Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ - Гарний початок — половина справи.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як до череди гнати то і пяти болять.
– До череди рано вставать, боки болять.
- Тит, ходи молотить! — Голова болить! — Так ходім їсти! — А де ж моя велика ложка?
– Як тебе звуть? — Михайло! — А робити хочеш? — Нехай-но! — А борщу? — Не хочу! — А пирога? — Хоч би й два!
- Або ви тату їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви тату їдьте в ліс.
– Уже бач тату, хоч їдьте у ліс, а я дома буду: хоч я дома буду, а ви їдьте в ліс — все одно комусь треба їхати.
- Синашу, піди стовчи пшона на кашу! — Ох мамо, ноги дуже болять! — Синашу ходи їсти кашу! — А де мамо, моя велика ложка?
- Якби хотів Хома, так би робив і дома.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Міцний, як з клоччя батіг.
- Міцний, як камінь.
- Міцний, як криця.
- Міцний, як мур.
- Міцний, як скеля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Брутальність — дотепність дурнів.
Андре МОРУА - Був схожим на Сократа — лисиною й дружиною.
Еміль Кроткий - Буває, що в людини немає дурних звичок, зате є щось гірше.
Марк ТВЕН - Буває, що людина занадто горда, щоб боротися.
T. Woodrow Wilson - Бувають дні гористі, важкі: підніматися по них нескінченно довго, а бувають дні похилі: з них летиш прожогом, посвистуючи.
Марсель ПРУСТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хто втікає від вирішення питань, до того вони і повертаються.
Юрій РИБНИКОВ - Девіз керівника: "Працювати без дурнів!"
- Хочеться висловитися, коли закінчується регламент.
Юрій РИБНИКОВ - Хто втягнувся в роботу, того штовхати в спину не доводиться.
Юрій РИБНИКОВ - Легкий хліб шкідливий для здоров’я.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"На вічну пам'ять Котляревському", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
