Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, що в житті цім без страху є, відповів: "Совість правдива".
Біант - Ніхто, хто у гріхах живе, хай у відчай не впадає. Відомо ж бо, що обкопування і присаджування змінюють посаджене єство, а душевний устрій може стримувати всяку недугу.
Біант - Мудрому мужу не гідно каятися, а – промислити.
Епіхарм - Кожен, хто чинить гріх, раб гріха.
Євангеліє - Благі Благим споконвічно створені були, так і грішні злими.
Сирах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Наші злидні всюди видні.
- Нашій кішці миші хвоста від'їли.
- Нашій кумі все просо на умі.
- Нашій кумі все просо на умі.
- Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вередує, як у греблі біс.
- Верещить, як дідько.
- Верещить, як порося в плоті.
- Вертиться, як білка.
- Вертиться, як в'юн в ополонці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Досконалості досягають не тоді, коли вже нема чого додати, а тоді, коли нема чого забрати.
Антуан де Сент-Екзюпері. - Дослідження громадської думки базуються на хибній думці, що громадськість має думку.
Тото. - Достатньо великий заголовок робить будь-яку новину великою.
З американського фільму "Громадянин Кейн". - Достовірне джерелоджерело, що затоплює країну чутками.
Сильвія Чиз. - Досягнувши мети, зауважуєш, що ти — засіб.
Геннадій Малкін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що ж іще реформувати, якщо вже нема що розкрадати?
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж тут поробиш, якщо треба робити?
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж у тих жінках хорошого, крім того, що вони розумні, добренькі, гарненькі і взагалі - сама досконалість?
Олександр ПЕРЛЮК - Що може бути важчим за порожні кишені?
Олександр ПЕРЛЮК - Що наше життя — виживання…
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|