Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем - Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки хвалько нахвалицця, будько набудецця.
- Поки щастя плужить, доти приятель служить.
- Покора стіну пробиває.
- Покрасіти чоловік не покрасіє, а подобріти, як схоче, подобріє.
- Полаялись за масляні вишкварки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Верба - як лугова трава, скільки не коси - знову росте.
- Верблюда ложкою не напувають.
- Вербові дрова і козиний кожух - випре дух.
- Веселе дерево весело й співає.
- Весняна земля солодша за траву.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми живемо в нами описаній реальності.
Грегорі Бейтсон - Ми з дружиною останнім часом зовсім перестали розуміти одне одного. Кожного разу, коли я купався у ванні, вона входила і потопляла всі мої кораблики.
Вуді Ален - Ми завжди знаємо, який шлях є найкращим, але завжди йдемо по тому, що є звичним.
Пауло Коельо - Ми засинаємо на словах. Ми прокидаємося між слів.
Збігнев Херберт - Ми ліпимо своїх кумирів зі снігу й плачемо, коли вони тануть.
Вальтер Скотт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ми сповнені оптимізму: промисловість зупиняється — екологія поліпшується.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо у вас є почуття гумору, вам забезпечене веселе життя.
Юрій РИБНИКОВ - Стій ! Хто іде на Парнас ? Плітки летять попереду слави.
Юрій РИБНИКОВ - Людину зустрічають по одягу, а книжку — по обкладинці.
Юрій РИБНИКОВ - Приписка: талант назвати генієм.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Є вірші — квіти.
Вірші — дуби.
Є іграшки — вірші
Є рани.
Є повелителі і раби.
І вірші є —
каторжани.
Крізь мури в'язниць,
по тернях лихоліть —
ідуть, ідуть по етапу століть...
Ліна КОСТЕНКО
"Є вірші", 1962 - Поете,
вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш не ходить на свободі.
Ліна КОСТЕНКО
"Все більше", 1962 - Перо, мій скальпелю вогненний,
Ти мій жорстокий лиходій,
Мій дикий поклик цілоденний,
Первоцвіт мій, перволюб мій!
Іван Драч
"Перо", 1965 - Митець мусить втікати з життя для того, щоб його впізнати. Мусить втікати з життя, дріб'язкового побуту, тому що він розносить митця на частки. Митець мусить, як Демокріт, виколоти собі очі, щоб нарешті заглянути в середину суті, щоб пізнати її, щоб пізнати істину життя.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968 - Це, коли пишуть справжні письменники... Без них нам було б сумно жити, нецікаво, світ знебарвів би, втратив би для нас сенс свого існування, ми, напевно, не вміли б любити, якби не письменники...
Михайло ОСАДЧИЙ
"Більмо", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
