Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА - Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як тхір.
- Тур-тур! матері в каптур, батькові в бороду, щоб не вмер з голоду.
- Матері в очіпок, а батькові в шапку!
- Нема гіршої біди на світі, як зимою про себе.
- Не сідай за вітром — бо буде воняти; не становись проти вітру — бо обмочишся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гладкий, аж з шкури преться.
- Гладкий, мов печений.
- Гладкий, як кабан.
- Гладкий, як опецьок.
- Гладкий, як слимак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Афоризм цінний уже тому, що містить півправди. А це надзвичайно високий відсоток.
Габрієль Лауб. - Афоризм, який подобається в профіль, не варто розглядати анфас.
Кароль Іжиковський. - Афоризми — це мудрість у портативній формі, концентрований екстракт думок і почуттів.
Вільям Рансвілл Олджер. - Афорист — видобувач аттичної солі для чужих страв.
Вєслав Брудзинський. - Афорист — людина, яка тішиться, як дитина, вигадавши фразу, що, напевно, була давнім народним прислів'ям у фінікійців.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Тим, хто на сьомому небі, не до хапання зірок.
Леонід СУХОРУКОВ - Не вибачають тому, хто ні в чому не винний.
Леонід СУХОРУКОВ - Якщо і зупиняти мить, то на зоряний час!
Леонід СУХОРУКОВ - Часто сила – це слабкість, доведена до відчаю.
Леонід СУХОРУКОВ - Найлегше домовитись тоді, коли тримаєш язик за зубами.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Чоловік без землі нічого не значить.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля",1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|