Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк - Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що ся минуло, то ся забуло.
- Що міра, то віра.
- Що не свербить, то не кортить.
- Що не складно, то не ладно.
- “Що старше від розуму?” — “Увага.”
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
- Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху.
- Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.
- Горобці ховаються у хмиз - на мороз або перед завірюхою.
- Туман узимку опускається до землі - на відлигу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Друга думка завжди розумніша за першу.
ЕВРІПІД - Друже Санчо! Нехай буде тобі відомо, що я за волею небес народився у наш залізний вік, щоб воскресити золотий.
Дон КІХОТ - Дуже багато розбійників сподівались стати спасителями.
З. Календкевич - Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Віктор КОНЯХІН - Думав тільки ходячи, а ходив дуже мало.
Еміль Кроткий
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли ріллю намислюють засіяти збіжжям, то добре її приготовляють.
Петро МОГИЛА - Безділля породжує гріх.
Петро МОГИЛА - Не може хтось народити сам собі брата, сина ж може.
Петро МОГИЛА - Ті грішать, котрі обітниць своїх не виконують.
Петро МОГИЛА - Хто подружжя шукає для наповнення нащадками землі, той від землі буває у володінні і тварині подібний, а хто нащадками небо наповнює, той правдиво землею володіє.
Петро МОГИЛА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної і сотки туманних замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість. Бо що є нація, коли не скупчення міліонів воль довкола образу спільного ідеалу?
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Ідея, яка порушуватиме конфліктами, що назрівають, буде ідея нації, ідея людської спільноти, що є або хоче бути організованою в окрему політичну одиницю.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
