Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен - Найстрашніше зло — смерть не має до нас ніякого стосунку, бо поки ми існуємо, смерть ще відсутня; коли ж вона приходить, ми вже не існуємо.
ЕПІКУР - Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Біленька, як нитка.
- Личенько біленьке, як у панянки.
- Як зірниця зійшла (таке гарне ввійшло).
- Рожа і межи кропивою, зістане рожею.
- Дівка, як ягідка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гнучка, як билинка.
- Гнучка, як лоза.
- Гнучка, як тополя.
- Говорив, як у било бив.
- Говорить так, немов з книги бере.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кохання – це скарбниця щастя: чим більше вона дає, тим більше одержує.
Мюллер. - Кохання – дика трава, а не садова рослина.
Ньєво. - Без суперечок недовго триває кохання.
Овідій. - Те, що так важко сказати, розповість віршами любов.
Овідій. - Все може замінити кохання, йому ж взамін нема нічого і ніде.
Петефі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Думка про смерть відганяє нудьгу.
Євген Ященко - Думка, що не примушує над собою задуматись, не варта ймення думки.
Ростислав ДОЦЕНКО - Думки проти ночі не потьмяніють за дня.
Ростислав ДОЦЕНКО - Дуті авторитети найбільше бояться гострих питань.
Флоріан БОДНАР - Душа там сидить - де болить.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та утіште серце моє,
Здавна наболіле, За Вкраїну нещасливу Кров'ю обкипіле... Василь МОВА "Під стріхою убогою...", 1870 - Спить Вкраїна,
І настане колись час — Її збудить знов до жизні Народовців чесний глас. Василь МОВА "Не пустуй, моя голубко...",1876 - Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить! Довершилась України кривда стара, — Нам пора для України жить. Іван ФРАНКО "Не пора", 1880 - І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|