Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гарний початок — половина справи.
ПЛАТОН - Глечик наповнюється від падіння крапель. Дурень наповнюється злом, навіть потроху накопичуючи його.
Будда - Глибокий зміст у невисловлених словах.
Менандр - Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нема щастя без дрібки горя.
- Немає бальш глухого від такого, що не хоче слухати.
- Немає таких трав, щоб узнати чужий нрав.
- Ненависні люди і соловейка не люблять.
- Ненагріте залізо не зігнеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.
- Серпень збирає, а зима поїдає.
- Туман вранці стелиться по воді - день буде сонячний.
- У першій половині серпня погода стала - буде зима довготривала.
- У червні на полі густо, а надворі пусто.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо любов не може захистити від смерті, то, принаймні, примиряє з життям.
М. Сенкевич - Якщо людина вітається з вами по декілька разів на день, значить, віна вас не поважає.
Олександр Ботвинников - Якщо людина не здобуває нових знайомих, просуваючи по життєвому шляху, вона незабаром залишиться на самоті. Людина повинна займатися ремонтом кола своїх друзів постійно.
Семюель Джонсон - Якщо людина не знайшла нічого, за що вона готова вмерти, їй нема чого жити.
Мартін Лютер Кінг мол. - Якщо людина раптом почне говорити все, що вона думає, їй не повірять. І будуть праві. Що це за людина, яка говорить все, що думає.
Андре МОРУА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя є наука про смерть!
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Краплина щастя – солодша від барила мудрості.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Страшнішого за власну совість – на білому світі нічого нема.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Безвихідь відважним додає снаги й звитяги, допомагаючи верх здобути навіть там, де й натяку на перемогу не було.
Олександр ІЛЬЧЕНКО - Побазікати можна і з приятелем, а помовчати – лише з вірним другом.
Олександр ІЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Навіть само поняття національної культури української — як чогось органічного, окремого, індивідуального — зовсім чуже більшовикам.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Зрадництво стало найбільш характерним явищем нашої історії...
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|