Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як до дому ж якого ви ввiйдете, то найперше кажiть: "Мир цьому дому".
Євангеліє від св. Луки - Просiть - i буде вам дане.
Євангеліє від св. Луки - ...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Євангеліє від св. Луки - Ключ розумiння.
Євангеліє від св. Луки - Глядiть, остерiгайтеся всякої зажерливостi, бо життя чоловiка не залежить вiд достатку маєтку його.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І комар кобилу загризе, коли вовк поможе.
- Як не дасть Бог смерті, то чорти не візьмуть.
- Що з горшка вибіжить, того не позбираєш.
- Тільки перекотиполе свій корінь покидає.
- Шило з мішка вилазить, а правда — звідусіль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пропало, як панщина.
- Пропало, як царські гроші.
- Пропаще, як слина.
- Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.
- Противна, як старцеві гривня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Гармати стріляють по горобцях, бо у них дефіцит пороху.
Віктор КОНЯХІН - Коли бутерброд падає червоною ікрою вниз, ікра стає чорною.
Віктор КОНЯХІН - Коли закони працюють – платиш податки, коли не працюють – платиш хабарі.
Віктор КОНЯХІН - Кріт вимагає сліпого поклоніння.
Віктор КОНЯХІН - Не місто, а квітник: всюди розквітла злочинність!
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожний отаман добрий, коли матиме добрих помічників.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - На вогні і камінь часами тріскає.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Зрада не є рятунком для здеморалізованих.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Тіло кожного зрадника рознесуть звірі і птахи.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ - Героїзм і смерть не завжди йдуть в парі з мудрістю.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лиш праця світ таким, як є, створила,
Лиш в праці варто і для праці жить.
Іван ФРАНКО
"Як те залізо з силою дивною...", 1881 - І для тих нема там місця,
Що не мають чого їсти,
І тепер там ніде стати
Тим, що хочуть працювати;
І тепер там ніде жити
Тим, що мусять хліб робити!
Василь МОВА
"На степи!", 1883 - Не велике я поле зорав,
Та за плугом ніколи не спав.
Що робив, те робив я до краю
І всю силу, що мав я і маю,
На роботу невпинную клав.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Хлібороб". 1884 - ... Всі мусять бути благородними трудівниками на землі і для землі. Всі мусять почути себе членами великої людської родини.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - В похмуру годину за діло ти взявся,
В злигоднії часи ти жив-працювався.
Але невсипущий, твердий роботяга,
Із рук не пускав ти народного стягу.
Василь МОВА
"Ол. Як. Кониському", 1885
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
