Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни". Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Рогата скотина вдасться, то всіх коле.
- Досада скребе, як кітка лабою.
- Ну, вже намурмосилась.
- Віддув губи, як копиці.
- Таке то гречане — аж репається.
—... свахо! як гречане, то й порепалось. — ... воно гречане: ти його в піч, а воно і репається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вік ізжила, як у ступі стовкла.
- Вік наш, як година.
- Вік пройшов, як батогом ляснув.
- Вік прокалатала, як у ніг уклала.
- Вік, як у зайця хвіст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Найкращий аргумент проти демократії — п’ятихвилинна бесіда з середнім виборцем.
Вінстон Черчілль - Найкращий спосіб прищепити дітям любов до вітчизни полягає в тому, щоб ця любов була у батьків.
Шарль де Монтеск’є - Наймиліший, але ви ж розумієте, що насправді це всього лише чорнильна пляма пана Роршаха.
Алан Уотс - Найспекотніші місця у пеклі призначені тим, хто у часи великої моральної кризи залишається нейтральним.
Данте Аліг’єрі - Найстрашніше у Всесвіті не те, що він ворожий, а те, що він байдужий.
Стенлі Кубрик
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- "Шлях до істини тернистий", – казав кат.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - "Що ти мечешся?" – дорікав флюгер маятникові.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - (З застiйних часiв): Добре, що економiка економна, та погано, що ковбаса без м'яса.
Ростислав ДОЦЕНКО - ...Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те. Ліна КОСТЕНКО - «Сам я хороший, а дружина в мене — змія!» — говорив удав.
Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні Наклепи злобні і тупі докори, Потоки божевільної брехні. Василь СИМОНЕНКО "Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ "Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|