Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хвороби думки пагубніші й зустрічаються частіше, ніж хвороби тіла.
ЦИЦЕРОН - Хтивість подібна дикому звірові, якого тримають у путах, щоб викликати в ньому лють, а потім випускають.
Тіт Лівій - Хто від дрібниць приходить у захват, того будь-який дріб’язок може засмутити.
Талмуд - Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
Лао-ЦЗИ - Хто говорить, що займатися філософією рано чи вже пізно, подібний тому, хто говорить, що бути щасливим рано чи вже пізно.
Епікур
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добре буде, як захолоне.
- Вашими устами та мед пити!
- Коли б твоє (або: ваше) слово та Богу в уші.
- Мені з уст, а тобі за пазуху шусть!
- Дав би то Бог!
– Коли б то Бог дав!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зимове тепло, як мачушине добро.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зібрався, як швець на торг.
- Зігнувся, як верба над водою.
- Зігнувся, як дуга.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я нудьгувала — ось чому це почалося. Він мені набрид — ось чому це скінчилося.
Олександр ДЮМА-син - Я ще жодного разу не бачила пари, яка була б щаслива в адюльтері.
Тамасін Дей-Льюіс - Як варто поводитися , — запитав один мій знайомий, — заставши у себе в будинку друга дружини в постелі з незнайомою жінкою?
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Якщо дружина тобі зрадила, не запитуй, вкотре, бо відповідь може вразити тебе по-справжньому.
Юзеф БУЛАТОВИЧ - Якщо дружина тобі зрадила, то радуйся, що вона зрадила тобі, а не батьківщині.
Антон ЧЕХОВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Нікчемність – рідна сестра підлості.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість – радість споживання.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Справжня любов народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі, заялозений похіттю й потом засмаглих і звинних тіл. Вадим ЛЕСИЧ "Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі, і круглявіють бедра в невинності спрагою видив дівочих. Вадим ЛЕСИЧ "Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце і поцілунками в далеку праніч засвічували зорі. Юрій КОЛОМИЄЦЬ "Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю: в краєвиді його таємничім себе шукаю. Богдан РУБЧАК "Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло, коли до заходу топився смолоскип; — незнаним гостем до твойого тіла. Богдан БОЙЧУК "Мандрівка тіл", 1967
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|