Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон - Епамінд з Фів зустрів багато воїв без доброго воєводи й вигукнув: "Великий звір, а голови не має".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На всі заставки лає.
- Гуде на всю губу. Лаяти в батька і матір.
— Погано (або: по московському) лаяти.
— матюки загинати.
- Лає, скільки в пельку влізе.
- Лає, на чім світ стоїть.
- Будь він сякий, такий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
- Гнучка, як билинка.
- Гнучка, як лоза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- І тільки в критичні дні раптом розумієш, що ти — жінка.
Тамара Клейман - Ймовірно, лише одна людина з тисячі жагуче поглинена своєю роботою, як такою. Різниця лиш у тім, що про чоловіка скажуть: “Він захоплений своєю справою”, а про жінку: “Вона якась дивна”.
Дороті Сейерз - Кохана жінка — та, котрій можна заподіяти більше страждань.
Етьєн Рей - Коханець — друге розчарування заміжньої жінки.
- Коханець, може бути повітряним створінням, але чоловік — істота з плоті і крові.
Емі Леві
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наші мрії, заміри, бажання перейдуть часто в дійсність аж тоді, коли від себе їх відірвемо.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Ступенем до перемоги стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - Коли слова на порох стерті,
Сповідатись зорям зайво.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ.(Поет, прозаїк; 1909–1937) - І в отруйних ягодах є вітаміни.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Життєва драма – єдина з драм, що відбувається без репетицій.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як страшно!.. Людське серце
До краю обідніло!
Павло ТИЧИНА
"Сонячні кларнети", 1918 - Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух —
Лиш Сонячні Кларнети.
У танці я, ритмічний рух,
В безсмертнім — всі планети.
Павло ТИЧИНА
"Не Зевс, не Пан...", 1918 - Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись,
не можем стати до роботи
і оновити землю?
Павло ТИЧИНА
"В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий.
Дорога колосиста
Звивається, мов змій.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць!
Дні! Який це музей
Дрібниць.
Євген ПЛУЖНИК
"Дні", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
