Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА - 3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА - ...охота – мати праці, праця все перемагає.
Григорій СКОВОРОДА - Уникай товариства поганих людей!
Григорій СКОВОРОДА - Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливiстю.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Красному й дурень рад.
- Смирне щеня, та не на довго.
- Де не думаєш ночі ночувати, то там дві заночуєш.
- Як би я міг!...
та не дав мені Біг.
— Дав єси Боже, тому що не може; а я б і зміг, та не дав Біг.
- Ех, якби то!...
та що й казать?
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сердиться, як звір.
- Сердиться, як змія.
- Серце, як камінь.
- Сива, як вівця, а не йде за вдівця.
- Сивий, як молоко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дали на лапу — підстав іншу.
Яцек Вейрох - Дали хабар — і восторжествувала законність.
Олександр ФЮРСТЕНБЕРГ - На слова речистий, а на руку — нечистий.
Михайло ГЕНІН - Не бери хабарів ні за які гроші.
Василь Туренко в уточненій редакції - Немає нічого помилковіше, ніж думка, що стратами можна регулювати ціни або відучити від хабарництва.
Володимир Короленко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людину визволити – велика річ, нарід – свята!
Юрій ЛИПА - Втеча від суспільного життя – це зменшення себе.
Юрій ЛИПА - Місія письменника в суспільстві – провідництво.
Юрій ЛИПА - Все є доцільне, що служить силі українського організму.
Юрій ЛИПА - Тільки доцільність фізичного збереження раси може бути підставою розуміння державності.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати?
Благословіть мені кобзу
Німую узяти!
Пантелеймон КУЛІШ
"До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
