Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель - По-перше, не роби нічого без причини і мети. По-друге, не роби нічого, що б не схилялося на користь суспільству.
Марк АВРЕЛІЙ - Початок є більш, ніж половина всього.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цукру хоч повний віз, а віз — усе солоний.
- Цуцик такий, що і панові до ноги ластиться.
- Цьогорічний горобець торішнього перевчає цвірінькати.
- Цяця, цяця та в кишеню.
- Цяця, цяця! та й у кишеню.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
- Весна ледачого не любить.
- Весняний день рік годує.
- Весняне сонце як дівчини серце.
- Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Добре роблять тільки те, що роблять, будучи вільними.
Ш. Монтеск’є - Досить важко керувати, якщо робити це сумлінно.
Наполеон І - Дружба, заснована на бізнесі краще, ніж бізнес, заснований на дружбі.
Д. Рокфеллер - Думай про кінець справи, про те, щоб щасливо вийти, а не про те, щоб красиво ввійти.
Вітело - Думай, перш ніж вкладати гроші, і не забувай думати, коли уже вклав їх.
Ф.Дойл
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Слава героїчному безробітному робітничому класу!
Олександр ПЕРЛЮК - Слава народу — активному будівничому невідомо чого.
Олександр ПЕРЛЮК - Служіння Україні — це такий у них бізнес.
Олександр ПЕРЛЮК - Собаки — як люди, тільки значно людяніші.
Олександр ПЕРЛЮК - Собаки тому і гавкають, що караван везе награбоване.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорнять мозок і ґвалтують шлунки —
Хліб глевкий, аж людський капле піт,
Гадь повзе тут між людських стосунків.
Тільки спільності, що погляди на дріт.
Михайло ОСАДЧИЙ
"Чорнять мозок...", 1970 - Сидіти за ґратами нікому не легко. Але не поважати себе — ще важче. І тому будемо битися!
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
- Одержимість — це зовсім окрема субстанція, необхідний поряд з іншими компонент для повноцінного духовного життя.
Валентин МОРОЗ
"Серед снігів", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
