Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недiйсне, що недосяжне дитячому розумовi.
Григорій СКОВОРОДА - Тiнь яблунi не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Iстина спалює i нищить усi стихiї, показуючи, що вони лише тiнь її.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- По "Отченаші" напиймося по чаші.
- Поставивши тарілки, по чарці горілки.
— Поставивши ложки, напиймося трошки. - По нашому українському звичаю, треба пити горілку до чаю.
- Скільки води не пий, а пяним не будеш.
- Випийте на потуху!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
- Бджола - дармовий наймит.
- Без господаря двір плаче, а без господині - вся господа.
- Без господаря земля - кругла сирота.
- Без господаря хата - пустка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.
Ілля Рєпін. - Великих слів велика сила.
Тарас Шевченко. - Великому кораблеві — великий айсберг.
Келлер. - Великому кораблеві — великі пацюки.
Євген Тарасов. - Великому письменникові потрібні великі читачі. Вони його створюють.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вигнанцем може себе почувати українець і в самім осередку України.
Юрій ЛИПА - Провідник – це той, хто узнає в кожному зі своїх підвладних “дитину”, “сина”.
Юрій ЛИПА - Брат ворога – не брат є козакові.
Юрій ЛИПА - Найважливіші здобутки людства зростали й зростатимуть в українській расі.
Юрій ЛИПА - Одне святе є в світі – кров людей хоробрих,
Одні живуть могили – вірних Батьківщині! Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! - На тій Україні,
На тій самій, що з тобою Ляха задавила! Байстрюки Єкатерини Сараною сіли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фінна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|