Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всерединi себе свої думки і в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тії води, яка оросить i твою оселю, і сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Духовна зброя сильніша за тілесну...
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого кращого, як хороше виховання...
Григорій СКОВОРОДА - ...Все те не наше, що нас покидає.
Григорій СКОВОРОДА - В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Одна біда тягне за собою і другу.
- Як одна біда іде, то й другу за собою веде.
- Біда, та й за біду зачепилася.
— Горе, та ще й за горе зачепилось,
- Біда біду тримає.
- Біда за біду чіпляється — як у ланцузі кільце за кільце.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як переляканий.
- Ходить, як по бритвах.
- Ходить, як побитий.
- Ходить, як припутень.
- Ходить, як п'яний.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наша газета першою повідомила про смерть Невідомого і першою спростувала це повідомлення. Ми про усе довідуємося першими!
М.Мірз і Дж.Кнап "5600 жартів" - Не бійтеся пропустити ляп, читачеві це навіть може сподобатися.
Вільям Рандолф Херст - Не дай нам бог дожити до того дня, коли усе буде так погано, як про це пишуть газети.
Уіл Роджерс - Ніколи не вір дзеркалам і газетам.
Джон Осборн - Ніколи не друкуй у газеті того, чого не може зрозуміти твоя служниця.
Джозеф ПУЛІТЦЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Він не любить шумних компаній — у нього навіть пістолет безшумний.
Флоріан БОДНАР - Влада для нас — темний ліс, у якому переважно — пеньки, пеньки.. .
Василь КУРОВСЬКИЙ - Влада завжди готова допомогти бідному олігарху.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Вміння приймати правильні рішення приходить із досвідом. На жаль, досвід приходить, коли приймаєш неправильні рішення.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Вогонь кохання минув — залишився один перегар.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
