Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де немає сорому і смиренності, дівиця як стерва буває.
Петро I - Дивися на справу, як на важку, і вона в підсумку не буде важкою.
Лао-ЦЗИ - Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство, і байдужа до того, що безповоротно линуть дні її життя.
Абу-ль-Фарадж - Дитинств варто шанувати найбільше.
ЮВЕНАЛ - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вичисти ніс, бо вже булоби бідному Жидові помастити віз.
- Чепурненька — як мазничка, на голові стрій, а коло заду, пробачте, з лопатою стій.
- Одна на мені, друга в помелі.
– У мене одежі — одежі! одна в помелі, друга на мені — от і всі. - Ходить як деркач (нема на нього путящої одежини).
- Такий чистий, як жидівський пантофель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Їсть, як циган марципани.
- Йому забожитись, як собаці муху з'їсти.
- Казала Настя, як удасться.
- Каламутна, як кисіль.
- Калинова вітка, як рідная тітка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто ж досліджує на ляпасі відбитки пальців?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Хто перший зрозумів жарт, той має ще досить часу зробити вигляд, що його не зрозумів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Цінуй слово. Кожне може бути твоїм останнім.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Час робить своє. А ти, людино?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Через боягузтво ховав свої думки у чужих головах.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Дружба дружбою, а кордон — на замку!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дружба небезпечна не тільки обіймами, а й «мостами» дружби.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дружина думає про шуби і дітей, щоб вони батька працювати примушували.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дует у балеті вчить, як мають поводитися чоловік і жінка після медового місяця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Думати про дітей і сім’ю — не красти для них, а вчити їх уміти думати про себе.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток... Іван МАНЖУРА "Уривок", 1889 - Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі, Бо єсть Божая правда на світі, Та розсуде і вас, і її! Іван МАНЖУРА "Нечесна", 1889 - Не може древо ледаче давати плоду доброго.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1890 - І западе в живі серця
За правду обида, До жорстоких катів мерця Сплодиться огида. Василь МОВА "Заповіт засланця", 1890 - Тут одна лиш стежка бита
Вас до правди доведе. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|