Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер - З дружиною при чужих не песться і не сварися: перше — знак дурості, друге — сказу.
Клеовул - З ким поведешся, від того й наберешся.
Луцiй Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішло личко по ремінчику (плітки, брехня).
- Сам блудить, а других судить.
- Самі в гріхах, як в решках, а ще й людей судять.
- Про мене словами, а про себе дзвонами (якщо на мене говорить тенденційно).
- Нехай дзвонять, поки охоту згонять!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- З'їв, як за себе кинув.
- Злазяться, як мухи після морозу.
- Злетів у небо, як сокіл.
- Злий, аж у роті чорно.
- Злий, як вовк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Убити словом можна тільки начитану людину.
Володимир Ломаний. - Ув'язнені дивляться денні передачі телепрограми. Це частина їхнього покарання.
NN - Угору вилазять у тій самій позі, що й повзають.
Джонатан Свіфт. - Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає.
Володимир Яворівський. - Украсти думки буває часто злочинніше, ніж украсти гроші.
Вольтер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За мовне винародовлення народу Церква несе найбільшу відповідальність.
Іван Огієнко - Пам?ятаймо: хто міцний у рідній мові, той міцний і в батьківській вірі.
Іван Огієнко - Церква, що допускає мовне винародовлення своїх вірних, тратить у них свій авторитет, цебто шкодить сама собі.
Іван Огієнко - Церква недержавного народу мусить свідомо взяти на себе й обов?язки рідномовного виховання вірних, бо ж хто не міцний у рідній мові, той не міцний і в вірі батьків своїх.
Іван Огієнко - […] кожний священник повинен добре знати літературну мову й вимову народу, якому служить.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964 - Давно відомо, що можна бути ідейним ворогом певної системи і водночас психологічно бути її частинкою.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
