Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль. - Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії. - Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Військо йде, як мак цвіте.
- Хто не має зброї, най не йде в бої.
- Куля не галушка — її не проковтнеш.
- За честь голова гине.
- Шляхтич за гонор, рішив уха збутись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Удалося, як тій Солосі.
- Ударив, як муха крилом зачепила.
- Ударив, як свиню жолудь.
- Узявся, як кіт до сала.
- Уклав, як сіно в годину.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Існує два способи командувати жінкою, але ніхто їх не знає.
Френк Хаббард - Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і достатньо темряви для тих, хто не бажає.
Блез Паскаль - Існує три речі на які можна дивитись не відводячи погляду: вогонь, вода і те, як працюють інші.
О'Генрі - Існує три різновиди людей: ті, котрі бачать, ті, котрі бачать коли їм показують, та ті, котрі нічого не бачать.
Леонардо да Вінчі - Істину треба шукати не в удачливості якогось часу, яка непостійна, а в світлі досвіду природи, який вічний.
Френсіс БЕКОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Європейський вибір визначається за запахом євро.
Олександр ПЕРЛЮК - Жаба — найсильніша істота: не один народ уже задавила.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Життя, ти куди?
Олександр ПЕРЛЮК - З характеристики кота в чоботях: «Не в ті взувся».
Леонід ЗАБАРА - За базар треба відповідати, навіть якщо цей базар — дикий ринок.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
