Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум, робить легким будь–який спосіб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- — Через дурний розум ногам лихо.
- — Чиє б гарчало, а чиє б і мовчало.
- — Чоловіче схаменись! поглянь на свою душу, не запропащай її!
- — Що ступить, то збреше.
- — Як ти смутишся, то вороги тішаться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
- Дурний, хоч кілок на голові теши.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Треба завжди бути самим собою. Кінь без улана залишається конем, улан без коня лише людиною.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Треба збільшити багатозначність слів, а не вживати таких, які й самі не тямлять, що означають.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Треба так помножити кількість думок, щоб на них не вистачило наглядачів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - У деяких джерелах натхнення музи миють ноги.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - У деяких словниках немає чесного слова.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кожна літературна мова пильнує не вживати ялових чужомовних слів, усе замінюючи їх своїми відповідниками.
Іван Огієнко - Хто легковажно вживає чужих ялових слів, той сильно шкодить нормальному розвоєві своєї літературної мови.
Іван Огієнко - Механічний переклад слів чи виразів із чужої мови зветься калька. Не вживайте в вашій мові кальок, бо вони сильно й глибоко занечищують літературну мову.
Іван Огієнко - Мова — то серце народу: гине мова — гине народ.
Іван Огієнко - Найбільша язва кожного недержавного народу, що дошкульно нищить його національне тіло, — то мовне винародовлення його членів.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, — Нема кращого на світі Над дівочу вроду. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина Не була, як інші, пані, А була людина. Василь МОВА "На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай... Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить, Навіть вдячності не жде. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання, Живу я розумом, а серце тихо спить. Минули любощі; душа моя жадає Кохання іншого... Глянь, крале, на орла, Як вітром на його від півночі бурхає, А він дзвенить пером, Зевесова стріла. Пантелеймон КУЛІШ "Шуканне-викликанне", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|