Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шляхетна людина живе у згоді з усіма, а низька людина шукає собі подібних.
КОНФУЦІЙ - Щасливий випадок недовго чекає.
Піндар - Щира слава полягає в тому, щоб робити те, що гідне бути описаним, і писати те, що гідне бути прочитаним.
Пліній Старший - Щирі слова не бувають приємні, приємні слова не бувають щирі.
Лао-ЦЗИ - Щоб вести людей за собою, йди за ними.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поки виліз на дуба, нагрів собі чуба.
- Поки зайця вполюють, то вола з’їдять.
- Поки мамка, поти й голівка гладка.
- Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
- Покликали вовка з лісу овець стерегти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас Шевченко "Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Тарас Шевченко "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні - Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво. Тарас Шевченко "Княжна", 1847 - І там степи, і тут степи,
Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії, мережані Нивами, ланами, Високими могилами, Темними лугами. Тарас Шевченко "А. О. Козачковському", 1847 - Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас Шевченко "Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Росія: країна, що повинна годувати своїх селян.
видозмінений Олександр Завірюха - Росія: на сотні миль поля і вечорами балет.
Алан Хакні - Такі слушні моменти, як девальвація національної валюти, як правило, повторюються не часто.
Олександр ШОХІН - У Росії дві напасті. Внизу — влада пітьми, вгорі — пітьма влади.
Володимир Гіляровський - Я, звичайно, зневажаю батьківщину свою з голови до ніг, але мені прикро, якщо іноземець розділяє зі мною це почуття.
Олександр ПУШКІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На помилках вчаться, після них — лікуються.
Роман КРИКУН - На те й команда, щоб легше знайти крайнього.
Василь КРАСНЮК - На хвилі успіху головне — не захлинутися.
Володимир ШАМША - Навiть щонайкраще життя — пародiя Господнiх замислiв.
Богдан ЧЕПУРКО - Навіть сонце краще гріє не низьке, а те, що високо піднялося. А ви говорите про рівність.
Валентин ЧЕМЕРИC
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям — Приліг під тінню сокора старого, Зарився в листя і забув про все. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя, Нам час останнього походу Без вороття — без вороття. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Вже червоніють помідори...", 1918 - Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло! Павло ТИЧИНА "Сонячні кларнети", 1918 - Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім — всі планети. Павло ТИЧИНА "Не Зевс, не Пан...", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|