Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живе, як у Бога за пазухою.
- Живемо без змін: багатіти немає змоги, а голіти далі нікуди.
- Живемо, як горох на дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живемо, як двоє в чоботі.
- Живеться, як голому в крапиві.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хоч дурний, та хитрий.
- Хоч молодий, та ранній.
- Хочеться, як голому на вулицю.
- Хропе, як кінь.
- Хруснуло, як горіх, шугнуло, як у міх.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Так само як торговці вдердися до храму Христа й заволоділи ним, інші торгаші проникли в храм Поезії й споганили його.
Георгій Сойлемезіді - Так, він схиляв мене, але так нерегулярно.
Майя Четвертова - Така вже була в нього звичка, що з книгою він спав набагато краще, ніж без неї.
Ф. Рабле - Такт — це вміння не говорити того, що думають усі.
NN - Талант — дарунок, над яким панує людина; геній — дарунок, що панує над самою людиною.
Д. Лоуелл
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо дружина занадто часто нагадує чоловікові, що віддала йому свою молодість,
- Якщо жінки повернулися спинами до чоловіків, то це означає, що примхлива мода започаткувала нову тенденцію: намисто і коралі тепер рекомендують носити не на грудях.
Ігор БІДЮК - Якщо за п’ять років проживання в гуртожитку студентка Вікторія М. жодного разу не потрапила до своєї кімнати, це ще не свідчить про те, що в неї – дівоча пам’ять.
Юрій БЕРЕЗА - Якщо знайдете у чомусь неправду, викрийте мене!
Пилип Орлик - Якщо мовчання золото, то жінкам його ніколи не бачити.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас, — Де ж мені вас діти? В Україну ідіть, діти! В нашу Україну, Попідтинню, сиротами, А я — тут загину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Думи мої, думи мої...", 1839 - Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний! Заспіває весільної, А на журбу зверне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти? Заховать з собою? — гріх, душа жива! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|