Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон - В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть. Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Миска пори не знає: скільки лий, то все буде їсти.
- Варили не варили, давай їсти.
- Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден.
- Голодний як собака.
—... пес. - Їсти — аж живіт до спини тягне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються. Іван Котляревський "Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне; Не так щастя, як той води Моя душа багне. Маркіян Шашкевич "Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Тарас Шевченко "Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Тарас Шевченко "Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зустрічає... І нема тому почину, І краю немає! Тарас Шевченко "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кохання входить в серце, б'є по кишені і виходить боком.
Ільф. - Де кохання, там і Бог.
Лев Толстой - Жени кохання хоч у двері, воно влетить у вікно.
Козьма Прутков - Життя влаштоване так по–диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити.
Максим Горький - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і вдавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де Ларошфуко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли терпіння народу лопається — рвуться кайдани.
Леонід ЗАБАРА - Конституція — це купа прав, якими нас донині ніхто не зобов’язував користуватися.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Людина потрапляє в рай чи пекло залежно від того, хто її ховає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людині багато бракує, але завжди — часу, аби свій брак виправити.
Флоріан БОДНАР - Маємо те, що маємо, зате не будемо мати того, що вони мають.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя: Не то Польща і Вкраїна Лишенька зазнає! Василь МОВА "Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини, На лихо Вкраїні Вродились пани. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря, Та принеси в Україну Козацькую волю! Олександр КОНИСЬКИЙ "Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму Спорудити з продажними попами Вселенськую безвиходну тюрму. Пантелеймон КУЛІШ "Слов'янська ода", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|