Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА - Що хочеш, шукай, але не згуби миру.
Григорій СКОВОРОДА - Будь ласка, вiдчуй, що розумним i добрим серцям набагато милiший i шанованiший природний i чесний швець, нiж безприродний статський радник.
Григорій СКОВОРОДА - Так як в органi одне повiтря через рiзнi трубки рiзнi голоси витворює, отак у людському тiлi один розум по– iзному діє, розкладаючись на рiзнi складники.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нема тої драбинки, щоб до неба полізти.
- Свята Покровонько! Покрий мені головоньку — хоч кленовим листочком, хоч біленьким платочком.
- До Дмитра дівка хитра, а після Михайла хоч за попихайла.
- До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра баба хитра.
- На Стрітення стрічається зима з літом, щоб поборотися — кому йти наперед, кому вертатися назад.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голова, як маківка, а розуму, як накапано.
- Голова, як макітра, а розуму не накладено.
- Голова, як пляшка.
- Голова, як темний ліс.
- Голова, як торба, що знайдеш, те й сховаєш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я вважаю: письменник може розповідати про все, що йому заманеться, але за умови, що він спроможний змусити людей повірити в це. А щоб довідатися, повірять тобі чи ні, треба насамперед самому в це повірити.
Габрієль Гарсія Маркес. - Я вірю авторові — якщо відчуваю: його хвилює те, про що він пише.
Анатолій Аграновський. - Я вірю тільки тому, що прочитав у газеті.
Вілл Роджерс. - Я гадав, що кінодрама — це коли героїня плаче. Я помилявся. Кінодрама — це коли плачуть глядачі.
Франк Капра. - Я гадаю, диявол — і той засмутився б, якби його фотографія видала його потворність і ту ницу роль, яку він відіграє у всесвіті.
Карел Чапек.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для того істеблішмент й відгороджується триметровими парканами, щоб народ не побачив, що ж воно таке — європейські цінності.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того й судові органи, щоб жоден крадій-мільйонер не сів за грати.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того, щоб рука мила руку, в них треба щось покласти.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Для чого йдуть у депутати — щоб вийти з народу!
Олександр ПЕРЛЮК - Добре безсердечним: їм ніколи не загрожує інфаркт.
Володимир КОЛОДІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода,
Минула молодость моя.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою,
Біленька хаточка.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І досі сниться: під горою...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
