Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Муж розумний і мудрий хай не відкине владу. Беззаконно ж бо розумного відсунути, а беззаконного наблизити. Нерозумні й ті, хто під владою є злих. Люто й гірко, як злі над добрими панують і невігласи над розумними.
Епіктет - Не перевіривши, не свари людину, спершу перевір та зрозумій і лише тоді осуджуй.
Епіктет - Ліпше зле слухати, ніж зле мовити.
Епіктет - Коли й багато лихих тебе обмовляють, то не бійся їх. Ніколи не будуть слова їх збігатись, бо не істинні вони. Коли ж два добродії ганять тебе, то бійся, бо істина за ними стоїть, – і тобі користь, бо викриття від них йде.
Мосхіон - Муж, котрий викриває, ліпше улесливого.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пізно дідові до школи йти.
- У доброго мужа жона, як ружа, а в лихого раба, жона, як жаба.
- Гризуться, як пси на голій кістці.
- Біда навчить розуму.
- Яку собі ружу урвеш, таку будеш пахати (нюхати).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лізе, як муха по соломі.
- Лізе, як сатана.
- Лізе, як сліпе теля в яму.
- Лізе, як черепаха.
- Лінивий, як бондарова корова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нічого поганого ми не кажемо про байдуже для нас.
Володимир Брюґґен. - Нічого понад міру.
Сократ. - Ніщо не дістається нам так дорого й не цінується так дешево, як гроші.
Борис Брайнін. - Ніщо не зашкодить мені не робити того, чого я не хочу робити.
Володимир Брюґґен. - Ніщо не існує реально, поки цього не покажуть по телебаченню.
Данієль Бурстин.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Іноді думаєш, що доля тобі всміхнулася, але виявляється, що просто ти її насмішив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Казав, що вірить у Бога, молився — грошам, а душу продав чортові.
Василь БІЛОУС - Козел козлом лишиться, хоч ти йому роги відбий.
Анатолій СЕМЕНОВ - Коли в тебе обмаль грошей, ти починаєш за ними полювати, коли багато — починають полювати за тобою.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Коли рибалки розводять руками, то, як завжди, розводять.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
