Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека - Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій. - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі - Лоза приносить три грона: гроно насолоди, гроно сп'яніння і гроно огиди.
Анахарсіс - Люби ближнього твого, як самого себе.
Ісус Христос.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не шукай моря — у калюжі втопишся.
— Не море топить — калюжа.
- Ти хочеш на гору, а чорт за ногу.
- Коли б так за добро, як за лихо.
- Не мини мене мій батеньку, — не мине тебе і лиха година.
- Якби знав по чому корець лиха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Важке, як каменюка.
- Вбрався, як чорт.
- Велика, як гора.
- Великий, як ведмідь.
- Великий, як дуб.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не так складно померти за друга, як знайти друга, вартого того, щоб за нього померти.
Едвард Джордж Булвер-Ліптон - Невірність прощають, але не забувають.
Лафайєт - Немає людини більш самотньої, ніж та, що пережила кохану.
Хемінгуей - Низький душею той, хто соромиться своєї дружби з людьми, чиї недоліки стали всім відомі.
Вовенарг - Ніде я не почуваю себе так самотньо, як в натовпі, охопленому бурхливою веселістю а чи бурхливим горем.
Моем
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справжнiй ідеал — той, що живе й пiсля здiйснення.
Ростислав ДОЦЕНКО - Справжню ціну владі знає той, хто вже поплатився за неї.
Володимир ШАМША - Справжня демократія — це коли в країні кілька генпрокурорів, десяток грабіжників-олігархів, тисячі корупціонерів та жодного винного.
Олександр ПЕРЛЮК - Справжня Україна тоді настане, коли серед українцiв буде більше середини ніж окраїн.
Ростислав ДОЦЕНКО - Старі кадри у своїх кріслах не лишаться, але багато хто з них пересяде у нові крісла.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ
"На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
