Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір. - Хто залишивши Вітчизну, зможе втекти від себе?
Горацій. - Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається.
Талмуд
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де б не швендяв, не чалапав, а до тещі на свіжину втрапив.
- Де багато диму — там мало тепла.
- Де будь, а свій кут не гудь.
- Де горить, там курить.
- Де дві баби та три жаби зберуться умісті, не перепруть їх і чоловік двісті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Швидкий, як ведмідь за перепелицями.
- Швидкий, як віл у плузі.
- Швидкий, як вітер.
- Швидкий, як мотиль.
- Швидкий, як пень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Надмірна простота в спілкуванні межує з вульгарністю.
Бальтасар Ґрасіан. - Надпопулярність — це коли весь світ ненавидить одну людину.
Дон-Амінадо. - Називати себе в друкованих виданнях "ми" мають право тільки президенти, редактори й хворі на солітер.
Марк Твен. - Найбільш небезпечні критики ті, що нічого не розуміють, зате добре пишуть.
Леопольд Стоковський. - Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування.
Антуан де Сент-Екзюпері.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для платної медицини здорових клієнтів не буває.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Для того, щоб у пеклі жити, як у раю, треба бути чортом.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - До правосуддя у нас усі дороги криві.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Досить порожніх обіцянок! Обіцянки повинні бути наповнені принаймні брехнею.
Віктор ІГНАТЕНКО - Достаток є у нас, та тільки не для нас.
Анатолій СЕМЕНОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"На шляху", 1934 - Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
