Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нічого більш отруйного вiд удаваного друга... Жоден диявол ніколи не приносить бiльше, нiж такі удавані друзi.
Григорій СКОВОРОДА - Побiльше думай і тоді вирiшуй.
Григорій СКОВОРОДА - Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА - Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА - О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- То ж мій синок, моє здоров'я!
- Один син не син, два сини — пів сина, три сини — ото тільки син.
- Як двоє дітей у батька, то так як одно; а як одно, то як ні одного.
- Батьків син! (хвалять).
– ... сину! (просить або дякує).
– Е ні, батьків сину! (навчає лагідно).
- Доброму синові не збирай, а ледачому не оставляй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Осінь усьому лік веде.
- Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.
- Пищить снігур у листопаді - скоро й зимі будем раді.
- Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.
- У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Моя статистика — це факти, а ваші факти — всього лише статистика.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей. - Мрії нашої юності виростають з казкових обіцянок американської реклами. Я досі вірю, що можна навчитися грати на піаніно поштою.
Зельда Фіцджеральд. - Мудра людина думає раз, перш ніж двічі сказати.
Роберт Бенчлі. - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій Сковорода. - Мудрі докази ще нікого не переконували.
Анатоль Франс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Виборці нікому не потрібні, потрібні їхні голоси.
Олександр ПЕРЛЮК - Вийшов із народу і приєднався до вовчої зграї.
Олександр ПЕРЛЮК - Витратити на лікуваня всі гроші — не розкіш, розкіш - лишити ще хоча б що-небудь собі на життя.
Олександр ПЕРЛЮК - Вихваляй керівництво — і тебе почують!
Олександр ПЕРЛЮК - Вихід є — йти не хочеться.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною,
Бо ти багач, а я бідна — не пара з тобою.
Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку,
Вже не знайдеш домівоньку.
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
