Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не можна ні мертвяка розсмішити, ні нерозумного розуму навчити.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Дівчина погубляє красу свою перелюбством, а муж мужність свою – грабіжництвом.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Найсолодший мед з пальця.
- Найсолодші меди у молодості.
- Не дав Бог погоди, то й меду не буде.
- Не мед біда, а похмілля.
- Не медовим язиком, а файним ділом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
- Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
- До першого грому земля не розмерзається.
- Довгі бурульки - на тривалу весну.
- Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Самозакоханий – це людина, яка впевнена, що якби вона не народилася, всі запитували б, чому.
Ден Посада - Самоіронія, відмовлення від ілюзій і забобонів, напевне, роблять нас вільнішими, але не сильнішими.
Анрі Ам’єль - Самоподолання людини означає, що вона виходить за межі, надані їй миттю.
Георг Зіммель - Самотнє серце скоріше вистигає.
“Пшекруй” - Самотня людина завжди перебуває в поганому товаристві.
Поль Валері
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гасло будівельника: "Дороби сам!"
Юрій РИБНИКОВ - Ілюзії прогодують, якщо ви — ілюзіоніст.
Юрій РИБНИКОВ - Бракороби організували гурток "Невмілі руки".
Юрій РИБНИКОВ - Якщо один працює за сімох, то шістьох можна скоро¬тити.
Юрій РИБНИКОВ - Скільки з’явилось умільців завдяки недоробкам.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть історичною неправдою міф про те, що нас на Україні знищили москалі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Досліджувати Україну можна з точки погляду легенди або дійсності: так, як хочеться, щоб було, або так, як в дійсності єсть.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Одним з найбільше яскравих проявів сучасного БАЖАНня матеріально непродукуючої інтелігенції захопити в свої руки світську владу на цілім світі єсть так звана "найбільш послідовна демократія": інтернаціональний революційний і політичний соціалізм.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - І тому українська демократія по знищенні власної аристократії ніколи нічого збудувати не могла.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|