На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
       Катон Старший
  • Життя нічого не дарує без тяжких трудів і хвилювань.
       ГОРАЦІЙ
  • Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
       Менандр
  • Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
       Публій Сір
  • Жінку прикрашає мовчання.
       Гомер 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Продав кота в мішку.
       
  • Продав кота в торбі.
       
  • Пропало, як з воза впало.
       
  • Просили на дорозі, щоб не були на порозі.
       
  • Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Чеше, як мачуха.
       
  • Чиряк великий, як пузир.
       
  • Чиста, як вода.
       
  • Чиста, як риб'яче око.
       
  • Чиста, як сльоза.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Найталановитіший той пародист, який не має власного стилю.
       Цаль Меламед.
  • Найціннішою з книг письменника була його ощадкнижка.
       Лазар Митницький.
  • Найчастіше в ідеї вражає те, щодо неї дійшов хтось інший.
       Данило Рудий.
  • Найчастіше вигадують дійсність.
       Геннадій Малкін.
  • Найчастіше свій талант закопують у грошах.
       Олександр Перлюк. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Раніше сядеш — більше вип’єш.
       Василь ТИТЕЧКО
  • Ріст цін навчає економити на шлунку.
       Микола КЛОЧКО
  • Розмірковуючи, в кого позичити гроші, особливо виразно усвідомлюєш, який ти самотній на цій Землі.
       Сергій СКОРОБАГАТЬКО
  • Розмовляючи з собою, не підвищуйте голос.
       Василь МОМОТЮК
  • Розум — це вміння знаходити переконливі виправдання власній дурості.
       Сергій СКОРОБАГАТЬКО 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
    Із нашої України!
    Чи там раду радять, як на турка стати,
    Не чуємо на чужині.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Гамалія", 1842
  • Світе тихий, краю милий,
    Моя Україно!
    За що тебе сплюндровано,
    За що, мамо, гинеш?

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Розрита могила", 1843
  • ...заснула Вкраїна,
    Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла,
    В калюжі, в болоті серце прогноїла
    І в дупло холодне гадюк напустила,
    А дітям надію в степу оддала.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Чигирине, Чигирине...", 1844
  • Україно! Україно!
    Оце твої діти,
    Твої квіти молодії,
    Чорнилом политі,
    Московською блекотою
    В німецьких теплицях
    Заглушені!.. Плач, Украйно!
    Бездітна вдовице!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
  • Доборолась Україна
    До самого краю.
    Гірше ляха свої діти
    Її розпинають.

       Тарас ШЕВЧЕНКО
    "І мертвим, і живим...", 1845
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ