Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не говори пишно, аби ті на зле не вийшло.
- Не дай Боже з Івана пана.
- Не за нас то настало, не по нас перестане.
- Не замітай чужои хижи, смотри чи твоя заметена.
- Не за тото бито, шо ходила в жито, але за то, що дома не ночовала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гудуть, як бджоли у вулику.
- Гудуть, як джмелі.
- Гудуть, як жуки.
- Гудуть, як у вулику.
- Гукає, як з переляку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніколи не судіть про людину по її друзях. В Іуди вони буди бездоганні.
Поль Валері - Ніяка ворожнеча не владна над тим, хто володіє собою.
Давньоєгипетський вислів - Ніякі життєві блага не будуть нам приємні, якщо ми користуємося ними самі, не поділяючи їх з іншими.
Еразм Роттердамський - Обговорення слабостей та примх наших спільних друзів – велике задоволення й цемент дружби.
Вільям Гезлітт - Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про себе самого.
Леонардо да Вінчі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Підрамник був знаменитий тим, що колись злодії вирізали з нього геніальну картину.
Володимир КОЛОДІЙ - Підсобна робота завжди знайдеться, якщо маєш диплом про вищу освіту.
Юрій РИБНИКОВ - Після виборів чорти стають святими, а святі чортихаються.
Флоріан БОДНАР - Після грози дихається легко, але недовго.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Після того, як знайдуть істину у вині, шукають розсіл.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глубоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу,
І чути мушу, і дивити мушу,
Що тут на світі, ах, тутки ся діє!
Да як до гробу зложуть моє тіло,
Де темно, тісно, студено, зотліло,
Де нич не плаче, де усе німіє —
Пречиста Діво, радуйся, Маріє!
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
