Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
Конфуцій - В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
Конфуцій - Ніколи не міняється лише вища мудрість і сама велика дурість.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Убрали, як ма смерть.
- Як ся вбрав, — так його і врікли.
- Не пади пороше, на моє хороше.
- Хоч голий, та в поясі.
- На нозі чобіт рипить, а в борщі трястя кипить.
– Чоботи скриплять, — а горшки без сала киплять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як вітер у полі.
- Бігає, як вовк по степу.
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мораль древніх була простою й сильною, отож велич завжди була на боці витонченості, а гумор — завжди на боці вульґарності.
Юкіо Місіма - Мораль, етика, закони, звичаї, віра, доктрини — це все дрібниці. Дійсно важливо тільки щоб чудове стало нормою.
Генрі Міллер - Моя країна — весь світ, моя релігія — творити добро.
Томас Пейн - Моя помилка полягає в тому, що в дитинстві я прийняв чудове за норму.
Сартр - Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.
Жан Кокто
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Знати треба не лише, що робити, а й скільки за це дають.
Віктор ВОВК - Зустріч з величчю робить нас скромнішими.
Г. Тютюнник - І безголові хотіли б мати лавровий вінок.
Юрій БЕРЕЗА - І власник, і посередник у торгівлі – одного поля ягоди, які покупцеві важко розкусити.
Юрій БЕРЕЗА - І на Пегасах галопують вершники без голови.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає, То послі торба спать не дасть. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати Ноги чиєїсь постола. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ "Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|