Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА - Коли зачинається курча, тодi псується яйце
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стару корову хвали, а на базар веди.
- Стій за правду горою — будуть люди з тобою.
- Стільки в нього правди, як у кози хвоста.
- Стільки мрійок, як у решеті зірок.
- Страшне перо не в гусака, страшніше — у лебідки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тане сніг, як воскова свічка.
- Танцює, мов сонна.
- Танцює, як корова на льоду.
- Танцює, як рак на льоду.
- Тарабанить, як горохом об стіну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Музика є приємною гармонією в честь Бога та допустимою принадою для душі».
Йоганн Себастьян Бах - Музика є скрізь. У повітрі поміж нами, чекаючи, щоб співати.
Девід Левітан - Музика є універсальною мовою людства.
Генрі Лонгфелло Уодсворт - Музика з вечерею є образою як для кухаря, так і для скрипаля.
Г. К. Честертон - Музика забарвлює повітря в даний момент.
Карл Лагерфельд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наші урядовці мають достатньо прав, аби не виконувати свої прямі обов’язки.
Зіновій ГАРТ - Не варто дружині задавати дурні запитання, бо тоді й чоловік розумнішає... у власній брехні.
Роман КРИКУН - Не варто намотувати на вус те, що нам щодня вішають на вуха.
Роман КРИКУН - Не викидайте гроші на вітер — природа хабарів не бере.
Степан АБРАМ’ЮК - Не впізнати пана по халявах, коли він уже в білих капцях.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856 - Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, —
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
