Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Батьки посеред божественного єства і людського перебувають, торкаються обох. Людського роду, бо створені і знов зотліють, а божественного, бо народили і небуттєве до буття привели.
І як Бог до тварі, так і батьки до чада, бо мов Бог несущим існування подарував, також ці силі його - Належить синові рабом бути отцю своєму і більше, ніж справжньому рабу: бо єством син уже раб отцю, а раб – за законом.
Аристотель - Бадьорий дух, а плоть немічна.
Аристотель - Коли його спитали, що в житті цім без страху є, відповів: "Совість правдива".
Біант - Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З'їв вовк кобилу, хай і хомут їсть.
- Інший в ноги кланяється, та за п'яти кусає.
- Кому щастя, тому і півень несеться.
- Нашій Катрі полегшало: то не їла, а тепер і не балакає.
- Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — не гнися.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, мов тінь.
- Ходить, мов три дні не їв.
- Ходить, наче шляхи погубив.
- Ходить, неначе в ступі горох товче.
- Ходить, неначе ступа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вона чарівно запитала мене: "Це, напевно, дуже важко вигадувати все з голови?" — "Важко, — відповів я, — але думаю, що з ноги було б ще важче".
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Воскреснути без згоди вбивць — оце сміливість.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Вписуйся у впливові кола.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Говорять: "Це мертве!" — і вбивають це.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Годинники б’ють. Усіх.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Пацюки тікають не тільки з кораблів!
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Переборемо труднощі, якщо вони не переможуть нас.
- Перед законом усі рівні, тільки судді про це не знають.
Володимир ШАМША - Переміг народ, тепер все питання - хто від цієї перемоги виграє?!
Олександр ПЕРЛЮК. - Переміг у номінації "Дурень року".
ЛЕОНІД КУЛІШ-ЗІНЬКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! Тарас ШЕВЧЕНКО "Світе ясний! Світе тихий!", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|