Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший - Де немає закону, немає і злочину.
Апостол Павло, Послання до римлян, 4, 15 - Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I - Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як пяному з гори котитись (так легко).
- Як трава на гостру косу (впала).
- Не хворівши, не болівши.
- Чим чорт не жартує.
- З лихою годиною.
– ... та з нещасливою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Лінивий, як ведмідь.
- Лінивий, як віл.
- Лінивий, як слон.
- Лісок, як щітка.
- Літа пливуть, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- — Великі вчителі! Виголошуючи промови, не затикайте вуха.
Бертольд БРЕХТ - — Мені, звичайно, однаково, що ти про мене думаєш, але я хочу знати, якої ти про мене думки!
Костянтин Меліхан - "А я так радів!" — з докором говориш ти, коли твої надії не збулися. Ти радів — хіба цього мало?
Марія Ебнер-Ешенбах - "Ви молитеся за сенаторів, містер Хейл?" — "Ні, я дивлюся на сенаторів і молюся за нашу країну".
Едуард Хейл - …Пройшли роки, і в Тетяни вже не залишилося до Євгена ніяких почуттів, крім любові.
Михайло Генін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Влада безвладдю не перешкода.
Олександр ПЕРЛЮК - Влада оновлюється, адже у наших можновладців підростають діти, племінники, брати...
Олександр ПЕРЛЮК - Вовки обіцяють бути ще ближче до овечок.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони знову з народом, будьте пильні!
Олександр ПЕРЛЮК - Все наше життя — це боротьба за щастя олігархів та їхніх прихвоснів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|