Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА - О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
Григорій СКОВОРОДА - Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Який кінь тягне, на того й кладуть.
- Якщо чистий і цілий, то й бідний одяг сяє.
- У скупого завжди по обiдi.
- У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче.
- Скупий складає, а щедрий поживає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здох, як пес.
- Зелена, як барвінок.
- Зелена, як жаба.
- Зелена, як рута.
- Зелена, як трава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Краще викрити власні помилки, ніж чужі.
ДЕМОКРІТ - Люди зазвичай вважають, що краще загубитися в юрбі, ніж поодинці прямувати за істиною.
Клод Гельвецій - Мало знайдеться помилок менш пробачливих, ніж засобів, до яких ми звертаємось, щоб їх приховати.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Хто швидко виправляє свою помилку, той пом’якшує її.
Публілій Сір - Хто стане заперечувати, що всі люди запеклі правдолюби, — адже вони так відверто і щиросердно каються у своїх помилках, при цьому не проходить і дня, щоб вони не суперечили самі собі.
Джонатан Свіфт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За хороші гроші і погані хороші.
Борис РЕВЧУН - Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ — нацією, країна — державою.
Михайло Грушевський - Заведу будь-яку владу в кризу. Іван Сусанін.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Завжди треба визнавати свої помилки: це приспить пильність начальства і дасть змогу наробити нових.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Завжди тримай ложку напоготові, щоб манна, яка іноді падає з неба, не застала тебе зненацька.
Гриць ГАЙОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
