Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хибної уяви позбавитись про міських людей, марнославство знайдеш, та без розуму.
Філон - Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку.
- Колись і на моїм подвірї буде болото (худоба, а від неї і гній).
- Колись і в моє віконце засвітить сонце.
— Колись таки діждемось сонця в віконце. — Колись і перед моїми ворітьми сонечко зійде. — Ще і на моїх воротях сонце засвітає. - Колись і на нас сонечко гляне.
- Сонечко блисне, сорочечка висхне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Виє, як собака в гречці.
- Визвірився, як собака.
- Вийде воно, як слива на воді.
- Вийде, як камінь з води.
- Викрутився, як в'яла риба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Добре говорити — значить просто добре думати вголос.
Жозеф Ернест Ренан. - Добре, коли дбають, щоб за сказане заплатили; погано, коли говорять тільки те, за що платять.
Василь Лісовий. - Добре пише не той, хто добре пише, а той, хто добре думає.
Анатолій Аграновський. - Добре підвішений язик завжди чешеться.
Володимир Ломаний. - Добре поінформована людина — найнепотрібніша зануда у світі.
Альфред Вайтхед.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Можна будь-якою мовою не розуміти одне одного.
Юрій РИБНИКОВ - В гостях сміятися добре , якщо ви — бажаний гість.
Юрій РИБНИКОВ - Культурні люди, якщо й лаються, то — подумки.
Юрій РИБНИКОВ - Думайте про інших не тільки задля себе.
Юрій РИБНИКОВ - У невдячних коротка пам’ять та довгі руки.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ. Ми бачили багацько див з тобою, Ми бачили і взнали добре світ, Боролись ми не раз, не два з судьбою, І в боротьбі осипався наш цвіт. Од світу ми прегордого відбились, Та в старощах ще краще полюбились. Пантелеймон КУЛІШ "Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і темна була... Леся УКРАЇНКА "Нічка тиха і темна була...", 1893 - Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті, Марніє, в'яне, засиха, — Хоч в сні на вид твій оживає, Хоч в жалощах живіше грає, По-людськи вільно віддиха, І того дива золотого Зазнає щастя молодого, БАЖАНого, страшного того Гріха! Іван ФРАНКО "Чого являєшся мені...", 1896 - Краса жінки не повинна бути лише на те, викликувати любов...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. Іван ФРАНКО "Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|