Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА - Не дивина дорогу вiднайти, але нiхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та iншого веде – в цьому i важкiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вiк по iсторiях, чи може взнати, що дiється у серцi?
Григорій СКОВОРОДА - Сiється гниле – виростає запашне, сiється жорстке – виростає нiжне, сіється гiрке – виростає солодке, сiється нiсенiтниця та дурiсть – виростає премудре й прозірливе.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурний помилиться — розумний виправить,
Розумний помилиться — нікому виправити.
Караїмське - З левом будь левом, з ягням — ягням, але з віслюком не будь віслюком.
Караїмське - Бережися втрати розуму, згубних заздрощів, а особливо — сліпоти.
Караїмське - Щоб помститися блосі, ковдру не спалюють.
Караїмське - Всяку троянду нюхають у свій час.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Несе голову високо, як гуска.
- Несолоне, як трава.
- Нехай вони живуть, як віночки плетуть.
- Німа, як риба.
- Німий, як стіна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мрія жінки — бути жінкою мрії.
Е. Севрус - Навіть найкрасивіші ноги десь закінчуються.
Юліан ТУВІМ - Нагота починається з обличчя, безсоромність — зі слів.
Сімона де Бовуар - Найважча задача для жінки — довести чоловікові серйозність його намірів.
Хелен Роуленд - Найважче для дівчини — переконати свого хлопця, що він без неї жити не може.
Яніна ІПОХОРСЬКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли мовчать закони, говорить натовп.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли народжені повзати зриваються літати, не минути катастрофи.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли наша гривня почне набивати собі ціну?
Микола ПАСЬКО - Коли недостатньо розуму, проблему розв’язують кулаками.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли обіцяють побудувати пристойне життя, не завадило б поцікавитись, кому саме.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати!
Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками:
Хай не гине наша слава поміж козаками!
Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
