Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека. - Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дружать, як кіт з собакою.
- Дружба — найбільший скарб.
- Дружба — як дзеркало: розіб'єш, не складеш.
- Дружба дружбою, а служба службою.
- Дружба родиться в біді, а гартується в труді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шия, мов у жирафи.
- Шия, хоч обіддя гни.
- Шкварчить, як вишкварки на сковороді.
- Шкідливий, як кошеня.
- Шкідливий, як тхір.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає відповіді принизливішої, ніж мовчання.
Мішель МОНТЕНЬ - Немає дурнів більш нестерпних, ніж ті, які не зовсім позбавлені розуму.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає кращого засобу розпалити в комусь пристрасть, аніж самому залишатися холодним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає на світі стіни, якими б міцними не були її цеглини, яка б могла протистояти волі й думці людини.
Ж. АМАДУ - Немає нічого більш мізерного, дурного, огидного, жалюгідного, егоїстичного, злопам'ятного, заздрісного та невдячного, ніж Натовп.
У. Хезлітт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки жил треба витягти з ближнього, аби натрапити на золоту?
Флоріан БОДНАР - Вбиваючи в собі звіра, подумайте, чи не станете сиротою?
Флоріан БОДНАР - Сказав правду – тепер відбріхуйся.
Флоріан БОДНАР - Страшне не те, що все продається – жахає ціна.
Флоріан БОДНАР - Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
Петро Карманський
"Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз.
Задума квилить, шовкові вії
Срібляться ясним брильянтом сліз.
Петро Карманський
"Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
