Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА - Що вподобав, на те й перетворився.
Григорій СКОВОРОДА - Не за обличчя судiть, а за серце.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що громаді, те і бабі.
- Що менше брешеться, то спокійніше живеться.
- Що моє, то не наше.
- Що нам холод, коли козак молод.
- Що правда, то не гріх.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без догляду тільки мурашки плодяться.
- Без дощу виноград - одна шкірка.
- Без корму чекати від курки яєць - дуже довго.
- Без м'яса проживеш, а без хліба - пропадеш.
- Без роботи день роком стає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніяка геніальність не компенсує відсутність смаку.
Валерій Брюсов. - Ніяке залізо не може увійти в людське серце так моторошно, як крапка, поставлена вчасно.
Ісаак Бабель. - Нова думка — це здебільшого дуже стара банальність, у правдивості якої ми щойно переконалися на власному досвіді.
Артур Шніцлер. - Нова думка виникає за порівняння двох предметів, які ще не порівнювали.
Клод Адріан Гельвецій. - Нова думка завжди в меншості.
Томас Карлейль.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Легко стежити за кожним кроком жінки, якщо Ви у неї під каблуком.
Флоріан БОДНАР - Легше з'їсти того, хто не в своїй тарілці.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Ледве ставши хазяїном на власній землі, дехто тут таки став втікати у пошуках кращого життя за кордон.
Олександр ПЕРЛЮК - Лестощі приємні тому, хто любить перебільшувати свої успіхи.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Липкі руки чомусь завжди асоціюються з тривалим терміном.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не спиться... Знов чорнії думи
Обсіли, мов галич, мене... Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Не спиться", 1902 - Розжалобилася душа
У смутках непомірних, Що збулась радості життя І що опущена сама Йде по полях безмірних. Богдан ЛЕПКИЙ "Finalе", 1902 - Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|