Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З видимого пізнавай невидиме.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто спішить, той людей смішить.
- Хто старе поминає, той щастя не має.
- Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.
- Хтось квасу наївся, а мене оскома напала.
- Худий мир гірше лихої сварки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гине, мов риба без води.
- Гине, як риба за водою.
- Гірка, як редька.
- Гірке його життя, як полинь.
- Гіркий світ, як полинь, гірко мені жити в нім.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Украсти думки буває часто злочинніше, ніж украсти гроші.
Вольтер. - Улюблені помилки хочеться повторювати.
Володимир Брюґґен. - Уміння слухати — часто вияв не культури, а сили волі.
Олег Келлер. - Уміння слухати дає виховання, а чути — знання.
Олег Келлер. - Уміння точно цитувати — талант набагато рідкісніший, ніж здається.
П'єр Бейль.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Правду треба відстоювати, але можна і відсиджувати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Правильно вихована совість ніколи не гризе свого хазяїна.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Практика показує: замість того щоб напередодні іспиту класти товстий конспект під подушку чи п’ятака під п’яту, куди ефективніше покласти велику купюру в заліковку.
Борис РЕВЧУН - Працівники культури, освіти, охорони здоров’я отримують маленьку зарплату тому, що її їм платять люди малокультурні, темні і хворі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Праця зробила з мавпи людину, алкоголь повернув усе на свої місця.
П. ЄВГЕНЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - А ніч попереду й позаду...
Ми йдем. Вперед, а чи назад?..
Парадоксальна суть парадів
і замість правди — сто півправд.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Диктатори, диктатори, диктатори,
погоничі великі: "цоб-цабе".
Диктатори, диктатори, диктатори
Щодня диктують світові себе.
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Птах подеколи так звикає до клітки, що згодом негоден прожити без неї. Ану ж випустіть його на волю — і він загине. Людина — не птах, вона творіння вищого ґатунку, проте природа увіклала в неї багато спільного з птахом: вона почасти теж не може перебувати без клітки...
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
