Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Плаває нещасливо той, хто не вмiє досягти гаванi.
Григорій СКОВОРОДА - Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Хто високо в гору дметься.
Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старики з правої руки, (старим треба давати старше (почесне) місце.
- Старий, старе гадає, (або: думає).
- Старість не радість.
– ... що вздрить, то випросить.
- Ох!... чи пак гоц! (жартують старі, що мов ніщо їх ще не болить. Як приміром, сиділо і встає: заболить що каже: — "Ох", — а потім ніби згадає, що треба молодитись, каже: — "Чи пак гоц"!).
- Старий що вробив, то Бог дав, а що зїв то пропало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Торохтить, як порожній млин.
- Торохтить, як сорока.
- Торочить, як дратвою строчить.
- Трактор без палива, як кінь без корму.
- Треба біди так, як більмо в оці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Правда завжди дивна, дивніша за вимисел.
Джордж БАЙРОН - Правда завжди по різні сторони барикад.
Євген КАЩЕЄВ - Правду в очі найкраще говорити на вухо.
Лех Навроцький - Працювати не так нудно, як розважатися.
Шарль БОДЛЕР - Працює машина, яка замінює сто чоловік, а навколо стоять сто чоловік і дивляться, як вона працює.
Степан Чупрунов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без національної валюти ми проживемо, та чи проживемо без долара?
Олександр ПЕРЛЮК - Безгрішних нема, проте скільки святих!
Олександр ПЕРЛЮК - Безгрішні, покайтеся!
Олександр ПЕРЛЮК - Безкарність — запорука подальших успіхів!
Олександр ПЕРЛЮК - Безплідні дискусії — то хліб політика.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
