Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості. - Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Покой та покой, та дванадцять покоїв, та у, та три палочки вгору — от тобі ТПРУ!
- Аз — били мене раз.
- Аз — били мене раз: буки — набралися муки.
— Аз — бив дяк раз; буки — не попадай дякові вдруге в руки.
— Аз, буки — бери граматику в руки.
— Аз, буки глаголя, повісили Василя, і драбинку несуть, за чуприну трясуть.
- Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху, без червотоку, без червоточини, без почервоточини (вимовляють школярі, як трудне до вимови).
- Наш Карпо зі своїми Карпининятами полукалукарпився (теж, як трудне до вимови).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Влетіло, як коту за сметану.
- Влучив, як батька по колінах.
- Вмішалася, як середа в тиждень.
- Вовтузиться, як квочка на воді.
- Вода, як дзеркало, блищить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слово — велике діло!
Федір Достоєвський. - Слово — могутній перемикач людських станів.
Володимир Брюґґен. - Слово — не що інше, як віддалене й послаблене відлуння думки.
Гюстав Флобер. - Слово — це щось значно більше й водночас менше, ніж фраза.
Поль Рікер. - Слово є вчинок.
Лев Толстой .
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Тільки починаєш гарно жити, як — бац: гроші закінчились.
Валентина БУГРІЙ - То нічого, що все пішло не так, зате туди, куди посилали.
Флоріан БОДНАР - Той, хто голосує «за гречку», після виборів переходить на локшину.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Тому і підковані, що п’ємо на коня.
Флоріан БОДНАР - Тому, хто на дні, гроші до рук не пливуть.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить.
Дзвенить земля, як кований копит.
Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна:
Як грона винні в неї груди,
уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців
"Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня.
Іду в захопленні й нестямі,
весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
