Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той розумний, хто вміє відрізняти добро від зла, а той, хто з двох бід вміє вибрати меншу.
Талмуд. - Не тому він мудрий, що багато говорить. Спокійного, вільного від ненависті, кому не відомий страх — називають "мудрим".
Дхаммапада. - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Невідома біда завжди навіює більше страху.
Публілій Сір - Нема надії — значить є надія.
апостол Павло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як бур’янів густо, то в коморі пусто.
- Яка власть — така й снасть.
- Яка Яна — така й шана.
- Якби не був свинуватий, то не був би багатий.
- Якби не Василі, то не було б людей на селі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обрид, як собаці редька.
- Обридло, як бабі жнива.
- Обріс, як піп.
- Обскубаний, як курка з базару.
- Один у хаті, як макогін у макітрі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не варто тримати в своєму будинку нічого, окрім того, що ви вважаєте або корисним, або гарним.
Уільям Морріс - Не вірте нічому, неважливо чи прочитали ви це, чи почули, якщо це суперечить вашому розуму. Навіть якщо це скажу я.
Гаутама Будда - Не занедбуй і не нехтуй жодної хвилини: кожна з них — безмежно цінна у плетінні полотна твого життя.
Мішель Куаст - Не існує просвітління поза повсякденного життя.
Тік Нат Хан - Не існує такої речі, як інтелектуальна власність.
Жан-Люк Годар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіщо деяким совість, коли у них є приватна власність!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Навіщо думати про народ? У нього своя голова.
Іван МЕЛЬНИК - Надоптиміст: кричав «Ура!», утікаючи.
Микола СЛЬОЗКО - Найбільше кричать "рятуйте" ті, хто підливає лою у вогонь.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найпростіший спосіб самообслуговування – реготати з власних дотепів.
Микола СЛЬОЗКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
