Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ризик – благородне діло: хто не ризикував, той у тюрмі не сидів.
- Ріже без ножа.
- Робити ніколи не гріх.
- Робиш (ходиш), як мокра курка.
- Робота кипить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Глядить на мене, немов сміється.
- Гляне, мов окропом обіллє.
- Гляне, наче золотом обдарує.
- Глянув, мов п'ятака дав.
- Глянула —і мов сонце засвітилось.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожну пропозицію, яку я висловлюю, слід розуміти не як твердження, а як питання.
Нільс Бор - Кокаїн перетворює людей в погіршений варіант їх же самих у вісімнадцять років.
Уелш - Коли ви бачите щось, ви починаєте міркувати над ним. Як тільки ви зрозумієте це щось, воно вже ніколи не стане для вас колишнім.
Сюнрю Судзукі - Коли ви починаєте думати, ви кидаєтеся за думкою як собака кидається за палицею.
Але ви можете не ганятися за палицею, а як лев підійти до гравця, який кинув її.
Міларепа - Коли людина говорить, що вона не хоче про це згадувати, зазвичай це означає, що вона тільки про це і думає...
Стейнбек
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Я не знаю цієї жінки, але звідки я її не знаю?
Флоріан БОДНАР - Я так і не зрозумів — хто кого простив: народ бандитів чи бандити народ?
Олександр ПЕРЛЮК - Язик до Києва доведе. Або до Магадана.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Яйце хоч і кругле, але здатне загострювати ситуацію.
Леонід ЗАБАРА - Як багато людинi треба, щоб зрозумiти — як мало людинi треба! Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Один: Будьмо!
Всі: Гей!
Один: Жиймо!
Всі: Гей! Гей!
Один: Шануймося!
Всі: Гей! Гей! Гей!
Один: Бо ми того варті!
- Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту,
Вип’єм, друзі,за усе хороше,
За Вкраїну рідну, золоту!
- Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться!
А ми будем пить і Бога хвалить!
І за нас, і за вас,
І за нашу неньку стареньку.
Вип’ємо!
А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
- Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти!
- Орел, що не відлітає далеко від високих скал на простори долин, – поганий орел.
Орел, що не повертається з просторів долин на високі скали, – поганий орел.
Так вип'ємо ж за те, щоб ми ніколи не забували рідний дім і куди б не заводила нас доля ми завжди повертались додому.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
