Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мруть люде — і нам таке буде.
- Безправної і безсмертної землі нема.
- Смерть не горе, а страшне велике море.
- Смерті не треба шукати — сама прийде.
- Смерті не буває без причини.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скривилась, як ковальський міх.
- Скривилась, як середа на п'ятницю.
- Скупа така, що не позичить п'ятака.
- Скучає, мов собака за києм (палицею).
- Слаба стала, як риба в'яла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Але я не хочу комфорту. Я хочу Бога, я хочу поезії, я хочу справжньої небезпеки, я хочу свободи, я хочу добра. Я хочу гріха.
Хакслі - Ах, немає ностальгії сильніше, ніж ностальгія по речам, яких ніколи не існувало!
Фернандо Пессоа - Багато людей думають, що вони купують задоволення. Насправді вони продають себе йому.
Бенджамін Франклін - Багато хто говорить, що життя увійшла в людське тіло за допомогою музики, але істина полягає в тому, що цей світ — світ музики.
Хафіз - Батьківщину не дають і не отримують у подарунок, її будують у поті чола.
Бен Гурон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Совісті не можна купити через те, що сьогодні вона нікому не потрібна.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Совість, як зарплата: то вона є, то її нема.
Василь ТИТЕЧКО - Споживчий кошик... із дірявим дном.
Василь КРАСНЮК - Справжню ціну владі знає той, хто вже поплатився за неї.
Володимир ШАМША - Страшне не те, що наші правителі страшно далекі від народу, а що не бачать в цьому нічого страшного.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
