Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби". Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр - Наскільки образиш, настільки маєш змогу милістю віддати, та не даєш.
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чешися кінь з конем , віл з волом, а свиня з свинею!
— ... а свиня об тин, як нема з ким. - Пан з паном, а Йван з Йваном.
- Де соколи літають, там ворони не пускають.
- Куди орли літають, туди сороки не пускають.
- Орел не пристає з воробцями.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як неживий.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
- Ходить, як панна.
- Ходить, як переляканий.
- Ходить, як по бритвах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Обіцянки забувають правителі, народ ніколи їх не забуває.
Джузеппе МАДЗІНІ - Облисіння — процес заміни причісування умиванням.
Леонард Луїс Левінсон - Образа вчителя краща за ніжність батька.
М. Сааді - Обходь коня зпереду, бика ззаду, а податкову стороною.
А. Нікітін - Один з парадоксів людського суспільства – стадність егоїзму.
Олег Денисенко
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мав свою точку зору, але вона чомусь завжди збігалася з точкою зору начальника.
Василь ТИТЕЧКО - Мені шкода тих дурнів, які, роблячи з мене дурника, думають, що я дурніший за них.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Ми дедалі більше стаємо господарями безвихідного становища.
Флоріан БОДНАР - Ми єдина родина, тому так багато бідних родичів.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ми з моїм кумом занадто рідко бачимося, щоби при зустрічі пити чай.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я стовп, поставлений на роздорожжу
На прастарих України полях, Взад і вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить не можу. Іван ФРАНКО "Д. Б.", 1906 - Може, долею ясною
Зацвіте й мій край. Олександр ОЛЕСЬ "Сніг в гаю...",1906 - Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Олександр ОЛЕСЬ "Яка краса: відродження країни!", 1908 - Вона в труні лежить, прекрасна Україна,
Лежить, немов жива, ще тепла на столі, З стражданням на устах і кров'ю на чолі. Олександр ОЛЕСЬ "Поставте келихи і оргії спиніть...", 1908 - Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! Скорпіони! Леся УКРАЇНКА "Руфін і Прісцілла", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|