Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зміни ставлення до речей, що тебе турбують, і ти будеш від них у безпеці.
Марк АВРЕЛІЙ - Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела.
Абу-ль-Фарадж - Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій - Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- От не було на молодиці, та сталось на стариці!
- Не мав лиха, так оженився!
– Оженився на свою біду.
- Купив собі біду, та за свої гроші.
- Не видав хтось кислого, та в рощину впав.
- І то, і долото, (як говорять, що їм треба багато діла робити).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я ніколи не говорив, що всі актори — бидло. Я говорив, що з акторами варто поводитися, як з бидлом.
Альфред Хічкок. - Я ніколи не думаю, коли пишу. Не можна робити дві справи одразу й обидві добре.
Дон Маркіс. - Я нічого не маю проти пліток, хоча б і злостивих. Плітка робить людей набагато цікавішими, ніж вони є насправді.
Олівер Гассенкамп. - Я остерігаюся журналістів. По-моєму, вони віддають інтерв'ю до друку до того, як зустрінуться з "об'єктом". Самі задають запитання й самі на них відповідають. Воно б і нічого, тільки, на жаль, відповіді виходять щораз інші.
Дар'я Донцова. - Я пишу для себе, а друкую для грошей.
Олександр Пушкін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не викидайте гроші на вітер — природа хабарів не бере.
Степан АБРАМ’ЮК - Не впізнати пана по халявах, коли він уже в білих капцях.
Флоріан БОДНАР - Не все в житті вимірюється грошима, можна й золотом.
Василь ТИТЕЧКО - Не встиг прокинутися, як знову споночіло.
Юрій БЕРЕЗА - Не встигають вирости крила, як уже треба на небо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі.
Євген МАЛАНЮК
"Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
