Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Блудниці, що покаялися, бувають чесніше дівчат.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ми народ невольний — де нам узяти!
- Вже двірської полівки хлиснув, а оброкового хліба покушав.
- Цнота і покора не має місця у панського двора.
— ...А хто бреше і краде, поживеться добре. - Сільська собака, на й ся між двірські не мішає.
- Дати куницю (викуп за кріпачку, беручи її за себе заміж).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дурний, хоч кілок на голові теши.
- Дурний, як баран.
- Дурний, як боже теля.
- Дурний, як дірявий чобіт.
- Дурний, як довбня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Абсолютно неможливо написати твір, який би задовольнив усіх читачів.
Мігель Сервантес. - Абсурд створював текст без підтексту, мистецтво, захищене від інтерпретації.
Олександр Геніс. - Абсурдопереклад.
Андрій Вансович. - Автор звикає врешті-решт до своєї публіки, ніби вона є розумною істотою.
Генріх Гейне. - Автор може вчинити самогубство, цілячись у смаки публіки.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не бий на сполох в невідлитий дзвін.
Ліна КОСТЕНКО - Є вірші – квіти.
Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є – каторжани. Ліна КОСТЕНКО - Хіба це мало – незабутня мить?
Ліна КОСТЕНКО - А слово – струм.
А слово – зброя. А віще слово – вічове. Ліна КОСТЕНКО - Художнику, ти – пілігрим:
Йдеш по святих місцях людського духу. Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола ВОРОНИЙ "Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці, виє осоружне. Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави; Гріє здалека землю усмішка весни, Пробиваються проліски, трави. Олександр ОЛЕСЬ "Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова, І сповідаються поля, А слухає діброва. Богдан ЛЕПКИЙ "Сповідь землі", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|