Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Несподіване зло засмучує кожну людину, зненацька заставши.
Коли ж очікуєш його, готовий до цього розум, спокуси минувши, легко чинить опір. - Очікування напастей ще до біди зміцнює того, хто очікує, ще до того, як прийдуть.
Діон - І прийшли до Нього учні і дивувались, що Він розмовляє з жінкою.
Євангеліє - Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє - Сором сам себе, тоді іншим не будеш осоромлений.
Теофраст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На чужій землі не доробиш хліба.
- На чужій козі хутро — й на задній нозі.
- На чужій мотузці в колодязь не спускайся.
- На чужій ниві все ліпша пшениця.
- На чужій стороночці поклонишся і вороночці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розпустився, як циганська пуга.
- Розпустить губи, як жаба на гусеня.
- Розпустить морду, як халяву.
- Розскубують, мов ґави солому.
- Розуміється, як глуха на танцях.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- При першій любові душу беруть раніше тіла; пізніше тіло беруть раніше душі, а іноді і зовсім не беруть душі.
Віктор ГЮҐО - Те, що ми відчуваємо, коли буваємо закохані, мабуть, є нормальним станом. Закоханість вказує людині, якою вона повинна бути.
Антон ЧЕХОВ - У коханці шукай чого хочеш: розуму, темпераменту, поетичного настрою, вразливості, але з дружиною треба жити все життя, а тому шукай у ній те, на що можна покластися, шукай основу.
М. Сенкевич - У любові безкоштовний тільки місяць.
“Пшекруй” - У любові жінки професіонали, а чоловіка аматори.
Франсуа Трюффо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо болить серце — тобі, друже, поталанило.
Василь Стус - Якщо ви хочете, щоб молодь тягнулася до знань, турбуйтеся про головні, найважливіші джерела духовної культури — бібліотеки.
Василь Сухомлинський - Якщо кажеш «Слава Україні!», це має сенс, тільки якщо після цього б’єш по морді.
Дмитро Корчинський - Якщо російська мова гине, то це означає, що ті, хто це стверджує, хворі на голову або сліпі.
Леонід Кравчук - А виживання зараховується в тривалість життя?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Яблука доспіли, яблука червоні!", 1918 - На порозі гість веселий —
Дощ блакитний, весняний...
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
