Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається...
Григорій СКОВОРОДА - Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.
Григорій СКОВОРОДА - Коли вовк грає на свирiль, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, годi не смiятися. Кожна нешкiдлива невiдповiднiсть смiшить. А коли вже вовк став пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником – це не жарт, а бiда. О коли б ми пiзнали, як це суспiльству шкiдливо.
Григорій СКОВОРОДА - Довго сам учись, коли хочеш учити iнших. В усiх науках та мистецтвах плодом є правильна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хоч сух, та злий дух.
- Е, чоловік! Чорт заволік.
- Є і в тебе блохи, та нікому вигнати.
- Це ще тютя, з поливаним носом.
- Зла личина.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
- Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
- Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев - на холодне літо.
- Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.
- Яр-весна - наш отець і мати: хто не посіє - не буде збирати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тим, які понад усе ставлять слово, кажу: слово безплідне, якщо воно не має Мети.
Лев Силенко. - Тиск громадської думки мов тиск атмосфери: побачити його не можна, проте на кожний квадратний дюйм тиснуть шістнадцять фунтів.
Джеймс Рассел Ловелл. - 1969 року я надрукував невелику книжку про скромність. Ця піонерська праця, наскільки я знаю, залишилася неперевершеною.
Лорд Лонґфорд. - Тисячі тонн словесної руди.
Володимир Маяковський. - Тиша — це мова, якою говорить до людини Бог.
Богдан-Ігор Антонич.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що не дозволено шоферу, те дозволено автоінспектору.
Наталія ІВАНКІВ - Щоб вас постійно згадували, позичте тризначну суму грошей.
Василь МОМОТЮК - Щоб відірватись по повній, спочатку треба по повній налити.
Віктор ІГНАТЕНКО - Щоб до кінця зрозуміти жінку, треба ще до кінця дожити.
Флоріан БОДНАР - Щоб стати олігархом, треба красти так, ніби тебе ніхто не бачить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|