Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вдовиця... поклала двi лепти, тобто грiш.
Євангеліє від св. Марка - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Марка - А що Я кажу, то всiм Я кажу: Пильнуйте!
Євангеліє від св. Марка - Уражу ластиря - i розпорошуться вiвцi.
Євангеліє від св. Марка - Авва-Отче, - тобi все можливе: пронеси мимо мене цю чашу...
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не при хаті згадуючи.
- Не тут казано!
- Нехай ся пріч каже!
- Шануючи Божий дар (за хлібом).
- Шанувати сонце, місяць, зорі, хліб святий і ваші слухи.
– Шанувати сонечко святе, і день білий,
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Заснував, як павук муху.
- Засоромився, як дитина.
- Заспівала, мов соловейко защебетав.
- Застукав його, як чайку на гнізді.
- Застукав, як сотника в горосі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ящик для дурнів.
Пітер Булл. - Покликання чоловіків — мати справу з кров'ю.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Люди не можуть прийняти правильного рішення, тому що у своїх міркуваннях керуються прагненням особистої вигоди.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - У межах одного вдиху немає місця ілюзіям, а є тільки Шлях.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Шлях — це щось більш піднесенне, ніж праведність.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Парадокс: мають палаци, а мріють жити в серцях людей.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Що більше можливості говорити, то менше хочеться думати.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Перейменувати – ще не означає називати речі своїми іменами.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - І мости руйнуються від того, що всі йдуть у ногу.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Любити далеку царівну куди легше, ніж ближнього.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
