Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
Доручивший тобі роботу надійний. - Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
Лукрецій - Тіла ваші суть храм живучого в вас Святого Духа, якого маєте ви від Бога, і ви не свої.
Апостол Павло - Тіло, душа, дух. Тілу належать відчуття, душі — прагнення, духу — основоположення.
Марк АВРЕЛІЙ - Тільки одне благо — знання, і тільки одне зло — неуцтво.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не бреши, бо Бог не теля, бачить і звідтіля.
- Не буде дощу — не звариш борщу.
- Не в грошах щастя, коли на них спиш.
- Не в лоб, то по лобі.
- Не в свої штани убрався, то й згубив дорогою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, як шовком шиє.
- Говорять, як віл реве.
- Годи панові, як лихій болячці.
- Годить, як болячці.
- Гола, як бубон, а гостра, як бритва.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ви такі невинні, що можете сказати абсолютно страшні речі.
Євген Шварц. - Вибори проводять для того, щоб довідатися, чий передвиборчий прогноз виявився точнішим.
Роберт Орбен. - Вигідніше вкласти один долар у пресу, ніж десять доларів у зброю: зброя навряд чи заговорить узагалі, а преса з ранку до вечора не стуляє рота.
Річард Ніксон. - Виголошувати промову можна навіть перед глухими, говорити — тільки з кимось.
Владислав Ґжегорчик. - Видавець — це людина, яка знає, чого вона хоче, але не знає, що це таке.
Волтер Давенпорт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Самогубство — давня форма самообслуговування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самозаглиблюватися — означає копати собі яму.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Самообслуговування — це коли сам собі ворог.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Свiтле майбутнє при ближчому розглядi щоразу виявляється досить темним минулим.
Ростислав ДОЦЕНКО - Свідченням нікчемних людей не слід надавати жодної ваги.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі — Життя. Євген МАЛАНЮК "Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|