Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
ПІФАГОР - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
КОНФУЦІЙ - Ніколи не слухайся нічиїх порад, в тому числі й моїх.
СОКРАТ - Ніколи щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не мала потреби в друзях.
СЕНЕКА - Ніхто не може позбавитися ні минулого, ні прийдешнього. Сьогодення — ось все, чого можна позбавитися, тому що тільки ним і володієш, ніхто не може позбавитись того, чим не володіє.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коли вже прийшло щастя, то не вистачило років.
Євр. - Коли він на коні, то й рідного батька не пізнає.
Азерб. - Коли вогонь погасне, попіл швидко вичахає.
Норв. - Коли вогонь у серці, то дим у голові.
Швед. - Коли втратив дружину, батьків не винувать.
Корейськe
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Личить, як корові сідло.
- Личить, як свині хомут.
- Личить, як свині ярмулка.
- Личко, як з роси й води.
- Лишився, як на билині.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любити... один одного люди перестають лише тому, що колись занадто сильно любили.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Любіть ворогів ваших, благословляйте проклинаючих вас.
Євангеліє від Матфея - Любіть свого ближнього, як самого себе. Але, насамперед, будьте такими, котрі люблять самих себе.
Фрідріх НІЦШЕ - Люблю народність як почуття, але не визнаю її як систему.
Петро В’ЯЗЕМСЬКИЙ - Люблю самітність, навіть коли я один.
Жуль Ренар
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що сьогодні – ваша люб’язність, завтра – ваша повинність.
Юрій РИБНИКОВ - Міліція ловить не будь-кого, а тільки тих, хто попадається.
Юрій РИБНИКОВ - Сила реклами – у знанні людських слабкостей.
Юрій РИБНИКОВ - Життя стає дорожчим, людина – дешевшою.
Юрій РИБНИКОВ - Людина – цар природи, але раб її дарунків.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Михайло Петренко "Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Тарас ШЕВЧЕНКО "Не для людей, тієї слави...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|