Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ - Завжди продажна куплена вірність.
СЕНЕКА - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх - Заводити власних друзів дружина не повинна. Вистачить з неї і друзів чоловіка.
Плутарх
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вовк ловить, та й вовка як піймають!
— Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають.
— Носив вовк козу, аж і вовка понесли.
- Унадився вовк у кошару ходити, поки ні одної вівці не буде (або: ... ходити, то й у хаті буде).
- Піп людей хова — сховають і попа.
- Повадилось решето гречку пересівати.
- Повадився збанок по воду ходити, поки йому ухо відломлять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скалиться, як собака на висівки.
- Скам'янів, як статуя.
- Скаржиться другові, як собака котові.
- Скаче, як віник по кімнаті.
- Скаче, як горобець.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бог, створюючи жінок, не наділив їх почуттям гумору, тому вони здатні тільки любити чоловіків, замість того, щоб глузувати з них.
Інгмар Бергман - Богохульство дає полегшення, якого не може дати навіть молитва.
Марк ТВЕН - Бог-то Бог, але й сам не будь лох.
А. Н. Нікітін, парафраз - Богу непогано вдавалася природа, та з людиною в нього вийшла осічка.
Жуль Ренар - Боже, дай нам сили прийняти те, що не можна змінити, хоробрість, щоб змінити те, що змінити потрібно, і мудрість, щоб відрізнити одне від іншого.
Reinhold Niebuhr
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ідеал московської свободи – зрівняння всіх.
Дмитро ДОНЦОВ - Жалість – ось де, властиво, правдива релігія москаля, релігія, від якої до “чрезвичайки” ближче, ніж спершу здається.
Дмитро ДОНЦОВ - Нація, в якій воля до власного політичного ідеалу, до політичного чину ще не розвинена або розвинена рудиментарно, властиво, не є нація, а тільки нарід…
Дмитро ДОНЦОВ - Націоналізм – це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. Бунт проти ідеології, яка ставить інтереси класу над нацією, національної меншості країни над автохтонами.
Дмитро ДОНЦОВ - “З нічого”, зі своєї віри побудувати нову дійсність...
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
