Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум, робить легким будь–який спосіб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Мудра голова, не говорить лихі слова.
- З доброї губи, добре і слово.
- Добре — добре і говорить.
- Слова до ради, руки до звади.
- Нащо й та шаноба, як нема доброго слова.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розлізлися, мов руді миші в полі.
- Розлютився, як жаба на каченята.
- Розмахує руками, як вітряк крилами.
- Розмова, як у півня з курчатами.
- Розмовляє, як з кобилою в болоті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сучасна журналістика цілковито технократична.
Ролан Барт. - Сучасна література — рецепт, який виписують пацієнти.
Карл Краус. - Сучасне ворожіння: на фактах.
Станіслав Єжи Лец. - Сучасні засоби масової інформації добрі тим, що надають нам можливість буркотіти в глобальному масштабі.
Лоренс Пітер. - Схильність до спостереження може з людини з однаковим успіхом зробити романіста, драматурга, хіміка, натураліста, соціолога.
Еміль Дюркгейм.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями. Тарас ШЕВЧЕНКО - Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скрути, то святий їх знає, де вони поділись!
Тарас ШЕВЧЕНКО - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани, Ясновельможнії гетьмани. Чого ж ви чванитеся, ви! Сини сердешної Украйни! Що добре ходите в ярмі, Ще лучче, як батьки ходили? Тарас ШЕВЧЕНКО - Ми серцем голі догола!
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній? Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже! Ввік я вірна буду, Мій сердечний друже. Уляна КРАВЧЕНКО "Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива. Цілує жниці стиглі груди нива, Пестить колоссям, мов ніжні долоні. Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов, Очі в мене — два свічада І палка татарська кров. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|