Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто йде до Горнього дому, не дбає про дім долішній.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто має від бога дар і не користуватися ним – злодій є.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як я була дівочкою, до мене заходили з горілочкою; а як стала молодицею, перестали ходити із водицею. Як була я молодиця, цілували хлопці в лиця; а тепер я стара баба, не цілують хоч би й рада.
- Як була я молодою приподобницею, повісила фартушину над віконницею.
- Як була я молода, була в мене врода; а тепер на виду і в зеркалі не найду.
- Била Хима Євдокима по череву днищем.
- Била Хима Євдокима, пішла позивати; присудили Євдокиму, ще Хими прохати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знай, коза, своє стійло.
- Кожен кулик своє болото хвалить.
- Коня кують, а жаба ногу підставляє.
- Крутиться, як білка в колесі.
- На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми живемо в мові, а не в країні.
Еміль Чоран - Ми живемо в нами описаній реальності.
Грегорі Бейтсон - Ми з дружиною останнім часом зовсім перестали розуміти одне одного. Кожного разу, коли я купався у ванні, вона входила і потопляла всі мої кораблики.
Вуді Ален - Ми завжди знаємо, який шлях є найкращим, але завжди йдемо по тому, що є звичним.
Пауло Коельо - Ми засинаємо на словах. Ми прокидаємося між слів.
Збігнев Херберт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не суперечу, сьогодні черг за вершковим маслом нема, але чи можна те, за чим сьогодні нема черг, назвати вершковим маслом?
Олександр ПЕРЛЮК - Незамінних людей нема, є діячі, яких неможливо відірвати від своїх крісел.
Олександр ПЕРЛЮК - Нелегко скинути з себе кайдани, але ще важче зняти зі своїх вух локшину.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто на свободу слова не наступає, позаяк не можна наступати на те, чого нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Об’ївся чорної ікри? Нічого, спишемо на світову фінансову кризу!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
