Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ - Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Горе тому, що земля на йому.
- Дай Боже вмерти, та не під плотом.
– Не дай Боже звалитися під тином! - Дай Боже, з якийсь час лежати, а не нагло помирати.
- Боже, як прийде час умерти, не допусти довго лежати — кажи прийти смерти.
- Чудачка! Як умерла то й ногами не дриґає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Величається, як заєць хвостом.
- Величається, як куций бик у череді.
- Величається, як молода на весіллі.
- Величається, як свиня в берлозі.
- Величається, як свиня в дощ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Іноді доводиться перебільшувати свої вади, щоб звернули увагу на цноти.
Борис Крутієр. - Іноді думка стає цікавою завдяки помилці набирача.
Артур Казарян. - Іноді за традиційність видають звичайні штампи.
Микола Левицький. - Іноді задля точності до правди додають дрібну брехню.
Войцек Бартошевський. - Іноді критики хочуть, щоб з макового зернятка неодмінно виріс гарбуз.
Віктор Розов.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Страшна помста критика: книгу письменника обійти мовчанкою.
Юрій РИБНИКОВ - Відсутність думок породжує багатослів’я.
Юрій РИБНИКОВ - Немає цензури — залишилися радянські цензори.
Юрій РИБНИКОВ - — Ти схожий на мене, як дві краплі води, — сказала ксерокопія оригіналу.
Юрій РИБНИКОВ - Той, кого підносять, критики не терпить.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман - Над мертвих днів глухим намулом Ховає вогники оман. Євген МАЛАНЮК "Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|