Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан - Король має пам’ятати три речі: що він керує людьми, що він зобов’язаний керувати ними згідно з законами, що він не вічно буде керувати.
ЕВРІПІД - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
ЕВРІПІД - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кохання засліплює й мудреця.
Угорськe - Кохання й осла навчить танцювати.
Франц. - Кохання не визнає поводирів.
Япон. - Кохання сильніше за смерть.
Естон. - Кохання сліпе — думає, що його ніхто не бачить.
Норв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Мне, як сліпий торбу (онучу).
- Мне, як швець шкіру.
- Мов варом обдало.
- Мов кабани годовані, пикаті, пузаті.
- Мов по зорях читає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кіно складається з екрана й великої кількості крісел, які треба заповнити.
Альфред Хічкок. - Кіно як собака: голова —це бізнес, хвіст —мистецтво. Хвіст тільки зрідка крутить собакою. Джозеф Лозі.
- Кіноактор —це привид на простирадлі.
Р. Коннел. - Кінозірка — це людина, яка сидить на цукровому троні під зливою.
Марлон Брандо. - Кінозірка нової хвилі: 17-річна, яка вдає із себе 16-річну.
Жан-Люк Ґодар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Держава — це грошові мішки.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава — це те, що лишилося після олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто коли й залишає слід на землі, то хіба для слідчих.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто, деінде, подеколи ще звучить гордо!
Олександр ПЕРЛЮК - Диво не станеться, поки його не профінансувати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі "собірателя землі руської"...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Хіба це не вона та типова українська жінка, що, так ганебно випровадивши синів Тараса Бульби на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|