Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гроші — рушійна сила війни.
Ціцерон. - Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду.
Публілій Сір - Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг.
Кабус. - Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жив так, як блоха в кожусі.
- Жив, як вареник у маслі.
- Живий про живе й думає.
- Живуть між собою, як риба з водою.
- Житло під вербою, а вкриваюсь бороною.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
- Вівцю, котра не тримається отари, заберуть вовки.
- Вівця вирощує руно не тільки для себе.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виховує все: люди, речі, явища, але перш за все, люди. З них на першому місці — батьки і педагоги.
Антон Макаренко (1888—1939, радянський педагог і письменник) - Вихователь повинен себе так вести, что6и кожен рух його виховувало, і завжди повинен знати чого він хоче в даний момент і чого він не хоче. Якщо вихователь не знає цього, кого він може виховувати?
Антон Макаренко (1888—1939, радянський педагог і письменник) - Навчити людину бути щасливою — не можна, але виховати її так, щоб він був щасливим, можна.
Антон Макаренко (1888—1939, радянський педагог і письменник) - Від лікарів і вчителів зазвичай вимагають дива, але якщо диво здійснюється — ніхто не дивується.
Марія фон Ебнер-Ешенбах (1830—1916, австрійська письменниця) - Вся гордість учителя в учнях, в зростанні посіяних ним зерен.
Дмитро Менделєєв (1834—1907, російський хімік)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сьогодні відвів душу. І відразу на небеса.
Василь ТИТЕЧКО - Табличка у психлікарні: «Палата лордів» .
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Тайво отримав м’яч, віддав його на Бетао, той далі на Велозу, Велозу на Вукоєвича, Вукоєвич на Краньчара, Краньчар на Ідеє. Удар! Гол! Ура! Українці виграють!
Василь ТИТЕЧКО - Так рвонув уперед, що втратив своє обличчя.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Таланти ростуть швидше, якщо їх частіше прополювати.
Микола ПАСЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
