Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА - Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Без діла слабіє сила.
- Без охоти нема роботи.
- Без охоти не скоро йдуть до роботи.
- Без початку нема кінця.
- Бережись підлесливого, а на ласкавого не здавайся.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- З'явився, як сніг на голову.
- Іде, аж земля гуде.
- Іде, наче ведмідь.
- Іде, наче пером пише.
- Іде, наче пливе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Героїв не буває; бувають тільки звичайні люди, від яких жахливі обставини вимагають неможливих речей, і вони їх досягають.
Thimothy Mo - Героїзм — одна із найнедовговічніших професій.
Уілл Роджерс - Гімнастика — це повна нісенітниця. Здоровим вона не потрібна, а хворим протипоказана.
Генрі Форд - Гіркий чужий хліб і важкі сходи чужого ґанку.
Данте Алігьєрі - Гіркота є в чаші навіть кращої любові…
Ф. Ніцше
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кохай жінку такою, яка вона є, і вона буде богинею.
Олександр ПЕРЛЮК - Кохала вперше, але цілком професійно.
Олександр ПЕРЛЮК - Кохання — вічне, тому — терпи.
Олександр ПЕРЛЮК - Кохання — воно і в Африці кохання, хоча і таке, як на Канарах!
Олександр ПЕРЛЮК - Красунею жінка може і не бути, але найкращою — зобов'язана!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, — Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо хто матір забуває,
Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо невчене око
Загляне їм в саму душу Глибоко! глибоко! Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, і премудрих Немудрі одурять! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...". 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|