Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не бійтеся вбиваючих тіло, душі ж не здатних убити; а бійтеся більше тих, хто може і душу і тіло погубити в геєні.
Євангеліє від Матфея - Не відкривайся дружині і не ділися з нею ніякими таємницями: у подружнім житті дружина — твій супротивник, що завжди при зброї й увесь час вигадує, як би тебе підкорити.
ЕЗОП
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сказав би, та піч у хаті.
- Сказав, та не зав'язав.
- Сказане слово — срібло, а мовчання — золото.
- Сказано — велика птиця: як горобець!
- Сказано на глум, а ти бери собі на ум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
- Ухопило, як попа за живіт.
- Хапає, мов десять років не бачив (так їсть швидко).
- Хапає, як Мартин мило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бідні — єдина категорія людей, що думають про гроші більше, ніж багаті.
Оскар УАЙЛЬД - Бідність зменшує гордість: порожньому мішку важко триматися стійма.
А. Дюма-син - Бійтеся першого поруху душі, бо він, звичайно, найблагородніший .
Шарль ТАЛЕЙРАН - Білу сорочку варто надягти два рази. Потім вона робиться сірою, і її ще довго можна носити.
Hікіта Богословський - Більше усіх ризикує той, хто не ризикує.
Іван Бунін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Неправда, що все купується, своїм людям усе роздається за «так».
Олександр ПЕРЛЮК - Неспійманий — значить мафіозі.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніколи не знаєш, де зустрінеш своє кохання — будь пильним!
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто не працює, всі виводять країну з кризи.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто не працює, всі зайняті служінням Батьківщині.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
