Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого.
Платон - Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І зістарився бідуючи, по корчмах ночуючи.
- І ти тут, і я тут, а хто у нас дома? А хто у нас порубає солому на дрова?
- І чарка нова, та горілки нема; хилю – не тече,– коло серця пече.
- Ішов дядько з ярмарку по колоді через воду, тільки став він на колоду – бовть у воду. Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та й знов – бовть у воду.
- Їсти дай, випити дай, а про роботу не питай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зимою добре, а літом ще краще.
- Кільця довкола місяця - на сніг.
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми легко забуваємо свої помилки, коли вони відомі лише нам.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ми міркуємо надто мілко. Як жабка на дні колодязя.
Мао Цзедун - Ми можемо скільки завгодно твердити своє, а звичай і загальноприйняті житейські правила тягнуть нас за собою.
Мішель МОНТЕНЬ - Ми надто мало користуємося мудрістю старих.
Люк де ВОВЕНАРГ - Ми намагаємось видати за чесноти ті недоліки, яких не можемо виправити.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бандити роздеребанили країну? Нічого, народ за це заплатить!
Олександр ПЕРЛЮК - Бандюк бандюка бачить здалеку.
Леонід ЗАБАРА - Без бажання все важке, навіть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Без юриста не розв’яжеш жодної проблеми, бо не зможеш її як слід заплутати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Безгрішних ненавидять навіть незаздрісні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе,
Запинить певно стогін всенародний,
Вітчизні щастя принесе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
