Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій - Амбіції руйнують свого власника.
Талмуд.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хвалився дяк медом, як попа не було.
- Хмільні меди привели до біди,
- Ховається від роботи, як пес від бджіл /мух/.
- Ходять трутні по хатах – усе забирають./ рік/
- Хочеш зберегти медок, берися до діжок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Росте, як верба.
- Росте, як вода.
- Росте, як із води.
- Росте, як каченя на воді.
- Росте, як на дріжджах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У старовину книги писали письменники, а читали читачі. Тепер книги пишуть читачі і не читає ніхто.
Оскар УАЙЛЬД - У старого був нещадний погляд; не було на світі такої ілюзії, яка могла б його заколисати – за винятком віри в його власні ідеї.
Альберт Ейнштейн - У танцівниць секс у ногах, у тенорів – у гортані. Тому тенори розчаровують жінок, а танцівниці – чоловіків.
Карл Краус - У темряві всі кольори однакові.
Френсіс БЕКОН - У тих колах, де я обертаюся, переспати з жінкою — недостатній привід для того, щоб бути їй представленим.
Вірджинія Маклауд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Президенти приходять та відходять, а кучмізм лишається.
Олександр ПЕРЛЮК - Про незаконну приватизацію, дерибан, афери краще не заїкатися, а то лишишся заїкою.
Олександр ПЕРЛЮК - Продовольчі кризи особливо гарно зростають на найкращих у світі чорноземах.
Олександр ПЕРЛЮК - Рівень демократії, законності, правопорядку досяг рівня, загрозливого для національної безпеки країни.
Олександр ПЕРЛЮК - Свобода слова є, слів нема.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня - Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия.
Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі.
Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому,
Там стояла темниця кам'яная.
Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків,
Бідних невольників.
То вони вже тридцять літ у неволі пробувають,
Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають.
"Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні.
Два кінних, третій піший, піхотинець
За кінними біжить-підбігає,
Кров сліди заливає,
За стремена хватає,
Словами промовляє...
"Утеча трьох братів із города Азова" (дума)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
