Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не той пиво п'є,хто варить.
- Не той урожай, що на полі, а той що в коморі.
- Не хапайся поперед батька в пекло.
- Не хвались мудрий мудрістю, ні сильний силою.
- Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Їдуть, неначе в мед.
- Їздить, як кручений,
- Їли, як люди, а покидали, як свині,
- Їсть, аж за вухами лящить,
- Їсть, як дурний мило,
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Державний службовець — це той, хто наймає інших для виконання роботи, на яку найняли його.
Герберт ПРОКНОУ - Дерзати! Ціною дерзань досягається прогрес. Всі блискучі перемоги є в більшому або меншому ступені нагородою за відвагу.
Віктор ГЮҐО - Деспотів створюють раби.
Фанні Райт - Десять років тому я вперше надягла светр, і з тих пір люди дивляться на мене так, начебто в мене дві голови.
Мерилін Монро - Деяким жінкам мало букета троянд: вони ещe зажадають, щоб чоловік змінював воду у вазі.
Яніш Гаудін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Яфет завжди самотній, Хам – завжди стоголовий.
Роман КОВАЛЬ - Причиною галицького месіанізму є відчуття власної безперспективності без Києва.
Роман КОВАЛЬ - “Божество” і “убожество” – як одна літера змінює зміст?!
Роман КОВАЛЬ - Нація може загинути, – нашіптує розум, нація вистоїть – говорить віра.
Роман КОВАЛЬ - Найненадійніше? Надії на гуманізм ворога.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова, Всякого прихоті водять за ніс, Всякого манить к наживі свій біс. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ (за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли. Євген ГРЕБІНКА "Рожа та Хміль", 1834
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|