Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На звивистих шляхах, по горбах i через глибокi рови мчить недосвiдчений вершник, якщо вiн погано править конем.
Григорій СКОВОРОДА - Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володiє.
Григорій СКОВОРОДА - Як хто посiє в юностi, так пожне в старостi.
Григорій СКОВОРОДА - Найкраща помилка та, якої допускаються у навчаннi
Григорій СКОВОРОДА - Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня вiдсутнiсть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кума до кума хоч в решеті, а припливе.
- Кумова хата горіла, а моя тітка руки нагріла — ось ми й родичі.
- Кумова хата горіла, а моя тітка руки нагріла – от ми й родичі.
- Кумова хата горіла, а моя тітка руку нагріла – от ми й родичі.
- Куняє, як дід проти сонця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Щоки червоніють, як червоні яблука в саду.
- Щоки, як кавуни.
- Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці.
- Язик, мов лопата, строчить, як з автомата.
- Язик, що й на припоні не втримаєш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу.
Павло Тичина - Як мені даровано багато,
скільки в мене щастя, чорт візьми!
— На землі сміятись і страждати,
Жити і любить поміж людьми!
Василь Симоненко - Який довершений витвір — людина!
Вільям Шекспір - Багато чого я навчився у своїх наставників, ще більше у своїх товаришів, та найбільше у своїх учнів.
Талмуд - Будь найкращим, набувай багатства, але залишайся скромним.
Гордон Драйден
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр Довженко - Натхнення — це такий гість, який не любить відвідувати лінивих.
Петро Чайковський - Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович - Наші змахи крил у Всесвіт є найвищим призначенням Людини, стати чистою подобою Творця.
Олексій Нестеренко - Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
