Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І з тобою, і без тебе хоч лягай у домовину: із тобою жить несила, а
- І за морем люди б’ються з горем.
- І за рідного батька правду кажи!
- І за соломинку вхопиться, хто топиться.
- І замерз, як пес, і голодний, як собака.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Всякий доход не обходиться без турбот.
- Всякий рахує своїх гусей найкрупнішими лебедями.
- В хазяйстві все знадобиться.
- Вчасно не виполеш - осот потім не вибереш.
- В чужому дворі телята вгодованіші.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Зрештою , що таке неправда? — Замаскована правда.
Джордж БАЙРОН - Зрештою вона добродушна жінка, тому що є речі, перед якими вона зупиниться.
Михайло Лермонтов - Зрілий чоловік: істота, що під ялинкою сподівається знайти красиву дівчину, а знаходить краватку.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Зробити помилку й зазнати невдачі – гідно жалю; але жаль за нерозумно розтрачений часом, не завжди допомагає людям розумно вжити його залишок.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Зухвалість і боязливість мають одне джерело — непоінформованість.
ПЛУТАРХ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важко дожити до понеділка, коли у влади сім п’ятниць на тижні.
Володимир ШАМША - Важко оптимістам — їм на допомогу приходять песимісти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вегетаріанців у нас одиниці, м’яса не їдять мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Верхи за все відповідають? Та спробуймо з них спитати за скоєне ними.
Іван ТОКАРЧУК - Вершки слави знімаються чужими руками.
Галина КАМЕНСЬКИХ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса. Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою. Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ І мимохіть услід полине за тобою. Та знай: краса твоя непевна, як туман. Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор: Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї І зникне навіть тінь краси... Memento mori! Микола ВОРОНИЙ "Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір До добра і краси Підіймає мій зір. Богдан ЛЕПКИЙ "Атогого", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|