Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека. - Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій. - Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм - Кожному — своє.
Цицерон. - Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Свій свого познав і на пиво позвав.
- Світає, п’яниця похмілля шукав.
- Свято, що мені свято? Аби з п’яного сорочки не знято.
- Сім’ї відцурався – з горілкою обвінчався.
- Сонний, як п’яний, а п’яний, як дурний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розцвіла, як калина.
- Розцвіла, як рожа навесні.
- Розчервонівся, як рак.
- Росте, як билина в полі.
- Росте, як бур'ян.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Геній — це безсмертний варіант звичайної людини.
Сергій Довлатов. - Геній — це зір, що охоплює одним поглядом усі пункти широченного горизонту.
Поль Анрі Гольбах. - Геній — це людина, яка має талант і незнищенну впертість бездарної людини.
Габрієль Лауб. - Геній — це найвища спроможність концентрувати увагу на предметі, що вивчається.
Іван Павлов. - Геній — це відсоток натхнення і відсотків поту.
Томас Едисон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скажи, скільки ти мені заплатиш, і я нікому не розкажу, хто ти.
Олександр ПЕРЛЮК - Скажіть мені — що маєте ви, і я скажу — що мають вони.
Олександр ПЕРЛЮК - Сказав би я — хто ти, та твій кум образиться.
Олександр ПЕРЛЮК - Сказав правду – тепер відбріхуйся.
Флоріан БОДНАР - Скалькована мова на скалки й розсипається.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - — Грицю, Грицю, до телят.
— В Гриця ніженьки болять.
— Грицю, Грицю, врубай дров!
— Ох, Гриць щось-то нездоров.
— Грицю, Грицю, молотити!
— Гриць нездужає робити.
— Грицю, Грицю, роби хліб!
— Ахи, ахи, щось охрип!
— Грицю, Грицю, хоч женитись?
— Не могу одговоритись!
Народна пісня Вона ж ручками-пучками
Хліб-сіль одробляла,
Да все синів годувала,
Да у найми - Праця єдина з неволі нас вирве:
Нумо до праці, брати!
Борис ГРІНЧЕНКО
"До праці", 1881 - Не мине без пуття наша мука страшна,
Наша праця під гнітом неволі.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Наша доля", 1881 - Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
