Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ - Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Моє діло, як кажуть мірошницьке: запусти, та й мовчи.
— Наше діло мірошницьке: підкрутив, та й сів.
— ... накрути та й сядь.
- Ні всюд, ні втуд, а все прибудь.
- Хочеться так, щоб хитро-мудро, та невеликим коштом.
- Блоха кусає, а за що, не знає.
- Чоловік зерно сіє, а чорт кукіль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зник, як весняний сніг.
- Зносити, як батьківщину.
- Зоставсь, як горох при дорозі.
- Зоставсь, як на цідилці (попався в брехні).
- Зоставсь, як у полі вітер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Майбутнє турбує нас, а минуле нас тримає. Ось чому теперішнє висковзує від нас.
Гюстав Флобер - Мені було 40 років коли я зрозумів, що найголовніший колір — чорний.
Огюст Ренуар - Мені подобається нісенітниця за те, що вона змушує мозок прокинутися.
Др. Сьюз - Мені подобається, коли чудовіі мелодії розповідають про жахливі речі.
Том Уейтс - Метою мистецтва є не миттєвий викид адреналіну, але, швидше, поступове, безперервне будівництво стану подиву і спокою.
Гленн Гульд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Збираючись на Канари, пам’ятай про нари!
Борис РЕВЧУН - Зведення кінців з кінцями — це таке зведення, котре, хоч як дивно, нескінченне.
Мирослав МИЛОРАДОВИЧ - Звільнення території від бандитів бандитами — загарбання не менш жорстке.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Здається — кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна...
Тарас ШЕВЧЕНКО - Здорова гілка на гнилому дереві дуже нагадує відщепенця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
