Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
Конфуцій - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кепський то господар, коли десять робіт починає, а жодної не кінчає.
- Кепський то господар, що в своїй хаті змокріє.
- Києм того, хто не береже свого.
- Київ не одразу збудовано.
- Кинув своє смажене і побіг за чужою редькою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пнеться, як хміль на тичині.
- Пнуться, як грішні душі до пекла.
- По правді жить, як по воді без сліду плить.
- Побачив, як своє праве вухо.
- Побачив, як свої вуха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Неможливо відібрати у людини те, чого їй не дано.Ларні.
- Нічого не вартий той, хто вартує лише себе самого.
ВОЛЬТЕР - О, Луцилій! Чому ти дивуєшся, що подорожі тобі не допомогли? Адже ти всюди за собою возив себе самого.
СЕНЕКА - Обов'язок – це любов до того, що сам наказуєш собі.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Один для мене – десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сучасне суспільство: Мікроскоп на службі у пана Молотка.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Там, де тупцюють на місці, не виростає нічого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Те, що виходить боком, спочатку приходить у голову.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Темне минуле — складова світлого майбутнього.
Віктор ІГНАТЕНКО - Темрява перед світлом мусить відступити, якщо їй дати хабара.
Володимир КУЧЕРУК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати Ноги чиєїсь постола. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ "Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|