Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Краще мати на милиці, ніж батько на коні.
Норв. - Краще мати рану від того, хто любить, ніж поцілувати того, хто ненавидить.
Баскськe - Краще молода удовиця, ніж стара дівиця.
Євр. - Краще негарна жінка для себе, ніж гарна — для інших.
Євр. - Краще нікого, як лихого.
Киргиз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Падає, як гілка з дерева.
- Падає, як підкошений колос.
- Пазури, як у поліського злодія.
- Палає, як у гуті.
- Палає, як у печі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хворий видужає, п’яний протверезиться, чорноволосий — посивіє, але дурень залишиться дурнем.
Шолом-Алейхем - Хто відчуває несвободу волі, той душевнохворий; хто заперечує її, той дурний.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурний.
Публій Сір - Чим рідше відкриваєш рот, тим менше чуєш глупоти.
Михайло ГЕНІН - Що особливо шкода, що розум людський має свої межі, тоді як дурість людська безмежна.
Олександр ДЮМА-син
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр ДОВЖЕНКО - Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство. Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт звання освіченого народу.
Іван ФРАНКО - Народи до свободи ідуть од природи.
Касіян Сакович - Нас багато! Особливо на заробітках.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Нас жде невіддячений труд!
Павло Грабовський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ
"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський
"Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
