Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Білий світ, як маків цвіт.
- Блищить як золото, а всередині — болото.
- Бомкає Роман, як калатало в барабан.
- Борода Мини, а совість із глини.
- Брехнеш — не помреш, та хто тобі більше повірить?
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я пишу, щоб дізнатися, про що я думаю, а потім я дивлюся на написане, щоб зрозуміти, що це означає.
Джоан Дідіон - Я почув стукіт у двері, але потім зрозумів, що стукали усередині мене.
Румі - Я приймаю рішення інтуїтивно. Але я завжди повинен знати, чому я прийняв це рішення.
Я кидаю спис у темряву. Це інтуїція.
Але потім я повинен відправити людей у темряву, щоб знайти спис. Це інтелект.
Інгмар Бергман - Я продав більше книг з фізики, ніж Мадонна із сексу.
Хокінг - Я пройшов тест на екзистенціалізм. Я залишив всі питання без відповідей і отримав вищий балл.
Вуді Аллен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіщо порушувати правило, коли можна зробити з нього виняток?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо вас дуже просять висловити свою думку, – це означає, що вона вже відома.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо жінка мовчить, – це перша ознака того, що зараз вона щось скаже.
Олександр ПЕРЛЮК - Розумного одразу видно, дурного одразу чутно.
Олександр ПЕРЛЮК - Холостяк – це мужчина, замучений щастям.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників. Подай їм силу
Твойого мученика сина,
Щоб хрест-кайдани донесли
До самого, самого краю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Молитва", 1860 - А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі?
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки люди, не собаки!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"О люди! люди небораки!", 1860 - І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І день іде, і ніч іде", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
