Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишаеться в ньому ж.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов все повднуе, будуе, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує?
- Хiба не мертвою є душа, позбавлена iстинної любові?..
Григорій СКОВОРОДА - Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов.
Григорій СКОВОРОДА - Що зберiгає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина кінець, альфа і омега.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч в голові пусто, аби грошей густо.
- З грішми дурня-невігласа почитують.
- Що богатий, а що дурний: що захоче, те й зробить.
- Богач рідко в гаразді живе.
- Грошей багато (у світі), а щастя мало.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Слова, як мед, а діла, як полин.
- Слова, як медок, а від них іде холодок.
- Слово скаже, як снопа зв'яже.
- Слово, як сталь,— ворогам печаль.
- Словом — як листом стеле, ділом — як голками коле.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бізнесмен прийнятний, якщо розглядати його як засіб; але як мета він уже не може нас задовольнити.
Джон Кейнс - Бізнесмен у душі — це той, хто після провалу виступу в чоловічому стриптизі відкриває кімнату сміху для дорослих.
NN - Бізнесмена життя красиве, Але коротке і брикливе.
Володимир Андрєєв - Бізнесмени — це люди, що усе життя займаються тим, чого робити не варто було б, щоб заробити гроші, що їм не потрібні, для того, щоб купити речі, що їм теж не потрібні, щоб зробити враження на людей, яких вони не люблять.
Свіш Гітрі - Бізнесмену краще тримати камінь у кулаці, ніж за пазухою.
Веселін Георгієв
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Народ ще тільки осмислює конституційні простори своєї свободи, а уряд уже стріляє.
Василь СТУС - Кожна Муза має свій вік.
Василь СТУС - Долі не обирають... Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.
Василь СТУС - У невідоме дорога найближча.
Василь СТУС - Гострити ніж людей научили зойки.
Василь СТУС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|