Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вівдя вівці заганяла, до Івана все моргала.
- Від дешевої рибки не побіжиш стрибки.
- Від допитливості кицька здохла.
- Від жиру собаки казяться.
- Від Києва до Кракова – всюди біда однакова.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жив, як пес, загинув, як собака.
- Живе, мов сорока на тину.
- Живе, як бадилина при дорозі.
- Живе, як без сала (лою) каганець.
- Живе, як бобер у салі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ці акробати пера, ... ці віртуози фарсу, ці шакали ротаційних машин.
Ілля Ільф і Євген Петров. - Ці п'ятнадцятихвилинні трагедії я називаю "мильною оперою", бо без допомоги мила я не зронив би жодної сльози над її персонажами.
Оглядач газети "Крісчен сенчурі". - Цікаво, який уплив справляє громадська думка на формування громадської думки?
Вєслав Брудзинський. - Цінним ідеям безбатьківство не загрожує.
Цаль Меламед. - Цінності абстрактні, ціни конкретні.
Габрієль Лауб.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І прописні істини потребують, щоб їх часом нагадували.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Гордість – велика рушійна сила, рідна сестра високого почуття відповідальності.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Куди приходить мода, там умирає муза.
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Яке ще там у біса горе,
Коли серця у нас живі? Максим РИЛЬСЬКИЙ - Хай сміються з нас, глузують –
Нам байдуже, Бо замовкнуть, як почують Слово дуже. Максим РИЛЬСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь. Все брехня — Попи й царі... Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Псалом новий Господові
І новую славу Воспоєм чесним собором, Серцем нелукавим. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала, То вона б вам, добрі люди, Всю правду сказала! Степан РУДАНСЬКИЙ "Циган з конем", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|