Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не такий старий, як давній.
- Не такий страшний чорт, як його малюють.
- Не танцюй під чужу дудку.
- Не тільки світла, що у вікні: є й за вікном.
- Не то черви, що ми їмо, а то черви, що нас з’їдять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
- Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
- Держись, Хома, іде зима!
- До завірюхи треба кожуха.
- Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мислячу людину пізнають по священному трепету перед життям.
Віктор ГЮҐО - Міряй не пройдений шлях, а шлях, що залишився.
ОВІДІЙ - Море не виходить за визначені межі. На це спроможна лише людина.
Гельвецій - Найбільший ворог людини – людина, що по наущенню нечистої сили стає вовком, дияволом для себе й для інших.
Роберт Бертон - Найбільшої любові заслуговує та людина, яка, будучи наймогутнішою, не навіює страху.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ворон воронові ока не виклює, а ось здобич відібрати може.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Говорити правду нема кому — всі пішли на «Свободу слова»!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Голого на морозі шапка не зігріє.
Анатолій СЕМЕНОВ - Готуйся, народе! Те, що обіцяють, ляже на твої плечі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Даішники трясуть не тих, хто порушує правила, а тих, хто трясеться.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени, Це травень, вічний єретик, — Так з-під землі бомбить зелено На рівні вічних партитур! Іван Драч "Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела: дерева чорні та сірі, як влови, згадують зелень. Богдан Рубчак "Глухої осені", 1967 - Трудно грудень
холоднорукий віддає мені спогади погоди очей твоїх і брів і грудей. Богдан Рубчак "Нарікання на грудень", 1980 - Ти думаєш, дурню,
Що я тебе люблю, А я тебе, дурню, Словами голублю. Жартівлива пісня - Голосно жалібно співає.
"Дума про смерть козака-бандуриста"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|