Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді - Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті.
- Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.
- Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.
- Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.
- Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею, перестали ходить і з водицею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Товстий, як бичок.
- Товстий, як кабан.
- Товчеться, як Марко по пеклі.
- Товчуть його, мов дурного.
- Тонка, мов опеньок засушений.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Поезія є образ, це так; але не ярмарок образів! Дзеркало не складають з окремих дзеркал.
Фрідріх Геббель. - Поет — це істота, яка витає в хмарах, але завжди знаходить редакційну касу.
Магдалена Самозванець. - Поет є засіб існування мови.
Йосиф Бродський. - Поет може витримати все, крім друкарської помилки.
Оскар Уайльд. - Поет не боїться впустити в себе стихію й не боїться, що вона розірве його на шматки.
Євген Євтушенко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дивитимешся на дружину як на друга — житимеш без дітей.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Диктатура, яку всі ненавидять, — розумних, чесних і справедливих.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Динозаври вимерли, бо не змогли пристосуватися до зміни курсу партії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Для тимчасових правителів час — гроші.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Добра і чесна людина завжди перебуває поза законом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода,
А що цвіте да без цвіту?
Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
Русальна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
