Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія - Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.
Євангеліє від св. Марка - Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка - Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ніби й бігти не хотів, та тільки п’ятами тупотів.
- Ніс — як за сім гривень сокира, а морда — як порепаний гречаник.
- Обійшовся, як Мацько в церкві: задумався та й свиснув.
- Одна дяка, що за рибу, що за рака.
- Одне дерево — то ще не ліс.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Восени багач, а навесні прохач.
- Восени день блисне, а три кисне.
- Восени і в горобця є питво.
- Восени й горобець багатий.
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Задуми потрапляють у голову зсередини.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Задушливо! Відкрийте вікна. Нехай ті, хто на дворі, теж це відчують.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Заєць любить капусту — така думка кухаря.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Зазирнув я якось за лаштунки до маріонеток: біля мотузок також маріонетки. Далі мене не пустили.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Заселити світ легко. Спустошити — теж. Так у чому ж труднощі?
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли з погляду мети націоналізм є демократичний, то з погляду форми й методи він є диктатурою.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Будучність і ціль нації лежать в ній самій.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Націоналізм не знає диктатури окремого інтересу.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Принцип повторності в історії – дуже умовний, а найменше кермується ним той, хто історію направду творить.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953) - Насильне засвоювання несвоєрідного відхиляє лінію природного напрямку.
Юліан ВАССИЯН (Публіцист, громадський діяч; 1894 – 1953)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
