Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- В житті, як на довгій ниві.
- В лісі немає нічого мудрішого від тропи (стежки).
- В мого Василя більше розуму в с....ці, ніж в тебе в голові.
- В мутній (каламутній) воді і рибка ловиться.
- В нього заяча кров.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Говорить, як у рот кладе.
- Говорить, як ціпом молотить.
- Говорить, як шовком гаптує.
- Говорить, як шовком шиє.
- Говорять, як віл реве.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У коханні немає переможців, є потерпілі.
Веселін Георгієв - У коханні як у медицині: поганенький лікар утричі люб’язніший.
Вінцентій Стись - Усе життя шукала принца на білому коні, а трапляються лише вершники без голови…
NN - Усяка перешкода коханню тільки підсилює його.
Вільям Шекспір - Чоловік, що розумно говорить про кохання, не дуже закоханий.
Жорж Санд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Військо починається з обшуку новобранця.
Тарас БЕДНАРЧИК - Він вважав себе геніальним, але його слідами ходили тільки прибиральниці.
Михайло КОСТІВ - Він викинув дурне з голови, і там нічого не залишилося.
Михайло КОСТІВ - Він захотiв побачити жахливi контрасти закордону і приїхав з Парижа до нас.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Вінчання — знімання гріхів, навіть наперед.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
