На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Лише наближаючись до гармонічного звучання, ми здатні осягти таємниці, заховані у мовчанні.
       ПІФАГОР
  • Лише навчившись коритися, довідаєшся, як панувати.
       Солоній
  • Лише рука друга може вирвати шипи із серця.
       Гельвецій
  • Ліки діють повільніше хвороби.
       Тацит
  • Люби ближнього твого, як самого себе.
       Біблія, Левіт 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Пішов по шерсть, а вернувсь сам стрижений.
       
  • Погано, як боїться: лиха не мине, а ще й натремтиться.
       
  • Поки суд та діло, а кошеня сало з'їло.
       
  • Полову їсть, а фасону не теря.
       
  • Прийшли непрохані, то й підем некохані.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Думка, як той ворон кряче.
       
  • Дурна, аж носом баньки дме.
       
  • Дурна, як овечка — не скаже ні словечка.
       
  • Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
       
  • Дурне, як сало без хліба.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Кабельне зрошення мізків.
       Степан Балакин
  • Люди настільки злі, що примудряються лаятися навіть з-за телевізора.
       Кіра Борг
  • Можна все життя просидіти біля телевізора, так нічого і не побачивши.
       Анатолій Рахмат
  • Моральний стрижень без розваги — це пропаганда, а розвага без морального стрижня — це телебачення.
       Рита Мей Браун
  • На екрані телевізорів показують стільки зґвалтувань, що порядні жінки вже бояться виходити на вулицю.
       Сергій Бесчастний 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Я так її, я так люблю
    Мою Україну убогу,
    Що проклену святого Бога,
    За неї душу погублю!

       Тарас ШЕВЧЕНКО
  • Не вмирає душа наша, не вмирає воля.
       Тарас ШЕВЧЕНКО
  • Ну що б, здавалося, слова...
    Слова та голос – більш нічого.
    А серце б’ється, ожива, vЯк їх почує!..

       Тарас ШЕВЧЕНКО
  • Насолоджуємося свободою слова. А діла?
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ
  • Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів.
       Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
       
  • Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Апологети писаризму", 1926
  • Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Вальдшнепи", 1927
  • Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
       Микола КУЛІШ
    "Народний Малахій", 1928
  • На московському кумачі України самостійної не вишити!
       Микола КУЛІШ
    "Патетична соната", 1931
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ