Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лакон, немічний тілом, на бойовище йшов. Спитали його:"Куди йдеш?" Відповів він: "За Батьківщину хочу вмерти".
- Міцніший той, хто бажання перемагає, а не ратників. Лише той лютий та хоробрий, хто себе подолає.
Аристотель - До того, хто за тебе сильніший, не доторкайся: який вже дотик горшка до котла – сам доторкнеться, сам і розсиплеться.
Сирах - Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З поганої вівці хоч шерсті жмут.
- З своїм уставом не ідуть в чужий монастир.
- З села вийшов, до міста не дійшов.
- З цього користі, як з козла молока.
- З’їв, як за себе вкинув.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дівка, як вогонь.
- Дівка, як горлиця.
- Дівка, як тополя.
- Дівка, як ягідка.
- Дівчина росте, як квітка в саду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- З папером для періодичних видань не буде ніяких проблем, коли його витягнуть з ковбаси, якою нас годують.
Андрій Крижанівський. - З пліток можна багато довідатися про пліткарів.
Александр Кумор. - З правових питань: до скількох трупів дозволено помилятися?
Станіслав Єжи Лец. - З приводу прикметників. Якщо сумніваєшся — викресли.
Марк Твен. - З тими людьми, які не мають жодних вад, проблема полягає в тому, що здебільшого можна бути впевненим у наявності в них якихось страшенно дратівливих чеснот.
Елізабет Тейлор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де я – там і буде Вітчизна.
Оксана ЗАБУЖКО - Нація, котра мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно.
Оксана ЗАБУЖКО - Провінція впізнає свій шанс як шанс лише по тому, як він стане минулим.
Оксана ЗАБУЖКО - Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху.
Оксана ЗАБУЖКО - Імперії коштують дорого – і не лише колоніям.
Оксана ЗАБУЖКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
