Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА - Не любить серце, не бачачи краси.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не було в зайця хвоста, і не буде.
- Вродився не христився, і умру не буду.(Став я казати одному дорослому паламареві; чому він не вчиться письма хоч тепер, так він мені відповів цією помовкою.).
- Кому чорт не орав, тому й сіяти не буде.
- Не кракала ворона в гору летючи, то на низ певно не буде.
— Не кракала ворона, як до гори летіла, але буде кракати, як з гори полетить.
- Не кричали журавлі, як з вирію летіли — не будуть же кричати, як і назад летітимуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як корок.
- Дурний, як миколаївський чобіт.
- Дурний, як обух.
- Дурний, як Омелько.
- Дурний, як осел.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов до Батьківщини починається з сім'ї.
Бекон - Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій - Любов до людей включає справедливість.
Люк де ВОВЕНАРГ - Мистецтво дане нам для того, щоб не померти від правди.
Фрідріх НІЦШЕ - Сам час, зміцнюючи за людьми почесну славу, врешті решт освячує їх недоліки.
ВОЛЬТЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Парадокс у науці це наче метафора в поезії: такий самий специфічний, мало не обов’язковий, принципово продуктивний, а мірою своєї новизни ненависний конформістам усіх ґатунків.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Змисл людини – в тому, що вона мислить.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Сум є біль, що сумарно відчувається цілим тілом і через те відчувається неясно.
Володимир ДЕРЖАВИН - Діалектика є методою хибного мислення. Хто мислячи помиляється, той тим самим мислить діалектично.
Володимир ДЕРЖАВИН - Якщо суб’єктивний ідеалізм Фіхте вирозуміти можна, але не варт, а трансцендентальний ідеалізм Шеллінґа вирозуміти варт було б, та ніяк не можна, то діялектичний ідеалізм Геґеля і врозуміти не можна, і якби можна було, то не варт.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати!
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, —
Через край із серця
Рідне слово ллється...
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати?
Благословіть мені кобзу
Німую узяти!
Пантелеймон КУЛІШ
"До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
