Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА - Чисте небо не боїться блискавки та грому
Григорій СКОВОРОДА - Видно, що життя оживає тодi, коли думка наша, люблячи iстину, дослiджує стежини й, а зустрiвши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим свiтлом
Григорій СКОВОРОДА - Легенький повiтряний шум – випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселiсть уводить i оживляє душу. Мала птиця півень лева лякає, а миша – слона
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Будеш мати весілля: тато маму віддає.
- Погладив проти шерсті.
- Гладив-гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти!
- Ухопив за чесну гриву (за чуприну).
- Схватив добре за Боже пошиття.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Світить, як вогонь.
- Світить, як місяць.
- Світить, як сироїжка.
- Свічка блимає, наче очі виймає.
- Своя хата, як покришка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Один для мене – десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт - Одна машина може виконати роботу за п'ятнадцять звичайних людей. Проте жодна машина не здатна зробити роботу навіть за одну–єдину незвичайну людину.
ХАББАРД - Одним словом, не гине нічого, що гине зовсім, – Тому що природа завжди відроджує одне з іншого. І нічому не дає без смерті іншого народитись.
Лукрецій. - Підлий – завжди жорстокий; герой – великодушний.
Дмітрієв - Поки я товаришую з порами року, я не уявляю, щоб життя могло стати для мене тягарем.
Торо
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Президент видав указ: з 8 березня дівчат, котрі зважуються в наш час на заміжжя, нагороджувати медаллю «За мужність».
Віктор ІГНАТЕНКО - Президента щодня показують по телебаченню, аби народ не подумав, що він утік.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Прибічник залежності і рабства себе бачить тираном і рабовласником.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Пригріти чоловіка просто, складніше остудити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Прийшли податківці з ревізією, а пішли з провізією.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, —
За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі
Моє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899 - Слухай, рідна Україна,
стара мати-жалібниця,
голосом плачливим кличе
своє любеє дитя.
Іван ФРАНКО
"Іван Вишенський",
1900
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
