Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр. - Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Забув, що оженився.
– Оженився, та й пішов в солому спати. - Заков принявши, не по собачому жити.
- Замашний хлопець.
- Повнолиций (або: Повновидний), як місяць.
- Повний, як огірочок.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Весело, як собаці після ціпа.
- В'ється, наче змійка.
- В'ється, як барвінок.
- В'ється, як вуж.
- В'ється, як в'юн.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди гірше, ніж вони хочуть здаватися, і краще, ніж вони здаються.
Еміль Кроткий - Люди дрібного розуму ображаються дрібницями.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди жорстокі, але людина добра.
Рабіндранат ТАГОР - Люди не тільки забувають благодіяння й образи, але навіть схильні ненавидіти своїх благодійників і прощати кривдників.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Люди ніколи не бувають ні безмірно гарними, ні безмірно поганими.
Франсуа де Ларошфуко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Темні справи, як правило, шиті білими нитками.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Ти цілуй і мовчи!
Я говоритиму. Іван Драч - То оцю кризу, що «прийшла» до нас, можновладці теж вкрадуть чи залишать для народу?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - То Юля за білих чи за червоних?
Борис РЕВЧУН - Той ворог небезпечніший, який видає себе за твого друга.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І тому українська демократія по знищенні власної аристократії ніколи нічого збудувати не могла.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|