Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
- Покликали вовка з лісу овець стерегти.
- Полегшало нашому батькові: то плював на стелю, а тепер тільки на бороду.
- Полюбив мою душу, як чорт суху грушу.
- Поміч: з колиски та до миски.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зустрівся, як з ворогом.
- Зустрівся, як з другом.
- З'явився, як грім з ясного неба.
- З'явився, як сніг на голову.
- Іде, аж земля гуде.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Сенс деталі полягає в тому, щоб. . . дрібниця, яка зазвичай прослизає повз очі, набула б розмірів, стала помітною всім.
Костянтин Паустовський. - Сент-Екзюпері сказав: кохати — це не значить дивитися одне на одного, кохати — значить разом дивитися в одному напрямі. Можливо, але тільки, якщо дивитися не в телевізор.
Жильбер Сесброн. - Серед тих, хто погано закінчив, є й такі, які погано почали.
Цаль Меламед. - Середовище формує тільки середніх.
Гелій Аронов. - Серйозним може бути кожен, але щоб смішити, потрібен розум.
Сиріл Норткот Паркінсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо вожді поселяються в серцях трудящих, то це означає, що серця вже реквізовані.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли борються зі старими догмами, найчастіше народжуються нові.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли покращують життя народові, про ближнього ніколи подбати.
Валентин ЧЕМЕРИС - У морі байдужості штормів не буває.
Валентин ЧЕМЕРИС - Спеціалістами зі Святого Письма частіше виступають дияволи.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І тому українська демократія по знищенні власної аристократії ніколи нічого збудувати не могла.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|