Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ - Не робити ніяких поступок життю є ознака нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ - Не родинні зв’язки створюють друзів, а спільність інтересів.
ДЕМОКРІТ - Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелось шкодувати.
ЕЗОП - Не слід оволодівати розмовою, як вотчиною, з якої маєш право вижити іншого.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бреше тай дивиться, хочби очі заплющив.
- Бреше, як гребінцем чеше.
- Бреше, як дише.
- Бреше, як піп у церкві.
- Бреше, як собака.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Борода по коліна, а розуму, як у дитини.
- Борода, як у владики, а сумління, як у шибеника.
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Істина — це те, що витримує перевірку досвідом.
Альберт Ейнштейн - Кожен, хто читає забагато і використовує свій мозок замало, впадає в ліниве стереотипне мислення.
Альберт Ейнштейн - Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове.
Альберт Ейнштейн - Моральні характеристики визначної людини мають більше значення для її покоління і для історичного розвитку, ніж суто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідома.
Альберт Ейнштейн - Найбільш незрозуміле у нашому світі є те, що він усе-таки зрозумілий.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Совість – це емоційний страж переконань.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Роки дитинства – це насамперед виховання серця.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
