Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить закон твердий мати, а справи – світлі. І рівний будеш Богові, як не вчиниш нічого, його не гідного.
Демокріт - Коли лихословив його хто, що нечистими місцями ходить, відповів: "Сонце також нечисті місця освітлює, та не оскверняється".
Діоген - Сліди благих мужів час не згладжує, велич померлих осяює.
Еврипід - Бог може сотворити що схоче, людина ж та добра, яка корисне обмірковує.
Аристотель - Хай не зваблять тебе мужі нечестиві, не ходи одним шляхом з ними, а відхили ноги свої від стезі їх, ноги ж бо їх до зла простують, і швидкі вони на пролиття крові.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Людина снує світом, а бджола – цвіт
- Мала мати одну дочку та купала у медочку.
- Мали глек меду та взяли й розбили.
- Мали_спілку – мед і горілку.
- Малі діти просять меду, а дорослі – грошей.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
- Надувся, як жаба на пеньку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Плагіатор вічно боїться бути обікраденим.
Семюел Кольрідж - Плагіатори, спіть спокійно. Муза — жінка, вона рідко зізнається, хто був першим.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Плакати — не завжди значить страждати.
Мадлен Жанліс - Плітка — радіо сатани.
Саша Гітрі - Пліткар — той, хто говорить з вами про інших; зануда — той, хто говорить з вами про себе; а блискучий співрозмовник — той, хто говорить з вами про вас.
Лайза Керк
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Любов до Вітчизни квітне кров’ю на прапорах Вітчизни.
Лев СИЛЕНКО - Безумство залюблених у Вітчизну – мудрість національної волі.
Лев СИЛЕНКО - Образа – овоч глупих людей. Не споживай його.
Лев СИЛЕНКО - Хто не вміє ненавидіти ворогів, той не вміє любити приятелів.
Лев СИЛЕНКО - Коли є фронт, непослідовні повинні у тилу пасти стада і бути під наглядом послідовних.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|