Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь - Не в тім убогість, коли добро зменшиться, а в тім, що жадоба збільшується.
Платон - Красти власність – низько, привласнювати – ганебно.
Филимон - Шануй батька свого й матір свою і люби ближнього свого, як себе.
Євангеліє - Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Спичка в ніс, болячка в спиняку, — поздоровляю, як скажену собаку.
- Великий рости, — щасливий будь.
- Чує щось душа, та мені не каже.
- І снується мені перед очі — як вдень, так вночі.
- Нема тої драбинки, щоб до неба полізти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.
- Туман узимку опускається до землі - на відлигу.
- Хмари йдуть проти вітру - на сніг.
- Іній на деревах - на мороз, туман - на відлигу.
- Коли мороз у лютому довго тримається - зима не довго пишається.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ви смієтеся наді мною, тому що я відрізняюся від вас, а я сміюся над вами, тому що ви не відрізняєтеся один від одного!
Михайло Булгаков - Ви спали мільйони і мільйони років. Чому б вам не прокинутися завтра вранці?
Кабір - Ви станете набагато менше переживати про те, що думають про вас інші люди, коли ви зрозумієте, як рідко вони це роблять.
Девід Фостер Уоллес - Ви чуєте тільки те, що розумієте.
Гете - Ви шукаєте натхнення, а воно вже всередині вас. Мовчіть і слухайте.
Румі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не кожному в житті вдається зустрітися з собою.
Володимир ЧЕРНЯК - Зрозуміти людину – значить подивитися на світ її очима.
Володимир ЧЕРНЯК - Глибокі люди прозорі, неглибокі – мутні.
Володимир ЧЕРНЯК - Світ можна врятувати, лише рятуючи окремих людей.
Володимир ЧЕРНЯК - Світ врятує милість, а не жертва.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Оживить живеє слово
Рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати!
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, —
Через край із серця
Рідне слово ллється...
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати?
Благословіть мені кобзу
Німую узяти!
Пантелеймон КУЛІШ
"До братів на Вкраїну", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
