Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судіть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА - людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Було не савити, не варварити, та на сорочку напрясти.
— ... не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити.
—... іно куделею термосити.
- Дожилася, мов сова на току.
- Така в мене голова, як запаска стала (синя).
- Шумить-шумить березина, свербить-свербить середина.
- Сповідали Іллюха, від пят до вуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Голос, як у цимбал, а сам, як шакал.
- Голосить, як по мертвому.
- Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
- Голосочок, як дзвіночок.
- Голубе, як небо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
А. Граф - Хто так часто обманював тебе, як ти сам?
Бенджамін Франклін - Хто у вірності не клявся ніколи, той ніколи її і не порушить.
А. Платен - Хто хоче досягти того, чого бажає, нехай бажає досяжного.
Хуан Мануель - Хто хоче подобатися у світі, той повинний заздалегідь примиритися з тим, що його стануть там вчити давно відомим речам люди, що уяви про них не мають.
Нікола Шамфор
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніякого проїдання коштів, їх їсти будуть лише ті, хто їв і раніше!
Олександр ПЕРЛЮК - Нове життя нового прагне слова.
Максим Рильський. - Новий гриф на документах: "Цілком прозоро. Тільки для своїх".
Володимир ШАМША - Новим Марксом стане той, хто створить теорію кланової боротьби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Номенклатурний Баран, а зумів прихватизувати вівцеферму.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги,
Сини російської імперської істерики,
Самодержавної нещадної нудьги,
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
Здихайте у своїй зачиненій конурі!
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
Вкраїна інша й інша Русь...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник
"Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ
"Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб.
Б. К. А я й досі на знала.
М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
