Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Скупий, аж синій.
- Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Пан з паном, а Іван з Іваном. Панки б'ються, а в нас чуби рвуться. Пани б'ються, а в мужиків боки болять.
- Слава ліниво повзе, а безслав'я блискавицею мчить.
- Слизький, як циганська дитина.
- Слізьми біді не поможеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розплакався, як мала дитина.
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
- Розпливлось усе добро, як липове клиння.
- Розпливлось усе добро, як піна на воді.
- Розпустився, як циганська пуга.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Неможливо відібрати у людини те, чого їй не дано.
Ларні - Нічого не вартий той, хто вартує лише себе самого.
ВОЛЬТЕР - О, Луцилій! Чому ти дивуєшся, що подорожі тобі не допомогли? Адже ти всюди за собою возив себе самого.
СЕНЕКА - Обов'язок – це любов до того, що сам наказуєш собі.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Один для мене – десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим відрізняється шахтарська праця від праці чиновників — видно по їхніх пенсіях.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим довше ви будете мовчати, тим скоріше завиєте.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим довше живеш, тим більше журишся, що життя таке коротке.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим довші в жінки ноги, тим легше їй іти до своєї мети.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим довші у жінки ноги, тим легше чоловікові знайти для них місце у своєму серці.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,
Щоб самим не впасти в них!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
