Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон - В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть. Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Часткова правда то ціла не правда.
- Чим розумний стидається, тим дурний величається.
- Чому ж бідний? Бо дурний. Чому ж дурний? Бо бідний.
- Чого забагато, то це не корисно.
- Чого очі не бачуть, то серце не болить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Противна, як старцеві гривня.
- Проткнув, як вужа вилами.
- Проханий шматок, як у горлі кілок.
- Прудка, як дзиґа.
- Прудкий, як заєць.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Надія на насолоду майже так само приємна, як і сама насолода.
Вільям Шекспір - Не надто розпалюйте піч для своїх ворогів, інакше згорите в ній самі.
Вільям Шекспір - Успіх гострого слова залежить більше від вуха слухача, ніж від мови мовця.
Вільям Шекспір - Що значить ім’я? Троянда пахне трояндою, хоч трояндою назви її, хоч ні.
Вільям Шекспір - У кожного божевілля є своя логіка.
Вільям Шекспір
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Скільки жебрацьких торб можна пошити з одного грошового мішка!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Нижчий щабель розвитку ще не застраховує від зайняття вищого щабля влади.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ну, скільки можна нас лякати реформами!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Те, що Захід пройшов за п’ятдесят років, нам вдалося проговорити за якихось десять.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ситі: "Голодні нас не розуміють".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На тій Україні,
На тій самій, що з тобою Ляха задавила! Байстрюки Єкатерини Сараною сіли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|