Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба не мертвою є душа, позбавлена iстинної любові?..
Григорій СКОВОРОДА - Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов.
Григорій СКОВОРОДА - Що зберiгає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина кінець, альфа і омега.
Григорій СКОВОРОДА - Любов ніяким чином не може бути вiчною і мiцною, якщо породжується тлiнними речами, тобто багатством...
- Все минає, любов же нiколи, все тебе облишить, крiм любого, в тобi сущого.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Господи, поможи, та нікому не кажи.
- Господи-боже, чи мав ти гості?
- Господиня: сорок грядок — одна диня.
- Гостей три дні вітають, потім — проклинають.
- Гостинець від пана – прикмета погана.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весняне сонце як дівчини серце.
- Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
- Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
- Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
- До першого грому земля не розмерзається.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Афоризм — це добре відредагований роман.
Володимир Голобородько. - Афоризм — це думка в стані піднесення.
Анатолій Брейтер. - Афоризм — це думка, яка виконує пірует.
Жорис де Брюйн. - Афоризм — це думка, яку висловила сестра таланту.
Олександр Ратнер. - Афоризм — це літературний твір, який пишуть для плагіаторів.
Антон Лігов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де ж бо цнота крісло має,
Там близько і нецнота поруч засідає.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Не заносся, людино, тебе це обманить.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Хизуватися пишне, не варто, небоже,
Думка людська здурити сама себе може.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Та як думку не може ніщо перегнати,
То й непевності мислі нічим не здолати.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Що на землі назвемо: вічне і незгасне,
Коротше од хвилини, бо воно дочасне.
Іван ОРНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Підлисє". 1830 - Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Причинна", 1837 - По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тополя", 1839 - І все то те, вся країна,
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає...
І нема тому почину,
І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Село! і серце одпочине.
Село на нашій Україні —
Неначе писанка село,
Зеленим гаєм поросло.
Цвітуть сади; біліють хати,
А на горі стоять палати,
Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
