Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій - Рече Господь: "Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби".
Євангелія - Мудрість над усіма чеснотами царює. Один же мудрець вільний та цар, хоча б і тисяча владик було над тілами їх.
Філон - Ті, що далекими землями блукають, прагнуть повернутись до Батьківщини своєї, а любомудри до мудрості.
Демонакс - Розумом можна вдачу набути, вдача ж розуму не здобуває.
Демонакс
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Батога з піску не сплетеш.
- Батьки бережуть доньку до вінця, а чоловікові берегти жінку до кінця.
- Бачить кіт сало, та сили мало.
- Без боргу немає торгу.
- Без імення і вівця баран.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потрібний, як собаці другий хвіст.
- Потрібний, як собаці п'ята нога.
- Потрібний, як торішній сніг.
- Потрібний, як у возі п'яте колесо.
- Потрібний, як у мості дірка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Здорова політика не вважає себе вправі копатися в совісті своїх поданих.
Буаст - Змусивши людини замовкнути, ви ще не переконали його.
Джон Морлі (1890-1923), англійський державний діяч - Знищити бюрократію стало тепер неможливо, бо знищення її доведеться доручити тим же самим бюрократам. Але, навіть знищивши стару бюрократію, вони тут же породять нову, ще більш ненажерливу, більш витривалішу і живучу.
Потьомкін, граф - Зрештою, тільки суд в демократичній країні визначає, винна людина чи ні.
Володимир Путін - Капіталізм — це те, чим займаються люди, якщо їх залишити в спокої.
Кеннет Мігоут
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Весілля відгуляли — ґулі порахували.
Флоріан БОДНАР - Вечірні новини починаються словами «Добрий вечір!», після чого розповідається, чому це не так.
Роман КРИКУН - Вигідно критикувати те, що давно минуло, обіцяти те, що колись буде, і мовчати про те, що діється сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Викручування рук — це насправді закручування гайок.
Віктор ІГНАТЕНКО - Від правосуддя найкраще ховатися в коридорах влади і у хащах політики.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш! Іван ФРАНКО "Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче, Осінь стернями блукає І за літом гірко плаче. Богдан ЛЕПКИЙ "В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі! Горіли брильянти в небеснім шатрі, І очі зоріли дівочі... Микола ВОРОНИЙ "Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно, Гне очерет додолу, шелестить, Мов звір в байраці, виє осоружне. Микола ВОРОНИЙ "Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита; Вже ціла земля довкола Ним прикрита. Богдан ЛЕПКИЙ "Перший сніг", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|