Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби". Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коли молодість лінива, то старість плаксива.
- Коли Москаль каже сухо, то напевно застрягнеш по вухо.
- Коли надувся, як сич, то гостей не клич.
- Коли не вмив пирога зїсти — давай його сюди.
- Коли не коваль, то і кліщів не погань.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бикові, котрий справляє лежні, корму нема.
- Бик тютюну й не нюхає.
- Битливій корові - ходити з колодкою.
- Біб - половина хлібова.
- Біб - то напиханий хліб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вчити — значить вселяти надію.
Луї Арагон (1897—1982, французький письменник і політичний діяч) - Дивно: чому ми так само, як і перед батьками, відчуваємо провину перед вчителями? І не за те зовсім, що було в школі — ні, а за те, що сталося з нами після.
Валентин Распутін (нар. 1937 р., російський письменник) - Для того щоб навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж для того щоб навчитися самому.
Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ) - Найголовніше — це прищеплювати смак і любов до науки, інакше ми виховаємо просто ослів, навантажених книжковою премудрістю.
Мішель Монтень (1533 — 1592, французький філософ) - Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і художества плодом є правильна практика.
Григорій Сковорода (1722 — 1794, український філософ і поет)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Ми сильні нашою любов’ю до України!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Україна для українців!
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Слава і побіда – це доля борців за народну справу.
Микола МІХНОВСЬКИЙ - Націоналізм – ангел помсти для пануючих і визискуючих націй, ангел помсти за упосліджених…
Микола МІХНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|