна лише у справі, в якому сам збираєшся брати участь.
Йоганн Вольфганг Ґете
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Від полювання на тварин найлегше перейти до полювання і доносів на опозиціонерів і зрадників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Відкрито критикують президента — значить, не диктатор, а тільки виборцеводій.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Відкриття соціології: кожний думає про себе зазвичай за рахунок інших.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Відсталість армії і країни — найкраще нагадування про їх славне минуле.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вільна людина не має права на продажність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Володимир СОСЮРА
"Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна...
О, казнь незримої руки!
О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН
"Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК
"Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК
"Між нарцисами...", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
