Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли вода не біжить за тобою, сам за нею йди. (азерб.)
- Коли зуб захитався, у роті не вдержиться. (азерб.)
- Коли осел реве, соловей мовчить. (азерб.)
- Коня купувати посилай молодого, наречену вибирати — старого. (азерб.)
- Краса — корона, та не всім судилась. (азерб.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ходить, як кицька.
- Ходить, як лин на дні.
- Ходить, як мокра курка.
- Ходить, як неживий.
- Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Закрийте двері перед усіма помилками, і істина не зможе увійти.
Рабіндранат ТАГОР - Кожен має право на помилку, але не кожному дозволено вчасно помітити її.
Юзеф Йотем - Коли помилки будуть зустрічатися рідше, вони виростуть у ціні.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Людина рідко помиляється двічі — зазвичай, разів зо три або й більше.
Джон Перрі Барлоу - Людина, що не робить помилок, одержує накази від тих, хто їх робить.
Герберт Прокноу
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Таке враження, що в багатьох наших судах ще не ступала нога правосуддя.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Таке враження, що всі ковалі свого щастя страйкують.
Віктор КОНЯХІН - Таке враження, що народ на всіх виборах голосує за дерибан, корупцію, розгул злочинності.
Олександр ПЕРЛЮК - Таке враження, що органи державної влади у нас відокремлені від держави.
Олександр ПЕРЛЮК - Такий мудрий народ, а зрозуміти, чому біля державного керма мають бути крадії-мільйонери, ніяк не може.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
