Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні коня без вуздечки не втримати, ні багатства без розуму.
Піфагор - Коли запитали Біонта, хто добрий дорадник, той відповів: "Час".
Піфагор - Перемагати в боях й простодушним не раз доводиться, розумом й мудрістю ж здолати лише ті можуть, хто добре думати здатні.
Аристід - Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Без горілки – нема говірки.
- Безсоромного гостя пивом з хати не витуриш.
- Біда з тими жінками, ми пиво пить, а вони за нами!
- Блажен муж, до церкви недуж, а до корчми чимдуж.
- Бувай здоров, розуме, не побачимося й завтра!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ніс, як буряк.
- Ніс, як кочерга.
- Ніс, як у дятла.
- Ніс, як черевик.
- Ніч, хоч в око стрель.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Єдиний критерій якості газети — її тираж.
Вільям Рандолф Херст - Жодна поважаюча себе риба не дозволить, щоб нїї загорнули в цю газету.
Майк РОЙКО - Журнали — це архіви дрібниць.
Вольтер - Журналісти, коли їсти нічого, — вони кусаються!
О.В. Іванов - За весь тиждень ні однієї світової катастрофи! Для чого ж я купую газети?
Карел Чапек
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люди — розумні: допетрали, що без грошей жити не можна, а без честі й совісті ще й як!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди бувають вдячні особливо тоді, коли їх критикують, не називаючи прізвищ.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди воліють водитися з тими, у кого гроші водяться.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди, продаючи один одного, непогано живуть.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люди, якi попадають в бiду, бiльш гостро, але не обов'язково... бiльш мислять.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло
Та ще й головочку.
Щоб моє тіло
Чумацькеє біло,
Щоб не чорніло,Од ясного сонця,
Од буйного вітру
Не марніло.
Чумацька пісня - "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!"
"Гей, рад би я, моя дівчинонько,
та й обидві подати,
Гей, насипано та сирої землі,
тяженько її підняти".
Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух.
Чумацька пісня - Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
