Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана - Хто iнший сiє, а хто iнший жне.
Євангеліє від св. Івана - Не судiть за обличчям, але суд справедливий чинiть.
Євангеліє від св. Івана - Правда вас вiльними зробить.
Євангеліє від св. Івана - Хто в темрявi ходить, не знає, куди вiн iде.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Який гість, такий і калач.
- Який дідько печений, такий і варений.
- Який дуб, такий тин; який батько, такий син.
- Який ішов, таку і вгледів.
- Який їхав, таку й здибав.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Люблю свою любку, як голуб голубку.
- Люблю, як чорт суху грушу.
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
Леонід Сухоруков. - Треба мати свою думку. Змінити її завжди зможеш.
Олег Келлер. - Треба мати що сказати й треба сказати це якнайясніше — ось і весь секрет доброго стилю.
Метью Арнольд. - Треба писати так, як говориш, якщо, звісно, говориш добре.
Жуль Ренар. - Треба спокійно вислуховувати поправки невігласів.
Луцій Анней Сенека-молодший.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вони заведуть вас туди, куди ми їх посилаємо.
Олександр ПЕРЛЮК - Ще ніхто не став святим, не согрішивши.
Олександр ПЕРЛЮК - А де написано, що народ не має права на вимирання?
Олександр ПЕРЛЮК - Великому народові – великі випробування.
Олександр ПЕРЛЮК - Дискусія між фізиками й ліриками закінчилася перемогою комерсантів.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого! Легким сном спить мій жаль у серденьку, Нащо співом будити його? Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне! Пантелеймон КУЛІШ "Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Леся УКРАЇНКА "Слово, чому ти не твердая криця...", 1896 - Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! Леся УКРАЇНКА "То be or not to bе?..", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|