Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон - Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн - Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Брехун на всі заставки.
- Брехун раз на рік правду скаже, та й то кається.
- Бреше — і не заїкається.
- Бреше — і оком не моргне.
- Бреше — як шовком шиє.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
- Сильний, як орел.
- Сильний, як слон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіча вірність може набриднути, жіноча – ніколи.
Оноре Бальзак - Чудеса там, де в них вірять. І чим більше вірять, тим частіше вони трапляються.
Дені Дідро - Чужа душа — темний ліс.
Своя — тим більше. Іван Бунін - Шахи виховують схильність до самостійного мислення, а тому не слід їх заохочувати.
Фрідріх Великий - Я заплакав та повірив.
Франсуа-Рене де Шатобріан
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ваше "Все по барабану!" відгукнеться на чиїйсь шкурі.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - виправдати сьогодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Влади завжди мало тим, хто не вміє нею розпорядитись.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Говорити правду — викликати вогонь на себе.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Горобці, які дивляться зверхньо, вважають себе орлами.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Думи мої, думи мої,
Де ви подівались, Нащо мене покинули, Чому одцурались? Михайло Петренко "Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! Тарас ШЕВЧЕНКО "Не для людей, тієї слави...", 1848 - А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата. Тарас ШЕВЧЕНКО "Хіба самому написать...", 1849 - Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|