Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрець не вільний від пристрастей, а помірний у пристрастях.
Арістотель - Мудрий не той, хто думає, що все знає, а той, хто розуміє, що знає мало.
Маттіас Клаудіус - Мудрий соромиться своїх недоліків, але не соромиться виправити їх.
КОНФУЦІЙ - Мудрий —хто знає потрібне, а не багато-дечого.
ЕСХІЛ - Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи,поки до них прийдеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коль б чоловік знав своє нещастя!
- Коли б знаття де упаду, то б соломки підстелив (то приказка як Москаль падав з черешні: "Соломи", кричить, "Соломи"!; а як вже впав, то каже — "ні! вже не треба").
- Якби знав де знайду, то б туди пішов; а як би знав де загублю, то б туди не йшов.
- Не знаєш з котрого боку зайти.
- Пішло щастя в ліс по пруття.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Битливій корові - ходити з колодкою.
- Біб - половина хлібова.
- Біб - то напиханий хліб.
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бестселер: книга, яку добре розкуповують тому, що вона добре продавалася.
Данієль Бурстин. - Біда луні, яка запізнюється.
Вєслав Брудзинський. - Бійся не тих, хто сперечається, а тих, хто уникає суперечки.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Більша чи менша міра поваги до автора залежить від більшої чи меншої подібності його ідей до ідей читача.
Клод Адріан Гельвецій. - Більше почуття! Особливо почуття міри.
Сергій Скотников.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скупий платить двічі, а нескупий — удвічі більше.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Смажена їжа шкідлива для здоров’я, а варена та печена — для гаманця.
Юрій БЕРЕЗА - Сон — єдине безкоштовне задоволення, що в нас поки що залишилось.
Валентина БУГРІЙ - Соромно брехати тільки перший раз. А далі...
Юрій БЕРЕЗА - Спершу купив жінці каблучку, а вже потім вона почала викаблучуватись.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На добраніч, усім на ніч!
Дайте одпочити...
Хто кохає мене щиро —
Не буде будити.
Пантелеймон КУЛІШ
"На добраніч", 1862 - Гей, друже мій темний,
Над силу ума
Вже дужчої сили
Й на світі нема.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863 — 1888 - Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
Назва комедії, 1872 - Марко Проклятий.
Олекса СТОРОЖЕНКО
Назва повісті, 1874 - Ах вернися, молодосте,
Раз до мене в гості!
Визирати тебе буду
На кедровім мості.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Молодосте...", 1876
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
