Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не так-то він діє, як словом сіє.
- Не той оре, що поганяє, а той, що тягне.
- Не той орел, що високо літає, а той, що тихо сідає.
- Не ходить біда по лісу, тільки по бідних людях.
- Не хоче півень на чуже весілля, та несуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Цвіте, як рожа.
- Цей парубок, як з клоччя батіг.
- Цибатий, як журавель.
- Чарочка чепурушечка, як Сидорова душечка.
- Чвала, як три дні не їв.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Цікаво спостерігати, як реальний об’єкт зберігається, незважаючи на всі абстракції.
Клее - Час від часу добре зробити паузу у своєму прагненні до щастя і просто бути щасливим.
Гійом Аполлінер - Час не значить нічого. Це абстракція. Він потрібен лише для того, щоб фіксувати рух.
Енн Карсон - Через якийсь час ми всі будемо мертві. Тому давайте вести себе, неначе ми вже мертві.
Реймонд Чандлер - Чи будемо ми танцювати, чи ні — все одно ми будемо дурнями. Давайте танцювати.
Японське прислів’я
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усі брешуть — доводиться мовчати — заробляти золото.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Успіхи в роботі — це коли починаєш себе поважати, а колеги ненавидіти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хабарництво зменшиться, якщо збільшити розмір хабарів у багато разів — щоб аж багаті збідніли.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хай живе капіталізм, щоб люди мріяли про комунізм!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Хамство — грізна зброя навіть у нейтральних без’ядерних країнах.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло, І шасть-прасть! В сильце спіймавсь. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука? Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|