Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли спитали його, що в людині схоже з Богом, відповів: "Милостиня й істина".
Демосфен - Забудь про те, що дав комусь, а про те, що взяв, завжди пам'ятай.
Демосфен - Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям – ні, відповідав він: "Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні".
Діоген - Не від кожної людини те, що дає, приймай.
Благому недостойно годуватися злом. - Благочинність швидше в розумі людському вкорінена, а не з необхідності походить; не з незнання, не з пристрастей, не з облуди, а самовільно душею, що прагне, і щирістю.
Діон Римський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ніколи — і носа втерти.
- Працюємо до синього поту.
- Узялися за діло, як воші за тіло.
- Клопочеться, як квочка з курчатами.
- Кому до поту, а кому в охоту.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без підпалу і вогонь не горить.
- Без прочистки ліс вироджується.
- Без роси і трава не росте.
- Без хмари дощ не приходить.
- Без чорта болота не буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телебачення звужує уяву, радіо її розширює.
Террі Воган. - Телебачення здійснило революцію в спілкуванні між людьми, звівши його до двох реплік: "Що сьогодні в програмі?" й "На добраніч".
Гудман Ейс. - Телебачення існує для того, щоб виступати на ньому, а не для того, щоб його дивитися.
Ноуел Ковард. - Телебачення наблизило до нас упритул світ, який затуляє від нас телевізор.
Генрик Ягодзинський. - Телебачення належить народові. Так йому й треба.
Марія Арбатова.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якби наша Феміда не була із зав’язаними очима, Венера — з відірваними руками, а Вершник — без голови, Фортуна не показувала б нам спину.
Флоріан БОДНАР - Якби не народ, уряд не мав би проблем.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо бджоли не дають меду, то хоча б сусідів покусали, чи що!
Флоріан БОДНАР - Якщо в казці перемогло зло, то можна сміливо вважати цю казку дійсністю.
Микола ПАСЬКО - Якщо вам дали гарну освіту, то це ще не значить, що ви її отримали.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892 - Та вірую, що хрест мій не безплодний,
Що хрест отой — бездольний люд спасе, Запинить певно стогін всенародний, Вітчизні щастя принесе! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Сучасникові", 1894 - І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Леся УКРАЇНКА "І все-таки до тебе думка лине...", 1895 - О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами! Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Тебе... тебе забути нам?", 1895
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|