Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ - Віра запитує, розум виявляє.
Аврелій АВГУСТІН - Вірні слова не витончені, витончені слова не вірні.
Лао-ЦЗИ - Вірую, тому що безглуздо.
Тертулліан - Вітер підтримує вогонь, але вітер його ж і гасить.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки бабуся спече книші, а у дідуся не буде душі.
- Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
- Поки товстий схудне, то худий здохне.
- Поки хвалько нахвалицця, будько набудецця.
- Поки щастя плужить, доти приятель служить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, наче скажений.
- Кричить, наче сова.
- Кричить, наче чорт лико з нього дере.
- Кричить, реве наче ведмідь
- Кричить, як з шкури вилазить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Там, де великі мудреці мають владу, люди не помічають їх існування.
Там, де панують невеликі мудреці, народ буває прив’язаний до них, і хвалить їх.
Там, де панують ще менші мудреці, народ боїться їх, а там, де ще менші, народ їх зневажає.
Лао-Цзи - Тиранія — завжди ознака слабкості.
Джеймс Рассел Лоуелл (1819-1891), американський дипломат, поет і критик - Ті, хто готовий віддати свою свободу, щоб придбати недовговічну захист від небезпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки.
Бенджамін Франклін (1706-1790), американський політичний діяч - Той, хто не дивиться вперед, опиняється позаду.
Джордж Герберт (1593-1633), англійський поет - У будинку бідняка всi кричать, і всі мають рацію.
Іспанське прислів’я
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вище від уміння читати між рядками – лише мистецтво читати між книжками.
Андрій КОВАЛЬ - У митців Божа іскра в серцях, у вождів Божа іскра в очах.
Андрій КОВАЛЬ - Найголовніші істини ніколи не стануть аксіомами.
Андрій КОВАЛЬ - Сплав золотого серця і залізної волі – найрідкісніший.
Андрій КОВАЛЬ - Важко досягнути істотного успіху в політиці без істотної шкоди для своєї репутації.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І ти слова його живії
В живую душу прийняла.
І на торжища і в чертоги
Живого істинного Бога
Ти слово правди понесла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь. Все брехня —
Попи й царі...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі!
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
