Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Реформу моралі варто починати з реформи законів.
Клод ГЕЛЬВЕЦІЙ - Роби велике, не обіцяючи великого.
ПІФАГОР - Розсудливий той, хто не засмучується тим, чого він не має, а радіє з того, що має.
ДЕМОКРІТ - Розумний карає не за зроблений вчинок, а для того, щоб він не стався у подальшому.
СОКРАТ - Самітність — союзник печалі, вона ж — супутник духовного піднесення.
Джебран Халіль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Прийшла Пречиста (друга), взяла комара нечиста.
- Прийшла Пречиста, розносить старостів.
- Покров! Натопи хату без дров.
- Хто сіє по Покрові, той немає що дати корові.
- Пройшла уже й Покрова — заревла дівка як корова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старий, як чорт.
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
- Старому піч, як малому колиска.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Секрет успіху... у вмінні розуміти точку зору іншої людини і дивитись на речі і з її, і зі своєї точок зору.
Г. Форд - Секс – це просто дві людини, що намагаються зайняти одне й те саме тіло.
Майкл Муркок - Серед гнилих яблук вибір обмежений.
Вільям ШЕКСПІР - Середина життя – це коли ви сидите вдома в суботній вечір наодинці, і коли дзвонить телефон, вам здається, що це не до вас.
Огден Неш - Серпень — місяць, коли ви не зможете відкрити в автобусі вікно, те саме, яке не могли закрити в грудні.
Леонард Левінсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не мала баба клопоту, та купила бійцівського пса.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ - Не можеш зробити — не обіцяй.
Микола ПАСЬКО - Не силкуйтеся втопити лихо у горілці — воно чудово плаває.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не слід запевняти, що, дегустуючи сухе вино, ви дотримуєтеся «сухого» закону.
Олексій РОВЕНКО - Не слід запевняти, що, дегустуючи сухе вино, ви дотримуєтеся «сухого» закону.
Олексій РОВЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
