Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА - До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не стане левом кіт, не буде молодим дід.
- Не та господиня, що горланить, а та, що добрий борщ варить.
- Не та дівка, що лице красить, а та, що коло печі мастить.
- Не та сирота, що роду не має, а та сирота, що долі не має.
- Не так хутко загоїться, як біда скоїться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не хоче, як коза сіна.
- Не хоче, як писар хабара.
- Не хоче, як старець гривні.
- Не шелести, як віник по хаті.
- Невчасна велич страшна, як неміч.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Але хіба російська урядова машина — не те ж саме, що військова окупація, в якій громадянська влада і юридична ієрархія організовані на військових засадах і яку народ повинен оплачувати?
Карл Маркс - Більшість тиранів вийшла, власне кажучи, з демагогів, які завоювали довіру народу тим, що обмовляли знатних.
Аристотель - Боїмось жорстких рішень; проте вони відповідають сильним духом, мужні характери полягають у крайнощах.
Ніколя де ШАМФОР - "Вище голову!" — сказав кат, одягаючи петлю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - "З одного хреста можна було би зробити дві шибениці", — із презирством сказав фахівець.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли ти не фаховий мовознавець, не мішайся до вироблення правопису, справи виключно фахової; коли ж фаховець — працюй тільки для добра свого народу.
Іван Огієнко - Священник мусить добре усвідомити, що мати — то найміцніша твердиня збереження рідної мови, а тому повинен при кожній нагоді, особливо ж на сповіді, нагадувати жінкам про їхні рідномовні обов?язки.
Іван Огієнко - Для розвитку культури й всенаціональної свідомости народу стокрот корисніш мати один, хоч і недосконалий, але соборний правопис, аніж правописи індивідуальні (особисті), хоч би й ліпші.
Іван Огієнко - Кожна анархія — правописна, термінологічна чи мовна — тягне за собою й анархію духову, найбільшого ворога недержавного народу.
Іван Огієнко - Ціле громадянство мусить добре пам?ятати, що тільки рідна школа виховує національно сильні одиниці й морально міцні характери.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма! Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте, А мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і пить. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть; Не ангели — такії ж люди, Колись нам треба всім пропасть. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає, То послі торба спать не дасть. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб їлось і пилось,
Щоб хотілось і моглось! - Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|