Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiнець хвали – старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нещасливiшого, коли душа болить. Вона болить тодi, коли золять думки.
Григорій СКОВОРОДА - А я як був, так i тепер – одорожнiй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що швидко робиться – то сліпе родиться.
- Щоб людину пізнати, треба з нею пуд солі з’їсти.
- Щоб тебе дощ намочив.
- Щоб тебе лизень лизнув.
- Щоб тебе муха копнула.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ударив, як муха крилом зачепила.
- Ударив, як свиню жолудь.
- Узявся, як кіт до сала.
- Уклав, як сіно в годину.
- Умивається, як качур.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Одна із самих звичайних і ведучих до найбільших лих спокус є спокуса словами: «Всі так роблять».
Лев Толстой - Освічений народ легше вести, але його важче гнати, їм легше керувати, але неможливо поневолити.
Генрі Бруем (1778-1868), англійський політичний діяч - Пам’ятайте, демократія не триває вічно. Незабаром вона зношується, видихається і знищує себе. Не було ще демократії, яка не покінчила б сама з собою.
Джон Квінсі Адамс - Партії викривають одна одну, і дуже досягають успіху в цьому, тому що судять одна про іншу по собі.
Буаст - Перше правило політика: ніколи не вір нічому, поки не надійде офіційне спростування.
Джонатан Лінн і Ентоні Джей
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
Леся УКРАЇНКА - Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
Леся УКРАЇНКА - Хто зрікся всього, а себе не зрікся, не любить той.
Леся УКРАЇНКА - І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?
Леся УКРАЇНКА - Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Коли поникнуть голови переможених і сили їхні кануть у працю на хліб насущний, то на озлиднілому ґрунті завжди виростають поодинокі високі постаті як голос самозбереження народу, що мусить висунути свою естафету в особі подвижника, який швидко згоряє за всіх, як згоріли у нас тисячі безіменних, з забутими іменами і з великими іменами.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|