Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не робити ніяких поступок життю є ознака нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ - Не родинні зв’язки створюють друзів, а спільність інтересів.
ДЕМОКРІТ - Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелось шкодувати.
ЕЗОП - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Не слово, а нещастя є вчитель дурнів.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Добре того страшити, котрий ся боїть. Ляк сил додає, а переляк відіймає.
- Все можна нагородитися: лиш страх ніколи.
- Так аж снігом сипле за шкуру.
За шкуру мов снігом сипнуло і волос і шапку підсував.
- Більше страху, як переполоху.
- Як по ночі в сливи, так я в ті літа дивлюсь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багатство не в майні, а в гідності.
- Баран на лузі цінніший за барана в горах.
- Барвінок на вінок, а полин - на віник.
- Батько достатку - праця, а мати - земля.
- Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ПЕРШИЙ ЗАКОН ФАДДА ДЛЯ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ:
Щоб висунути якусь добру ідею, треба висунути масу найрізноманітніших ідей.
- Перший звуковий фільм, скількох він збудив глядачів у кінозалі!
Євген Микунов. - ПЕРШИЙ МАРКЕТИНГОВИЙ ЗАКОН ФРЕДЕРІКСА:
Ніколи не вір власній рекламі.
- Перший пристрій, що говорить, створив Господь Бог, а Едисон створив перший пристрій, що говорить і його можна вимкнути.
NN - Перший, хто порівняв жінку з квіткою, був великим поетом, але вже другий був олухом.
Генріх Гейне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На одну зарплату не те що жити, навіть поховати неможливо.
Віктор ІГНАТЕНКО - Набагато була б більшою чоловіча аудиторія, якби замість телепередачі «Міняю жінку» була «Міняю тещу».
Василь ТИТЕЧКО - Навіть голий король часом стає законодавцем моди.
Микола ПАСЬКО - Навіщо ломитись у відчинені двері, коли зруйновані стіни?
Анатолій МАКСИМЕЦЬ - Навчився говорити — значить, виріс; навчився мовчати — значить, порозумнішав.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
