Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Живемо, як двоє в чоботі.
- Живіт та головка — ледарська одмовка.
- Живіт товстий, та лоб пустий.
- Життя вільне, як собаці на цепу.
- Жне, де не сіяв, меле, де не віяв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Заплетена, мов у віночку.
- Заправив, як дурень за батька.
- Зарився в добрі, як свиня в багні.
- Заріс, як кіт.
- Заробив, як баба на голках.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Псевдонімб.
Андрій Книшов. - Псевдоніми існують і для того, щоб зберегти власне ім'я.
Леонід Сухоруков. - Психолінгвісти зауважують, що схильність до переробки тексту — риса душевнохворих.
Михайло Гаспаров. - Психологічний вестерн: фільм, у якому ковбой уже розумніший за свого коня.
Андре Гіллуа. - Публіка — дурна.
Александр Поп.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Радіус кола ваших друзів залежить від висоти вашого польоту.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Райком зачинено.
За райським життям звертайтесь до Небесної канцелярії. - Раніше брали те, що погано лежить, тепер те, що добротно стоїть.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Раніше дефіцитом були: ковбаса, кришталь, килими, а сьогодні: правда, совість, людяність.
Олександр ПЕРЛЮК - Раніше нам втовкмачували в голови, що комунізм — це чудово, тепер втовкмачують, що дикий капіталізм — це ще краще!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Різні бувають естафети.
Передають поетам поети З душі в душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні - На славолюбство і на вигоду. І не зронивши. Бо звук падіння Озветься болем в душі народу. Ліна КОСТЕНКО "Естафети", 1961 - Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози... Дніпро до ніг стежиною проліг І котить славу в сиві верболози. Іван ДРАЧ "Смерть Шевченка", 1962 - І тому ми спокійно і суворо
Стрічаємо у праці і борні Наклепи злобні і тупі докори, Потоки божевільної брехні. Василь СИМОНЕНКО "Ми думаєм про вас", 1962 - Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ "Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|